Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт Президента Володимира Зеленського № 5599 «Про статус олігархів». Розгляд супроводжувався суперечками в Раді та сутичками під парламентом. Що зміниться після підписання закону Зеленським — роз’яснює «СтопКор».
Голоси «за» віддали 279 депутатів із фракцій «Слуга народу» та груп «Довіра» і «За Майбутнє».
Закон набере чинності після підписання Президентом Володимиром Зеленським та офіційної публікації.
Про що закон:
РНБО буде вести реєстр олігархів. Рада нацбезпеки та оборони включатиме особу до реєстру олігархів за наявності трьох із чотирьох ознак. РНБО зможе виключити із реєстру олігархів особу, якщо вона матиме дві та менше із перерахованих ознак.
- значний вплив на засоби масової інформації;
- участь у політичному житті;
- бенефіціарне володіння компанією-монополістом;
- статки понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько 83 млн доларів).
Якщо особу визнають олігархом, вона не зможе фінансово підтримувати політичні партії напряму чи через інших осіб, а також брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації.
Закон передбачає обмеження впливу на ЗМІ. Експерти припускають, що для виключення з переліку олігархів великі бізнесмени будуть змушені продавати свої ЗМІ.
У законі також передбачили наслідки для посадових осіб, хто контактуватиме із олігархами. Вони після контактів з олігархом або його представником не пізніше, ніж на наступний день мають заповнити на сайті РНБО декларацію про контакти з олігархом. «Контактом» з олігархом вважається зустріч і розмова, навіть телефонна. До переліку публічних службовців, які мають звітувати про такі контакти, потрапили президент, керівники та депутати парламенту, урядовці, очільники правоохоронних, антикорупційних і силових органів, Нацбанку, судді Конституційного суду, глава Фонду держмайна, члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. У переліку також керівники Антимонопольного комітету, Рахункової палати, ЦВК, Вищої ради правосуддя, секретар РНБО і його заступники, а також очільники Національного агентства з питань запобігання корупції, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки та їхні заступники. Якщо посадові особи несвоєчасно подаватимуть або взагалі не подадуть декларації про контакти з олігархами, їх можуть звільнити з роботи.
Що передувало ухваленню закону про олігархів:
- У п'ятницю 17 вересня Комітет ВРУ з питань національної безпеки та оборони підтримав законопроєкт № 5599 про олігархів до другого читання та рекомендував Верховній Раді його ухвалити у цілому.
- В Україні Рада національної безпеки і оборони вже запустила систему моніторингу олігархів. Її розробка була необхідна в рамках закону про олігархів, який готується до другого читання.
- 20 вересня на Погоджувальній раді спікер Дмитро Разумков відмовився вносити цей законопроєкт до порядку денного через те, що документ наразі перебуває на розгляді Венеціанської комісії. Його позицію підтримали представники опозиційних фракцій. Але монобільшість наполягала на терміновому розгляді.
Як повідомляв «СтопКор» раніше, cпікер парламенту Дмитро Разумков також повідомив, що не збирається йти у відставку. Якщо 226 народних депутатів проголосують за його відставку за офіційною процедурою, тоді й піде, резюмував Разумков.
