"Нагрів" державу щонайменше на 61 млн, але може вийти на волю всього за один мільйон гривень? 12 січня Шевченківський райсуд визначив "копійчану" заставу для дніпровського агроділка Астіона, якому закидають ухилення від податків і численні рейдерські захоплення. Чи посприяли такому рішенню Феміди "авторитетні" покровителі бізнесмена? Адже ниточки від імовірних схем Астіона тягнуться до низки колишніх і чинних політиків, а частина слідів веде до країни-агресорки.
Суддя Шевченківського районного суду Анзор Сайдуллаєв у п'ятницю, 12 січня ухвалив безпрецедентне рішення стосовно бізнесмена Василя Астіона, підозрюваного в економічних злочинах, зменшивши розмір застави у 61 (!) раз. Тож ця резонансна справа привернула увагу нашої редакції.
Впливова бізнес-група Dnipro Agro Group, опальні олігархи Дмитро Фірташ та Ігор Коломойський, екснардеп-регіонал Віталій Хомутиннік і херсонський колаборант Сергій Рибачок-Ушинський, кримінальники з ОЗУ "Наріка", магнат Павло Фукс і чиновник Офісу Президента Андрій Смирнов. Що поєднує всі ці фігури з підозрюваним у приховуванні й виведенні багатомільйонних прибутків Василем Астіоном?
На яких (можливо, рейдерських) схемах збагатився агробізнесмен? І до чого тут його тесть Михайло Кошляк, якого називають "тіньовим господарем" Дніпропетровщини? Команда СтопКору дослідила деталі справи братів Астіонів та спробувала розмотати заплутаний клубок зв’язків фігурантів.
Отже, в яких злочинах офіційно підозрюють Василя Астіона і як просувається справа?
Як стало відомо редакції СтопКору, 23 вересня 2022 року детективи Бюро економічної безпеки України порушили кримінальну справу №72022000400000005 щодо Василя Астіона та його брата Євгена Астіона: їм закидають масштабне ухилення від сплати податків.
Згідно з матеріалами справи, брати Астіони, що контролюють низку агропідприємств Дніпропетровщини (ТОВ "Відродження", ТОВ "Перемога", ТОВ "Кам`янське Агро", ТОВ "Дніпроагроальянс", ТОВ "Агрофірма "Схід Агро" тощо), протягом 2017-2021 років системно отримували доходи у вигляді дивідендів та неправомірно ухилилися від сплати податку на прибуток на суму майже 61,5 млн грн (понад 1,5 млн доларів). Замість того, аби потрапити до Держбюджету, ці кошти, ймовірно, були виведені Василем Астіоном у підконтрольну кіпрську офшорну компанію "Дніпро Агро Альянс ЛТД".
Тим самим Астіони порушили пункти 141.4.2 та 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в особливо великих розмірах. Слідство також встановило факти підробки документів фінансової та податкової звітності, а також обставини щодо виводу зазначених грошових коштів через рахунки підконтрольних Василю Астіону компаній у наступних банківських установах: АТ "Таскомбанк" (Україна), АБ "Південний" (Україна), "Запад Банк АТ Подгориця" (Чорногорія), АТ "Регіональний Інвестиційний банк" (Латвія).
Примітно, що в 2021 році ексдепутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон потрапив під посилену перевірку НАЗК. Його декларація опинилась у переліку тих, які комп’ютерна система логічного та арифметичного контролю (ЛАК) визнала найбільш ризиковими.
За задокументованими ознаками вчинення кримінальних правопорушень 9 січня цього року правоохоронці офіційно пред’явили Василю Астіону підозру за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.
Зауважимо, що відповідно до ст. 212 ККУ, умисне ухилення від сплати податків чи зборів (обов'язкових платежів) карається штрафом від 15 тисяч до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна. Санкцією ч. 2 ст. 205-1 (підроблення документів) передбачений штраф до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. А кримінальне правопорушення за ст. 366 включає штраф від 2 тисяч до 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років. Тобто разом може "набігти" вагома сума штрафу чи цілком реальний строк ув'язнення.
