Алла Маркіянівна Демидова – кандидат юридичних наук, суддя Вищого господарського суду України, Київського апеляційного господарського суду. Має низку наукових праць у сфері господарсько-правового захисту банківської системи, сертифікат медіатора. Учасниця української делегації у Страсбурзі (Рада Європи, Європейський суд з прав людини).
"Закон України "Про правовий режим воєнного стану" передбачає, що війна в країні не має впливати на процес здійснення судочинства чи перешкоджати захисту прав та свобод громадян. Закон визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється".
"В умовах воєнного стану судова система працює майже в штатному режимі, проте в низці населених пунктів, де суди не здатні здійснювати правосуддя, територіальна підсудність була змінена на інші області і міста. Тому судова система працює, судові справи розглядаються в достатньо великій кількості", – коментує пані Демидова.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 р., суддям також було рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважаючи на те, що багато учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав ЗСУ, ТрО або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
На думку Алли Демидової, після завершення воєнного стану українська судова система буде орієнтована на подальшу активізацію впровадження дистанційного судочинства.
Медіація та відновне правосуддя: як вирішити спір поза судом?
В умовах, коли стандартне судочинство є ускладненим або недоступним, усе більш актуальною стає практика медіації – альтернативного способу врегулювання суперечок, за допомогою якого можна вирішити спір чи конфлікт без звернення до формальної системи судочинства.
В Україні Закон України "Про медіацію" набув чинності 15 грудня 2021 року. Відтак на законодавчому рівні було визначено правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту, принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.
"Основними завданнями медіації у господарських спорах є оперативне вирішення господарської суперечки, досягнення позитивного результату, який задовольнить всі сторони конфлікту, та ефективне практичне впровадження результатів медіації. Таким чином, медіація є ефективним альтернативним методом вирішення господарських спорів, що сприяє розвитку громадянського суспільства", – наголошує Демидова.
Медіація може бути проведена як до звернення до суду, так і на будь-якій стадії судового процесу. Основною сферою для застосування такого способу врегулювання спорів є бізнес-конфлікти та трудові суперечки, сімейні, спадкові, земельні, житлові та інші цивільні правовідносини, суперечки у страховій та банківській сферах тощо.
Ще одне актуальне питання – кредитні та інші боргові правовідносини.
Зауважимо, що у 2015-2016 роках, після визнання неплатоспроможним "Дельта Банку" саме суддя ВГСУ Алла Демидова та її колеги стали на захист прав громадян, ухваливши рішення на користь вкладників банку.
Тому "СтопКор" не міг не поцікавитись у пані Алли: як новели законодавства регулюють таке актуальне для населення питання, як кредитні правовідносини в умовах воєнного стану? Чи дійсно для українців діють "кредитні канікули"?
"У кредитних правовідносинах слід звернути увагу на Постанову Правління Національного банку України № 23 "Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп", яку було прийнято 25.02.2022 року", – зазначає суддя.
Крім того, Верховна Рада змінила правове регулювання сфери кредитування шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 р. №2120-IX. Зазначеними нормативно-правовими актами запроваджено наступні умови виконання позичальниками зобов’язань за кредитними договорами:
- якщо позичальником прострочено внесення щомісячних обов’язкових платежів за кредитним договором, він звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов’язань за таким договором;
- щодо споживчих кредитів — забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов’язань за договором.
Дані умови чинні в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після дня його припинення або скасування, наголошує юристка.
Таким чином, боржник звільняється від відповідальності саме за прострочення виконання грошового зобов’язання, а фінустанови не мають права застосовувати передбачені договором санкції у разі такого порушення (неустойки, збільшення відсотків).
А як регулюється питання стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги?
Стосовно ж стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в умовах воєнного стану Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову від 05 березня 2022 р. № 206 про "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", наголошує юристка.
Зокрема, даною Постановою було вирішено, в умовах воєнного стану, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.
"З аналізу даних нормативно-правових актів слідує, що у випадку, якщо ви не зможете виконувати зобов’язання з оплати житлово-комунальних послуг в період військового стану – неустойки (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річні не будуть нараховуватись, тобто після закінчення військового стану у вас буде існувати "чистий" борг, що буде складатись лише з самих нарахувань.
Отже, з аналізу даних нормативно-правових актів слідує, що "форс-мажор" не звільняє від сплати за житлово-комунальні послуги, їх все одно потрібно буде сплатити. Виключення можуть бути лише на підставі нормативно-правових актів (постанов, рішень) про списання заборгованості, прийняття яких наразі обговорюється щодо певних регіонів країни", – резюмує Алла Маркіянівна.
