ПідтриматиРусский

Хто з військових має право на звільнення під час воєнного стану

Частина українських військових не можуть законно демобілізуватися та несуть службу без тривалої перерви вже четвертий рік поспіль

Анастасія Ковальова
Анастасія Ковальова

Редактор стрічки новин

ЗСУ

Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Про це пише NV.

Демобілізація з військової служби не є можливою, допоки триває воєнний стан. Звільнення військового допустиме, коли для цього є підстави, наведені у статті 26 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу.

В Указі Президента про загальну мобілізацію від 24 лютого 2022 року сказано, що звільнення в запас відбудеться "тільки після офіційного оголошення в установленому порядку демобілізації".

Таким чином частина українських військових не можуть законно демобілізуватися і несуть службу без тривалої перерви вже четвертий рік поспіль з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Вони можуть звільнитися у передбачених законом випадках, якщо мають документи, що підтверджують підстави для звільнення. Порядок звільнення передбачений Указом президента України Про положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України

Згідно із статтею 26 Законом України Про військовий обов’язок і військову службу звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

  • у запас — якщо вони ще не досягли віку, коли не можуть бути в запасі, і мають достатньо добрий стан здоров’я для служби. Також це можливо, якщо під час воєнного стану їх тимчасово визнали непридатними через стан здоров’я, але через 6−12 місяців їх перевірять повторно;
  • у відставку — якщо вони вже досягли віку, коли не можуть бути в запасі, або якщо їх визнали непридатними до військової служби через стан здоров’я.

Військовослужбовці, які проходять базову військову службу, звільняються із служби на таких підставах:

  • у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби — у строки, визначені Кабінетом Міністрів України;
  • за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
  • через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
  • у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі;
  • у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
  • у зв’язку з припиненням громадянства України;
  • у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
  • у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Найбільше підстав для звільнення військових ― за сімейними обставинами.

Вони є такими:

  • у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
  • у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
  • у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
  • військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
  • один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
  • військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • військовослужбовці, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Контракт осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81−1 Кримінального кодексу України, припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставі:

  • за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців;
  • у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення або обмеження волі;
  • у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням рішення про демобілізацію.

Військові контрактної служби не можуть звільнитися, якщо:

  • у них є дружина (чоловік) з інвалідністю;
  • один із батьків (своїх чи дружини/чоловіка) є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • на утриманні військовослужбовця перебуває троє і більше дітей віком до 18 років. У разі якщо частина дітей народжені в іншому шлюбі і проживають з матір'ю, то факт їх утримання підтверджується довідкою про сплату аліментів на рідних дітей.

Важливо також зазначити, що військові, які служать за контрактом і не є громадянами України, мають право на звільнення за власним бажанням.

Нагадуємо, що "Хочеш не служити — плати": військовий торгував довідками про непридатність.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!

Інші новини