Одночасно з оголошенням підозри детективи БЕБ та прокурор Генпрокуратури спрямували до Шевченківського районного суду столиці клопотання про застосування до фігуранта запобіжних заходів у вигляді застави в розмірі 61 419 560 грн.
А вже у п'ятницю, 12 січня 2024 року, слідчий суддя Шевченківського райсуду Анзор Саадулаєв це клопотання розглянув. Проте розмір застави для Василя Астіона визначив геть інший – лише 1 млн грн, тобто в 61 раз менше суми, яка, за даними слідства, була незаконно привласнена агробізнесменом.
Чому Феміда виявилась настільки прихильною до підозрюваного?
Адже сума застави не могла просто так, магічним чином впасти з 61 до 1 млн грн. Тож, враховуючи реалії суддівської системи, можна припустити, що в цій ситуації спрацювало або "телефонне право", або певна матеріальна зацікавленість служителя Феміди в пом'якшенні вердикту для пана Астіона, або те й інше одночасно. Які факти можуть підтвердити цю гіпотезу?
За інформацією, яка стала відома СтопКору з власних інсайдерських джерел, таке м’яке суддівське рішення могло було прийнято слідчим суддею під певним впливом з боку заступника голови Офісу Президента Андрія Смирнова – давнього приятеля та експартнера Василя Астіона.
Як з'ясували колеги-розслідувачі з "Наших грошей", Василь є давнім приятелем Андрія Смирнова, який до призначення в Офіс Президента також був депутатом Дніпропетровської облради та адвокатом місцевого бізнесмена Михайла Кошляка (за сумісництвом, тестя Василя Астіона).
Своєю чергою журналісти "Дзеркала тижня" встановили, що АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Генезис капітал", бенефіціарами якого є брати Астіони, став засновником такої собі фірми-ноунейма "Інтер вей капітал", яка виступила в ролі "технічного кандидата" під час аукціону з продажу офісного приміщення збанкрутілого банку "Аркада". На цих торгах перемогла компанія одіозного ексміністра Миколи Злочевського, а до "схеми", як припустило видання, міг бути причетний власне Андрій Смирнов.
І найцікавіше, у декларації за 2020 рік Смирнов вказав отриманий у 2019 році кредит на загальну суму 9,8 млн грн у Ольги Астіон – учасниці ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" та матері Василя і Євгена Астіонів.
Крім того, за твердженням наших джерел, суддя Саадулаєв міг отримати певну "подяку" безпосередньо від людей з оточення Василя Астіона чи Андрія Смирнова. Наразі доказів цього припущення немає, але майновий стан і репутація даного судді Шевченківського райсуду викликає певні питання.
За даними проєкту "ЧЕСНО. Фільтруй суд", у 2018 році саме Анзор Саадулаєв засудив до 10 діб арешту ініціатора Врадіївської ходи Василя Любарця. Ще раніше, за часів Революції Гідності, він позбавив прав активіста Автомайдану. Крім того, Саадулаєва неодноразово "ловили" на можливій недоброчесності: у 2016 році він задекларував недостовірні відомості про свою суддівську діяльність. І ще дивна ситуація складається із автомобілями пана Анзора: вони то з'являються, то зникають з декларацій.
Чим ще відомий Василь Астіон і на якому бізнесі він збагатився?
За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, Василь Астіон, його брат Євген Астіон, їхній батько Микола Астіон та тесть Василя Михайло Кошляк є ключовими особами так званого бізнес-угруповання Кошляків-Астіонів, чиї інтереси сконцентровані у сфері сільського господарства та нерухомості. Зокрема, ядро групи складає Dnipro Agro Group, основним напрямком діяльності якої є виробництво, зберігання та продаж зернових та олійних культур. Земельний банк Dnipro Agro Group оцінюється у близько 50 тисяч гектарів.
Dnipro Agro Group має значні борги перед банками, зокрема перед АБ "Південний". Багатомільйонна заборгованість стала причиною низки судових позовів, але групою компаній була укладена мирова угода щодо сплати 159 млн грн до 1 серпня 2022 року.
