Канабіс у БАДах, сибутрамін у "чаї для схуднення" та фейкові сертифікати — як псевдоліки роками потрапляли до аптек в Україні? Чому держава посилює контроль за обігом дієтичних добавок і що змінив новий закон для виробників, аптек і споживачів? А також, як убезпечити ринок від маніпуляцій і введення споживачів в оману? Оскільки обговорення даної теми є суспільно значущим, команда аналітиків СтопКору дослідила поточний стан.
Минулого місяця на Волині правоохоронці ліквідували мережу збуту "дієтичних добавок" з канабісом. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора. Реалізацію псевдоБАДів здійснювали через інтернет, а також через торговельні мережі й аптеки в різних регіонах України.
Це вже не перший подібний випадок: торік блогери з каналу "Приємний вечір" провели експертизу та виявили заборонену речовину сибутрамін у нібито "натуральних" БАДах. Ідеться про так звані "чаї для схуднення". У рекламі зазначали, що вони містять трави та L-каротин, однак виявилося, що під виглядом таких "чаїв" українцям продавали суміші з психотропною речовиною. Продавці "чудо-чаю" демонстрували нібито "офіційні документи", аби переконати покупців у безпечності продукту.
Як з’ясували журналісти ТСН, це були турецькі сертифікати, які мали вигляд переконливих: печатки, підписи, навіть QR-коди. Проте, якщо уважно придивитися, то ці папери лише підтверджують, що продукт зареєстровано як харчовий, а не як медичний препарат чи навіть БАД.
Водночас, за оцінками експертів, через високу маржинальність (200–500%) аптечні мережі включають БАДи у маркетингові плани, спонукаючи персонал продавати добавки під виглядом ліків. Лише за вісім місяців 2025 року частка БАДів у "аптечному кошику" зросла до 12%.
Що таке БАДи і чому їх потрібно сертифікувати?
БАДи — це продукти, що містять біологічно активні речовини (вітаміни, мінерали, екстракти рослин тощо), які використовуються для підтримки здоров’я, але не є лікарськими засобами. В Україні вони класифікуються як спеціалізовані харчові продукти і підпадають під дію законодавства про харчову продукцію.
Як БАДи на початку 2020-х стали ширмою для ліків?
Біологічно активні добавки використовуються для доповнення базового харчування різними елементами: вітамінами, амінокислотами, мінералами тощо, у випадках, якщо спостерігається їх дефіцит в організмі людини. За даними видання The Page, стрибок популярності БАДів стався під час пандемії Covid-19. Впродовж 2020 року українці витратили на них близько 4,3 млрд гривень.
У 2023 році тодішній ексзаступник глави МОЗ Олександр Комаріда навіть отримав підозру СБУ через нібито сприяння реєстрації лікарських засобів від COVID-19 за спрощеною процедурою. Згідно з даними СБУ, засіб виявився звичайним БАДом.
"Десятиліттями в українському законодавстві біологічно активні добавки фактично мали статус простих продуктів харчування без особливих вимог до формул, складу, якості речовин, дозувань, доведенню ефективності робили їх абсолютно простими до реєстрації і введення в обіг. Вони продавались будь-де, без будь-яких обмежень, не потребували дотримання ліцензійних умов реалізації, або збереження умов на шляху постачання. Фактично простота обігу і продажу зробила БАДи інструментом для маніпуляції деяких фармкомпаній", – пише The Page.
Хто виготовляє і продає БАДи в Україні?
Основними виробниками та дистриб'юторами БАДів в Україні є великі фармацевтичні компанії, такі як Farmak, "Ліки України", а також спеціалізовані бренди, зокрема Powerful Progress та інші вітчизняні виробники, які активно конкурують з міжнародними компаніями. У 2025 році Ukrainian Business Award сформував рейтинг компаній-дистриб’юторів, до нього увйшли: iHerb, Farmak, Amway, VitaWorld, CHOICE, Solgar, Herbalife, New Life, Nutricia, Nature’s Sunshine.
Окрім зазначених, на ринку присутні численні українські компанії, які пропонують фітопрепарати та вітамінні комплекси.
Яка наразі ситуація в Україні з легалізацією БАДів і чому контроль критично необхідний?
З 2015 року обов’язкова сертифікація була скасована, але легалізація через експертний висновок залишалась необхідною для обігу.
