Навіть в рамках воєнного стану, Україна продовжує піклуватися про тих, хто цього найбільше потребує. Віцепрезидентка ГО "Ла Страда-Україна" Катерини Бороздіни та представник АО "Стратегічна адвокація" Сергій Руденко на тренінгу для представників медіа розповіли про важливу статистику та ознайомили журналістів із принципами поведінки з постраждалими від СНПК. За словами пані Катерини, Україна – єдина держава яка розробила стратегію допомоги постраждалим під сексуального насильства пов’язаного з конфліктом (СНПК), тому ЗМІ мають про це знати.
Свою заяву вона озвучила в рамках тренінгу, який відбувся у прессцентрі "СтопКору" 7 грудня, на тему "Інтерв’ю з постраждалими від сексуального насильства. Як не порушити норми права чи закону".
Віцепрезидентка ГО "Ла Страда-Україна" Катерина Бороздіна розповіла про діяльність громадської організації, яка функціонує вже понад 9 років.
Зазначимо, що організація "Ла Страда Україна" з 2014 року забезпечує діяльність двох національних гарячих ліній: одну з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, та другу - для дітей та молоді.
"З 2014 року ми почали отримувати перші дзвінки саме на гарячу лінію з протидії домашньому насильству від осіб, які говорили, що вони постраждали від сексуального насильства від окупантів. Тобто це були перші дзвінки від людей з Донецької області та Автономної Республіки Крим, яким вдалося на той момент переїхати до України. Ми почали проходити навчання та тренінги щоб розуміти контекст роботи з людьми, які постраждали від СНПК. Ми впевнилися, що ця категорія постраждалих відрізняється від людей, які постраждали від іншого виду насильства", - розповіла пані Бороздіна.
Вона зазначила, що майже за 10 років, 2014 року і по сьогоднішній день, було проведено багато змін в міжнародній спільноті саме щодо надання допомоги постраждалим. Так, в системі ООН було введено спеціальне представництво, яке займається наданням допомоги постраждалим від сексуального насильства і Україна єдина та перша держава, яка перебуваючи в стані війни, розробила план дій щодо надання допомоги постраждалим від СНПК.
"Жодна держава не мала такого досвіду, як ми. Ми теж певною мірою проходимо проби та помилки. Але на державному рівні є план заходів, який координується його виконання спеціальною структурою ООН і кожен суб’єкт в Україні, від міністерств до громадських організацій, виконують заходи, які там заплановані", - розповіла вона.
Пані Катерина додала, що окрім постраждалим від СНПК, "Ла Страда" продовжує надавати допомогу особам, які постраждали від будь якого виду насильства – серед них і ті особи, які постраждали від торгівлі людьми або гендерної дискримінації. Жінка зазначила, що консультації надаються через цілодобову гарячу лінію та менеджери.
Бороздіна також розповіла про вагомий міжнародний документ - Глобальний кодекс поведінки для осіб, які збирають та використовують інформацію про систематичне сексуальне насильство в умовах конфлікту, який містить поради для усіх, хто тим чи іншим чином контактує з постраждалими від СНПК, де йдеться про те. як необхідно будувати своє спілкування з постраждалими.
"Його ініціювала іракська правозахисниця та нобелевська лауреатка 2018 року Надя Мурад, яка сама пройшла через сексуальне насилля та тортури. Мета - щоб постраждалі після того, як їхній випадок стане відомим на широкий загал, щоб не було повторної травматизації, звинувачень і тд. Всі частини кодексу опрацьовувались не лише правозахисниками, але й тими людьми, які постраждали від СНПК. У центрі він ставить людину, яка постраждала і вже десь поруч всіх тих осіб, які можуть з людиною зіштовхуватися", - повідомила спікерка зазначивши, що кодекс доволі новий, адже його фінальна версія була розроблена в квітні 2022 року.
"Він гнучкий та може змінюватися, бо це просто рекомендації", – додала вона.
Цей кодекс використовує Офіс генпрокурора - єдина структура, яка розслідує військові злочини у тому числі і те, що стосуються СНПК. За словами віцепрезидентки, представники Офісу впровадили кодекс у свою діяльність на початку повномасштабного вторгнення і завдяки йому вони правильно будують майбутню роботу з постраждалою\постраждалим, "аби не звинувачували ту людину яка спілкується в не сенситивності чи витягування інфо". Тобто, як зробити щоб і злочин зафіксований і уникнути повторної травматизації.
Кодекс побудований на мінімальний стандартах безпечного ефективного та етичного збирання інформації про особу яка постраждала від СНПК. Не лише збір, але й оприлюднення інформації має здійснюватися етично.
"Яскравий приклад порушення - заблюрити постраждалу людину, але при цьому здійснити зйомку біля її будинку і таким чином, всі сусіди зрозуміли про кого йдеться та почали звинувачувати саму постраждалу в тому, що сталося. У результаті вона просто виїхала. Вона не подумала, що це відео буде всюди оприлюднене. Але й журналісти про це не подумали", - як приклад наводить пані Катерина.
Кодекс Мурад заснований на міжнародному праві, основоположних правах людини, базується на правах потерпілих на гідність, приватність, здоров'я, безпеку, доступ до правосуддя, правду та юридичний захист.