Це – лише формальна сторона медалі, але є й інша, тіньова. На Дніпропетровщині група Кошляків-Астіонів фігурує у низці гучних рейдерських скандалів, про один з яких СтопКор навіть розповідав у 2021 році.
Ідеться про ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор", головним бенефіціаром якої є Василь Астіон – зять депутата Дніпропетровської облради, засновника Dnipro Agro Group Михайла Кошляка. У липні 2019 року ця фінансова компанія з дисконтом викупила борги ТОВ "Агрофірма "Агросвіт", яке орендувало у землевласників понад 4 сотні ділянок на 3 500 га.
Згодом "Фінгруп" в односторонньому порядку підвищила проценти за користування кредитом, ініціювала справу про банкрутство "Агросвіту" і призначила власного "керуючого справами" агропідприємства. Таким чином, структура Астіона фактично задарма отримала в користування тисячі гектарів чужої землі, збирала врожаї, отримувала прибутки, при цьому не сплачуючи ані копійки податків та орендної плати. А самі селяни змушені були ховатися по домівках від озброєних молодиків, що взяли під "охорону" їхні землі.
І цей рейдерський епізод – непоодинокий.
Усе того ж 2012 року Василь Астіон і Михайло Кошляк отримали статус обвинувачених у кримінальному провадженні №42016000000002133 за ч. 2 ст.189 ККУ (вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб). Бізнесменам інкримінували, що вони, погрожуючи дніпропетровським бізнесменам вбивством, вимагали від них передачі контролю над їхніми агропромисловими підприємствами.
Василя Астіона та його тестя обвинувачували у рейдерстві підприємств у 2010-2012 роках: ТОВ "Інтерлізінвест", ТОВ "КУА "Парангон", ТОВ "Центрторг-Агро", ТОВ "Прогрес-Агро", ФГ "Сади Присамар`я" (на даний час Фермерське господарство "Козацька долина 2013"), ПП "Пектораль", ТОВ "Пектораль Агро", ТОВ "Крила Таврії".
Однак у вересні 2022 року Жовтневий районний суд м. Дніпра визнав невинуватим та виправдав Василя Астіона.
Примітно, що тесть Астіона Михайло Кошляк починав свій шлях у бізнесі зі спорту та, ймовірно, напівкримінальних структур.
З 1995 до 1998 року Кошляк працював тренером із дзюдо у спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву у Дніпрі. А у 2010 році разом зі своїм тренером Олександром Ленковим створив спортивний клуб "Дзюдо-Дніпро". При цьому молодим "вихованцям" Кошляка слідство закидало систематичне вибивання грошей із представників комерційних структур під надуманими приводами, погрози й шантаж підприємців, а також вчинення розбійних нападів та інших тяжких злочинів.
Ба більше, за даними ЗМІ, у буремні 1990-ті роки Кошляка вважали одним із тих, хто працював в одному з найбільших на той момент дніпропетровських ОЗУ "Наріка" (з цим угрупованням пов’язують впливових злодіїв у законі "Умку" та "Лашу Свана", а також опального олігарха Ігоря Коломойського).
Утім, пізніше Кошляк начебто вийшов із цього угруповання, створивши охоронну структуру "Леон", яка могла виступати формальним прикриттям для різноманітних, не зовсім законних дій. Так, декілька років тому Кошляка називали головним "силовиком" групи компаній "Приват" Ігоря Коломойського.
За даними дніпровських журналістів, під час Революції Гідності охоронці приватної охоронної структури "Леон", підконтрольної Кошляку, за вказівкою тодішнього нардепа від "Партії регіонів" Івана Ступака, здійснювали охорону адміністративної будівлі Дніпропетровської ОДА з метою уникнення захоплення приміщення з боку представників Євромайдану.
