ПідтриматиРусский

Швець: МВС уже займається продавцями журналістських посвідчень

StopCor
StopCor

StopCor

Швець: МВС уже займається продавцями журналістських посвідчень

Багато недобросовісних інформаційних агентств займаються продажем посвідчень журналіста, яке дає своєму власнику багато різних привілеїв – це і доступ до зброї, і відчинені двері до органів влади. Чи займаються правоохоронці та депутати цією проблемою та чи буде вона розв'язана – розповів у інтерв’ю “СтопКору” секретар Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Сергій Швець.

 Ілюстрація: СтопКор

Доброго дня, Сергію! Поговорімо про так званих псевдожурналістів. Навіщо люди купують посвідчення журналіста? Які воно дає переваги?

Відповім відразу на кілька запитань. Ось у мене в руках протокол з засідання Комітету з питань свободи слова. Це одне з багатьох звернень, які ми розглядали з приводу недобросовісного ставлення до статусу журналіста.

Одне з останніх таких звернень щодо псевдожурналістів ми отримали від Андрія Куликова та Тетяни Лебедевої. 

Статус журналіста дає людині можливість легше придбати зброю, дає доступ до масових заходів та органів місцевої влади та можливість зловживати цим статусом на місцях.

Ми говоримо про цю проблему. Коли люди зловживають статусом журналіста, купуючи посвідчення, вони не просто заважають справжнім журналістам, а ще йдуть на певні заходи з провокативною метою. Нам необхідно це врегулювати законодавчо. У новому законопроєкті про медіа це частково регулюється, але громадськість та самі журналісти його дуже сильно розкритикували. Зараз ми допрацьовуємо його спільно з журналістами.

Яким чином це можна врегулювати? Єдина прескарта чи, можливо, щось інше?

Єдина прескарта – це одна з пропозицій, і Комітет її навіть підтримав. Думаю, що вона буде реалізована. Але я все одно хочу, щоб всі люди дійшли до певної згоди: ми або дотримуємося свободи слова, або робимо тоталітарний режим. Завжди будуть ризики зловживань із боку людей, які можуть називати себе журналістами, та й навіть з боку справжніх журналістів можуть бути певні зловживання.

На мій погляд, тут мають бути зміни в Адміністративному та Кримінальному кодексах України. Ми не можемо заборонити людям висловлюватися та обмежувати свободу слова, бо ми розвиваємося як демократична країна, але ми мусимо поставити якусь перешкоду для зловживань.

Так ми не будемо перешкоджати об’єктивній журналістиці, але зможемо припиняти провокативну діяльність людей, які прикриваються статусом журналіста.

Чи можна якось врегулювати продаж цих посвідчень фейковими інформаційними агентствами?

Коли я працював на «1+1», навіть до мене зверталися певні люди, щоб роздобути їм журналістські посвідчення. Вони хотіли мати доступ до службових приміщень і легкого отримання зброї.

Я, звичайно, відмовляв, але відтоді на особистому прикладі знаю, що ця проблема існує.

 Фото: СтопКор

Ми вже звернулися до МВС та отримали відповідь від першого заступника міністра Сергія Ярового: “Детальні відомості надати не маємо права”, тобто вони займаються цими справами та не можуть розкривати таємницю слідства.

Тобто МВС насправді займається цими інформагенціями?

Після ініціативи журналістської спільноти та Комітету зі свободи слова слідчі органи МВС уже почали досліджувати цю проблему. Уже багато людей, політиків та самі поліцейські зіштовхувалися з цією проблемою, наприклад, тими ж тітушками, які прикриваються журналістськими посвідченнями.

Тобто процес уже розпочався. У нас є в Комітеті певні ініціативи, яки ми будемо подавати на розгляд до Верховної Ради, і я впевнений, що депутати їх затвердять.

