Необхідною передумовою для євроінтеграції України є зниження ризиків політичної корупції, що вимагає прозорого діалогу між владою, суспільством і бізнесом. Законодавче врегулювання процесів лобізму та адвокації у контексті пришвидшення вступу нашої країни до ЄС і скорочення можливостей для корупційних порушень обговорили у Києві за участі представників державних органів, громадськості та ЗМІ.
Ініційована Українською Асоціацією у сфері GR та лобістів дискусія відбулась 29 вересня у столичному Vcentri HUB. Детальніше про обговорення процесів, надважливих у світлі подальшої інтеграції в європейський простір, розповіла в репортажі журналістка "СтопКору" Ольга Левицька, яка відвідала захід.
Участь у зустрічі взяли парламентарі, представники антикорупційних органів, громадські активісти і медійники, серед яких і "СтопКор".
Як наголосила засновниця компанії "SIC Group Ukraine", членкиня IGAPA Катерина Одарченко, прозорий діалог між владою, суспільством і бізнесом є необхідною умовою для подальшої євроінтеграції та зниження ризиків політичної корупції.
"Це добре, що Міжнародна Асоціація фахівців в сфері зв'язків з органами влади та лобізму організувала захід щодо обговорення проєкту закону про лобізм, який наразі перебуває на підписі у депутатів Верховної Ради, він ще не є зареєстрованим, але як ми почули сьогодні від представників Верховної Ради, від депутатів, що цей законопроєкт може мати велику підтримку і вже більше 80 депутатів його підписали", – зауважила Анна Таранцова, консультант у сфері комунікацій та зв’язків з органами влади.
У разі прийняття проєкту документ на законодавчому рівні чітко визначатиме терміни та основні аспекти лобізму. Також встановиться реєстр суб'єктів лобіювання, який буде вести НАЗК. Реєстрація включає особисті дані фізичних та юридичних осіб, які здійснюють лобіювання, та деталі контрактів, включаючи суму та витрати. Голова правління ВГО "Стоп корупції" Ігор Бондарчук серед плюсів законопроєкту вбачає спрощення впровадженої системи.
"Я думаю, що це зможе відсіяти ряд сумнівних історій, а також лобістських інтересів, які на даний час є. Вони і так будуть, однак вони будуть вже не такі приховані, і мені здається, що закон має врахувати ряд інтересів, по-перше, громадськості, ряд інтересів контролюючих органів, яким буде простіше розуміти сфери впливу тих чи інших груп людей або зацікавлених осіб, які зможуть так чи інакше реалізовувати думки якихось корпорацій або великих компаній", – підкреслив він.
Керівниця відділу взаємодії зі стейкхолдерами НАЗК Анастасія Зернова акцентувала на тому, що ухвалення закону про лобізм напряму випливає з декількох прийнятих в Україні нормативно-правових актів та є вимогою міжнародних партнерів України, зокрема країн-учасниць GRECO.
"В нас є рекомендації GRECO, які визначені в березні цього року, що Україна до березня 2024 року повинна імплементувати законодавство про врегулювання лобістської діяльності в Україні. Дані вимоги наших міжнародних партнерів, а також нашого національного законодавства в комплексі призводять до того, що в Україні настав час врегульовувати питання лобіювання. Тому ми сподіваємося, що народні депутати України в найближчий час будуть подавати відповідні законодавчі пропозиції і законодавство буде прийнято", – зазначила представниця НАЗК.
Вона також наголосила, що оперативність ухвалення рішень можлива лише за умови, коли всі зацікавлені сторони зможуть на єдиному майданчику обговорити проблемні питання, які їх турбують. Зокрема, громадськість хвилює питання розділення адвокації і лобіювання. Утім, часу на ухвалення закону – обмаль.
З боку законодавців виступав нардеп "Європейської солідарності" Михайло Бондар. Він також нагадав, як має відбуватися ухвалення законопроєкту.
"Будь-яке прийняття законопроєкту починається з таких дискусій. Розповідається сама ідея: чому потрібен новий закон, чи внесення змін до існуючого закону, і вона обговорюється. Тут саме така платформа для обговорення цього законопроєкту. Він вже має форму, вже має велику кількість підписантів, і ми зараз намагаємось дослухатись до різних громадських організацій, зацікавлених осіб або фірм, які на певному етапі готові будуть долучатися до удосконалення цього законопроєкту", – заявив парламентар.
Нагадаємо, у 2023 році під гаслом створення сучасного реабцентру столична влада на чолі з Віталієм Кличком виділила 576 млн грн на ремонт головного корпусу військового госпіталю. З урахуванням попередніх тендерів, підрядники отримають з бюджету міста понад мільярд гривень. Однак особливості процедури закупівлі та бекграунд фірми-переможця змушують припустити ймовірний "розпил" бюджетних коштів.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