Примітно, що ще в грудні 2024 року Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт, покликаний вдосконалити контроль за харчовими доповнювачами, тобто БАДами в Україні. "За" проголосували 259 депутатів. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
"Кожен пацієнт, купуючи той чи інший засіб, повинен чітко розуміти, що саме обирає. Проте сьогодні ринок переповнений продукцією, яка вводить споживачів в оману. У багатьох випадках ефективність таких засобів не підтверджена, а маркування може бути оманливим. Недоброчесні виробники нерідко заявляють, що їхні продукти мають лікувальні властивості, хоча це не відповідає дійсності", — написав очільник МОЗ.
Крім того, закон посилює відповідальність за виробництво та реалізацію дієтичних добавок, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема через значні штрафи для недобросовісних підприємців. Наприклад, якщо підприємець надає споживачам неправдиву інформацію щодо дієтичних добавок, він може отримати штраф у розмірі п’ятдесяти п’яти мінімальних заробітних плат – для юридичних осіб та у розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат – для фізичних осіб-підприємців.
Прийнятий законопроєкт визначає чіткі механізми введення дієтичних добавок в обіг. Він дозволяє МОЗ затвердити перелік вітамінів, мінеральних речовин та інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом, а також їхні максимально допустимі дози.
Понад те, документ посилює відповідальність за виробництво та реалізацію харчових доповнювачів, які не відповідають вимогам законодавства.
Якими мають бути обов’язкові документи для продажу БАДів в Україні?
З 27 вересня 2025 року обов'язковим є подання повідомлення до Держпродспоживслужби про намір першого введення в обіг.
Для легального продажу БАДів в Україні необхідно мати:
- Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Це основний документ, який підтверджує безпечність продукту для здоров’я людини.
- Декларація відповідності. Зазвичай оформляється на підставі технічного регламенту щодо харчових продуктів.
- Маркування українською мовою. Етикетка повинна містити повну інформацію: склад, рекомендовану дозу, спосіб вживання, попередження, строк придатності.
- Якісна документація від виробника.
- Специфікація продукту.
- Сертифікати аналізів.
- Сертифікати ISO / HACCP (за наявності)
Крім того, щоб захистити пацієнтів, у підкомітеті з питань фармації Верховної Ради запропонували запровадити окремі каси для продажу БАДів. Це, на думку законотворців, дозволить чітко відокремити відпуск лікарських засобів від реалізації харчових добавок.
Яка роль АМКУ?
У січні Антимонопольний комітет України провів чергове засідання, під час якого розглянув питання виконання окремих рішень щодо недобросовісної реклами дієтичних добавок.
Раніше Комітет оштрафував компанію — замовника виробництва та реалізатора БАДу — за поширення інформації, що вводить споживачів в оману. На упаковці добавки містилися неправдиві твердження на кшталт "сприяє комплексній дії підтримки судин" чи "зміцненню стінок судин".
АМКУ не лише наклав штраф, а й зобов’язав припинити порушення. За результатами січневого засідання Комітет визнав рішення виконаним: неправдива інформація з упаковки зникла. Це показовий приклад системної роботи регулятора й реального захисту споживачів.
Який орган може прийти на зміну звичній Держлікслужбі?
МОЗ винесло на громадське обговорення про'кт постанови про утворення Українського фармацевтичного агентства. Це крок, прямо передбачений новим Законом України "Про лікарські засоби". УФА має стати єдиним органом державного контролю у фармацевтичній сфері. До його повноважень, окрім визначених законом, переходять функції Держлікслужби, яку ліквідовують і приєднують до нового агентства.
В цілому, можна констатувати: ринок БАДів в Україні давно потребує чітких правил, а Закон №4122-IX, який діє з 27 вересня 2025 року і вводить в Україні суворий контроль за ринком БАДів, гармонізуючи його з європейськими нормами, вже доводить на практиці свою своєчасність і дієвість. Посилити його має запровадження УФА та інші законодавчі новації.
Нагадаємо, Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про припинення масштабної схеми, внаслідок якої аптечні мережі нібито вивели в тінь більше ніж 2 млрд грн. Прокуратура міста Києва в партнерстві з Державною податковою службою викрила багаторічну оборудку, у якій, за даними слідства, використовувалися фальшиві ліцензійні виплати за нібито використання "патентів".
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