Для українців вільні ЗМІ – це невіддільна частина життя. Я як журналіст з 25-річним стажем знаю це. Це потрібно мені, моїм родичам, друзям та всім громадянам країни, тому ми приділимо цьому увагу для того, щоб зменшити кількість зловживань журналістським статусом.

Чи потрібна журналісту зброя та чи знаєте ви про такі випадки, коли її доводилося використовувати?

Мені невідомо про такі ситуації, коли журналіст під час виконання свого редакційного завдання використовував зброю. Можливо, вони були, але я про них не знаю.

Я глибоко переконаний, що українцям, незалежно від того, хто вони за професією, потрібна не просто травматична зброя, а короткоствольна вогнепальна зброя. Я за це буду голосувати, коли відповідний законопроєкт будуть розглядати у Раді.

У мене ці переконання з’явилися через певні причини. По-перше, я працював журналістом на фронті, а по-друге — було дуже небезпечно перебувати у центрі Києва у 2013 та 2014 роках, коли тут все заполонила тітушня. Тому я вважаю, що людям необхідна зброя для свого ж захисту, бо саме та тітушня, яка вбивала тоді людей, залишилися в Україні. Вони нікуди не зникли, вони становлять загрозу для людей.

Насправді у нас більшість людей може отримати зброю. Для цього потрібно стати мисливцем або піти й отримати дозвіл на зброю, якщо у тебе немає судимості. У Києві ти можеш купити собі навіть автомат Калашникова, але він не зможе стріляти чергами.

 Фото: СтопКор

Тут більше йдеться про ставлення держави до своїх громадян, тобто вона повинна частково відмовитися від монополії на насильство та передати право на самозахист самим людям.

Тут навіть питання не в тому, щоб дозволити людині купити зброю, а в тому, щоб, якщо вона її застосує для самозахисту, вона не несла відповідальності за це. Необхідно, щоб суд розглядав всі обставини та мав юридичні підстави для виправдання власника зброї.

На вулиці кожен українець повинен мати право себе захистити, бо наразі легально з юридичної точки зору це зробити неможливо. За статистикою, нелегальної зброї в українців багато, але може, це просто особливість національного характеру.

Ці інформаційні агентства продають журналістські посвідчення всім підряд і “під ключ” дають необхідні довідки для зброї, навіть не перевіряючи психологічний стан покупця. Як із цим боротися?

Це насамперед питання до МВС. Наскільки мені відомо, правоохоронні органи працюють над цим.

Що робити? У мене, на жаль, немає однозначного рецепта, тому треба спільно випрацьовувати механізм. Мені здається, що коли ми досягнемо консенсусу між парламентом, журналістами, правоохоронними органами та місцевою владою, то тоді ми зможемо вийти на спільне рішення, яке, хочу зауважити, не потішить усіх, але задовольнить більшість.

Особисто ви маєте зброю?

Особисто я не маю, в мене була можливість її купувати тривалий час, але я цього не зробив. Ще коли я працював журналістом, влада номінувала мене на отримання нагородної зброї, але ще на етапі пропозиції я відмовився від цього.

Поясню, чому. Я відповідально до цього ставлюсь і сподіваюся, що так відповідально будуть ставитися всі ті громадяни, які мають намір придбати зброю. Також я дорослішаю і зараз маю намір придбати собі зброю для того, щоб зберігати її вдома для захисту своєї сім'ї та оселі.

Чи несуть ці агентства, які продають посвідчення, якусь відповідальність?

Жодної, оскільки вони офіційно зареєстровані та мають повне право видавати журналістські посвідчення. Це тільки їхня персональна відповідальність.

Саме тому наш Комітет цим і займається зараз.

Виходить так, що якесь кримінальне угрупування має право зареєструвати себе як ЗМІ, отримати зброю та займатися бандитизмом?

Звичайно, люди, які прикриваються журналістським посвідченням, можуть вчинити й такі дії, але вони можуть те ж зробити і без цього статусу.

Інші новини