"Ми завжди маємо пам'ятати про те, що постраждала все життя буде жити з тією ситуацією, в яку вона потрапила. Тому будь-які дії, питання, прохання мають бути дуже сенситивними та ставити посередині постраждалу особу і вона сама має розуміти майбутні наслідки, що це назавжди залишиться в інтернет-просторі", - зазначила спікерка та додала, що "червона нитка кодексу": дотримання прав постраждалих важливе, оскільки дозволяє зменшити ризик повторної травматизації, адже сам кодекс містить в собі загальні принципи, принципи підготовки і принципи втілення.
Вона також озвучила декілька "підпринципів" кожного з принципів, які могли би бути корисним саме для ознайомлення журналістської спільноти.
1.1 Вбачати в постражалих особах особистість.
1.2 Адаптуватися до особистості осіб, які пережили сексуальне насильство.
1.3 Уникати припущень.
1.4 Запитувати осіб, які пережили сексуальне насильство.
1.5 Пріорітизувати безпеку осіб, які пережили сексуальне насильство.
1.6 Виявляти підвищені ризики.
1.7 Сприяти доступу до правосуддя.
1.8 Поважати самоідентифікацію.
1.9 Забезпечувати інклюзивність і відсутність дискримінації.
1.10 Поважати право постраждалих осіб на контроль і автономність.
2.1 Не звертатися до осіб, які пережили сексуальне насильство, неочікувано.
2.2 Поважати вибір особи, яка пережила сексуальне насильство.
2.3 Давати змогу особам, які пережили сексуальне насильство, зберігати контроль над своєю інформацією.
2.4 Надавати підтримку у прийнятті рішень.
2.5 Процес прийняття рішень у випадку дітей.
2.6 Пом'якшувати тиск.
2.7 Не пропонувати пільги в обмін на інформацію.
2.8 Забезпечувати реалістичні очікування.
2.9 Чітко пояснювати обмеження.
2.10 Виконувати свої зобовʼязання щодо відкликання згоди.
Бути відповідальним та зберігати доброчесність.
3.1 Відповідальність тих, хто збирає інформацію.
3.2 Гідність і повага.
3.3 Не допускати стигматизації.
3.4 Забезпечувати точність.
3.5 Не експлуатувати осіб, які пережили сексуальне насильство.
3.6 Заслуговувати на довіру.
3.7 Не пошкоджувати потенційні докази.
3.8 Нести відповідальність.
Бороздіна додала, що не менш важливим є необхідність робити все, щоб мінімізувати ризик розкриття конфіденційної інформації
За допомогою постраждалі можуть звернутися за телефонами безкоштовних гарячих ліній: 116 123; 0 800 500 335.
В свою чергу, ще один спікер тренінгу адвокат та представник АО "Стратегічна адвокація" Сергій Руденко розповів, що в теми сексуального насильства з точки зору закону є дві відповідальності: юридична та моральна.
"Якщо говорити про юридичні (ред. відповідальності), то наша Конституція захищає людину та унормовує поширення інформації відносно особистого та приватного життя людини. Якщо дивитися з норми кримінального законодавства, то в ньому передбачена стаття щодо порушення недоторканності приватного життя. У тому числі там є зазначення щодо поширення інформації про приватне життя", - поділився пан Руденко.
Адвокат зазначив, що у даній статті є примітка - вона не розповсюджується на представників ЗМІ, якщо дані ЗМІ поширюють інформації або ретранслюють її, як інформацію щодо вчинення злочин.
"Якщо говорити про злочини даного виду, то можна говорити, що Україна не є країною з засиллям виду даного злочину. Можливо ще в тому ракурсі, що в нас більшість даних злочинів відноситься до категорії латентних, адже багато людей не готові розказувати про такі події не кажучи вже про ЗМІ, та навіть про звернення до правоохоронних органів через сором. Але в поліції є й жінки-слідчі і саме вони як правило приймають заяви про такі злочини", - продовжив спікер.
З його слів, не рекомендується висвітлювати анкетні дані, а також інші відомості, які можуть встановити інформацію про дану особу, або дані які можуть допомогти її ідентифікувати - наприклад показати місце, де це могло відбутися.
"Якщо журналіст інтерв'ює особу, то було би правильно отримати письмову згоду від особи на інтерв’ювання та висвітлення цих подій. Я, як юрист, радив би отримати письмову згоду від людини на інтерв’ювання а також висвітлення таких подій. Також мати таку грань, щоб відомості які надала постраждала особа не розкривали таємницю досудового слідства", - радить адвокат.
Руденко також зазначив, що не варто забувати про те, що особа може бути винною та бути визнаною тією, що вчинила злочин лише після судового вироку останньої інстанції. Тобто, він радить не висвітлювати підозрюваного, як апріорі винного.
"Є також захист честі гідності та ділової репутації, який подається в цивільному порядку", - сказав він та надав статистику по Києву, згідно з якою під час війни кількість зґвалтувань зменшилась.
В 2021було зафіксовано 35 фактів СНПК, в 2022 році -24, а в 2023 - 30. Більшість злочинів направлено до суду, але за словами адвоката, інколи справи закриваються, бо особи буває, що заяву подають з маніпулятивною метою.
Загалом, на заході, представники медіа дізналися про захист жертв СНПК на законному рівні, а й ознайомилися з принципами Кодексу Мурад.
Ініціатором та співорганізатором тренінгу для медійників стала шеф-редакторка інформаційного порталу "СтопКор" Марина Тітова.
Нагадаємо, на тренінгу, ексначальниця пресслужби поліції Київщини Ірина Ткач поділилася досвідом спілкування з потерпілими від сексуального насильства та заявила, що якщо ранішепостраждалі від СНПК замовчували свою біду, то з початком повномасштабного вторгнення все більше почали говорити про це.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