Зауважимо, за висновками розслідувачів видання "Дніпро Оперативний", проросійське ОЗУ "Наріка" й донині зберігає певний вплив на частину регіональних спортивних федерацій і не полишає спроб підім’яти під себе український спорт на тлі війни. Зокрема, саме цьому ОЗУ через зв’язки з Андрієм Павелком вдавалося роками контролювати вітчизняний футбол. Вважають, що частина "авторитетів" могла бути свого часу завербована ФСБ рф. А куратором Наріка називають "смотрящого" за чеченськими злочинними угрупованнями та особистого друга Кадирова Умара Джабраїлова.
Впливовими зв’язками у політикумі може "похизуватись" і сам Василь Астіон.
Василь Астіон – колишній депутат Дніпропетровської обласної ради. А у шостому скликанні парламенту (2007-2012 роки) "посіпачив" на громадських засадах у тодішнього нардепа-регіонала Віталія Хомутинніка.
У 2019 році Василь Астіон балотувався до Верховної Ради від нині забороненої партії "Опозиційний блок", утвореної шляхом ребрендингу колишньої "Партії регіонів", і зупинився буквально в кількох кроках від обрання нардепом. Його номер у партійних списках був 20-м, а у парламент потрапили лише десять вихідців з цієї проросійської політсили. До речі, серед них був і той самий Віталій Хомутиннік.
Саме через Хомутинніка Астіон може бути пов'язаний із підсанкційними олігархами Дмитром Фірташем і Павлом Фуксом.
Однією з підстав так вважати у медіа називають реалізацію проєкту ТЦ "Республіка", керівною компанією якого є АТ "Ділідженс", а бенефіціарними власниками – Хомутиннік та Сергій Толстунов через офшорні компанії. Компанію останнього (Dresdenco Ltd) пов’язують з ім’ям Фірташа.
У схемі з ТЦ "Республіка" Василь Астіон виступив як уповноважена особа компанії "Солтекс Капітал", яка стала покупцем прав вимоги щодо кредиту "Надра Банку". Будувався ТЦ саме за кредитні кошти з цього державного банку, який у підсумку збанкрутував у 2015 році, а його бенефіціарним власником, за дивним збігом, був Дмитро Фірташ.
Джерела також вказують на те, що за купівлею ТЦ "Республіка" міг стояти підозрюваний у фінансових махінаціях Павло Фукс. За даними ЗМІ, Фукс і Хомутиннік мали спільний бізнес у сфері лотерей та неофіційно контролюють компанію "М.С.Л.", яка свого часу нібито курувала широку мережу нелегальних казино та ігрових автоматів по всій Україні.
Як працювала зв'язка Хомутиннік-Фірташ-Фукс і до чого тут "рука рф"?
Згадана вище "Республіка" є одним з найбільших ТРЦ Києва площею близько 300 тисяч квадратів, будівництво якого розпочалося у далекому 2012 році. Торговий центр будувала компанія "Мегаполісжитлобуд", яку пов'язують із бізнесменом Дмитром Фірташем.
А вже у 2019 році об'єкт через імовірно підставний аукціон придбали люди Віталія Хомутинніка та Павла Фукса. При цьому торгово-розважальний центр дістався їм у рази дешевше за ринкову ціну.
Так, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продав права вимог щодо двох кредитів, у заставі за якими перебував недобудований ТРЦ, переможцем торгів стала компанія "Солтекс Капітал" в особі Василя Астіона, яка заплатила за лот лише 777,1 млн грн при первісній ціні у близько 2,6 млрд доларів.
У держреєстрі засновником ТОВ "Солтекс Капітал" вказане ТОВ "Галєон Інвест", а кінцевим бенефіціаром – британець Джонсон Роберт Алан. Раніше підписантом компанії значився Василь Астіон (був партнером Віталія Хомутинніка в Dnipro Agro Alliance LTD до весни-2018). Згодом підписантом ТОВ "Солтекс Капітал" став Денис Лукашевич (партнер Євгена Астіона в компанії "Толкфін", яка теж брала участь в згаданому аукціоні ФГВФО).
Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 26.11.2019, Головне слідче управління Нацполіції в межах кримінального провадження №12019000000000735 розслідувало в т.ч. продаж Фондом гарантування прав вимоги банку "Надра" за кредитами, в забезпеченні по яких – ТРЦ "Республіка" (причому відповідні позики перебували в заставі НБУ як забезпечення боргів банку "Надра" по рефінансуванню).
Слід зауважити, що харків'янин за походженням Павло Фукс з кінця 1990-х будував бізнес у Москві. У серпні 2006 році для консолідації своїх активів він створив девелоперську корпорацію ВАТ "МосСітіГруп" (Mos City Group) та очолив її раду директорів. Проте після фінансової кризи 2008 року та Революції Гідності 2014-го повернувся до України, де почав задешево скуповувати активи "родини Януковичів" та інших утікачів. Посередником у цих угодах, імовірно, міг виступати молодий ексрегіонал Хомутиннік. У серпні 2016 року журналісти програми "Схеми" зафіксували на відео, як Фукс та Хомутиннік разом прилетіли приватним літаком до аеропорту "Київ" з Харкова.
У 2020 році, як повідомило видання "НВ Бізнес", Павло Фукс позбавився частки у ТРЦ "Республіка", яка становила, за даними джерел, 25%. Цей пакет акцій перейшов до Дмитра Фірташа, який збільшив свою частку з 50 до 75%. Приблизно тоді ж, у жовтні 2020 року Антимонопольний комітет заявив про змову при продажі Фондом гарантування прав кредитної вимоги на будівлю торгового центру.
У червні 2021 року Рада нацбезпеки та оборони України запровадила повний комплект санкцій проти Дмитра Фірташа та Павла Фукса. Повідомлялося, що санкції проти Фірташа пов'язані з його участю в титановому бізнесі (зокрема, із постачанням сировини, яка потім йшла на підприємства російської федерації), а проти Фукса – через ситуацію, пов'язану з компанією "Голден Деррік" (незаконне отримання ліцензій на видобуток корисних копалин в Україні).
А у червні 2023 року, на другий рік повномасштабної війни, у справі Фірташа стався "несподіваний" поворот. Як повідомила "Німецька хвиля" з посиланням на рішення Вищого земельного суду Відня, з метою уникнення екстрадиції до США Дмитро Фірташ отримав статус радника постійного представництва Республіки Білорусь при міжнародних організаціях у Відні. З урахуванням тотальної залежності білоруської зовнішньої політики від "старшого брата", такий крок може розглядатись як пряме підтвердження тісного зв'язку олігарха з російськими політичними елітами чи спецслужбами. Бо чим іще можна пояснити прагнення кремля надати руками союзника дипломатичний імунітет олігарху?
Що примітно, Кошляки-Астіони мають "своїх людей" і у середовищі відвертих колаборантів. Так, Сергій Рибачок, який є співзасновником і директором ТОВ "Амалтея", що входить до складу Dnipro Agro Group, нині обіймає посаду першого заступника гауляйтера окупованої частини Херсонщини під псевдонімом Семен Анатолійович Ушинський. Імовірно, Рибачок пішов на добровільну співпрацю з проросійською адміністрацією регіону, щоб уникнути кримінального переслідування після звільнення Херсона від окупантів.
Ще одна сфера інтересів братів Астіонів – нерухомість. У тому числі в окупованому Криму.
Саме на замовлення фірми "Біларт", яка належить Василю та Євгену Астіонам, у 2009 році у Лівадії (Велика Ялта) був збудований п'ятиповерховий елітний житловий комплекс "Імператор".
Як свого часу розповідали на умовах анонімності ялтинські рієлтори виданню "Крим.Реалії", землю під "Імператора" фактично "віджали" у Лівадійського палацу: дніпровський бізнес нібито "домовився" з владою й забрав собі ділянку, на якій розташовувались господарські будівлі палацу.
У 2008 році, як повідомляло "Дзеркало тижня", законність будівництва "Імператора" перевіряла прокуратура Ялти. Прокурори тоді з'ясували, що дозвіл виконкому Лівадійської селищної ради фірма-забудовник отримала раніше, аніж сесія селищної ради затвердила проєкт землевлаштування зі зміною цільового призначення ділянок і передала їх у власність.
Згодом територію, на якій було збудовано ЖК, як і весь півострів, анексували росіяни. Утім, попри те, що низку багатоповерхівок окупаційна адміністрація Ялти визнала "самовільними забудовами" й ухвалила знести, до "Імператора" у підконтрольної рф кримської влади претензій не виникло.
А вже у розпал широкомасштабної війни, у 2023 році російська сторона використала зведений Астіонами ЖК як гучний інфопривід для пропаганди. Кримська влада оголосила про "націоналізацію" квартири, що начебто належала Першій леді України Олені Зеленській, і заявила про наміри перетворити приміщення на "музей боротьби з нацизмом". Пізніше житло продали з аукціону за 44,3 млн рублів, що трохи менше, ніж пів мільйона доларів.
Таким чином, саме на Василеві Астіоні замикаються різноманітні контакти і зв’язки, що поєднують між собою дніпровські бізнес-клани, колишніх і чинних політиків, представників кримінальних кіл України та рф, а також, можливо, їхніх кураторів з лав російських спецслужб.
У зв’язку з цим виникає закономірне питання: кому з них вигідне пом’якшення запобіжного заходу й встановлення сміхотворної застави для Василя Астіона? І що може бути кінцевою метою цього акту "суддівської щедрості": допомогти давньому компаньйону? Вчергове "відмазати" підозрюваного у багатомільйонних фінансових схемах агробізнесмена і дати йому втекти від правосуддя? Або витягти цінного свідка з-під нагляду правоохоронців і потім, можливо, змусити його замовкнути назавжди?
Наразі в цій заплутаній історії більше питань, аніж відповідей. Аби прояснити бодай частину з них, редакція СтопКору підготувала й спрямувала відповідні запити до Бюро економічної безпеки й Офісу Генпрокурора.
Крім того, наші юристи вже готують звернення до ВККС та Вищої ради правосуддя за фактом безпрецедентного рішення судді Шевченківського райсуду Анзора Сайдуллаєва. Адже таке відверте нехтування позицією обвинувачення і зменшення заставної суми у 61 раз можна поставити в один ряд із нашумілим кейсом чотирьох суддів Київського апеляційного суду, яких було затримано за підозрою в отриманні хабаря за рішення про скасування арешту майна у справі екскерівника "Мотор-Січі" В'ячеслава Богуслаєва. Сподіваємось, компетентні структури нададуть належну оцінку й кваліфікацію діям служителя Феміди.
Чекаємо на офіційні коментарі та продовжимо тримати руку на пульсі справи. Далі буде.
Оновлено:
У пресслужбі Павла Фукса заявили, що бізнесмен не має жодних ділових стосунків зі структурами підозрюваного в економічних злочинах Василя Астіона. Про це речниця Фукса повідомила у відповіді на письмове прохання від нашої редакції прокоментувати інформацію щодо ймовірних бізнес-зв'язків магната з компаніями Астіона.
"Інформація щодо можливого зв'язку Павла Фукса з Василем Астіоном — не відповідає дійсності. Павло Фукс та його компанії не мають жодних ділових звʼязків зі структурами, вказаними у статті. Просимо видалити інформацію про Павла Фукса зі статті", – йдеться у листі за підписом пресслужби Павла Фукса.
Оскільки представники Павла Фукса вимагають видалити згадку про бізнесмена з нашого матеріалу, ми передали їхню позицію на розгляд до юридичного відділу СтопКору, який наразі вивчає ситуацію й перевіряє обґрунтованість такої вимоги.
Нагадаємо, у місті Підгородне на Дніпропетровщині триває конфлікт довкола сфер впливу у мерії. Фігурант у кримінальних провадженнях, землевласник і місцевий депутат Юрій Пришедько, який сприяв "перевороту" в міськраді, захоплює землі громади та, зі слів мера Андрія Горба, спонсорує російську церкву.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
