Прозорий діалог між владою, суспільством і бізнесом – необхідна умова зниження ризиків політичної корупції та євроінтеграції. Парламентарі, представники антикорупційних органів, громадські активісти і медійники зібрались у столичному Vcentri HUB, аби обговорити нормотворчі ініціативи щодо лобіювання та адвокації. Йшлося, зокрема, про врегулювання лобістських процесів на законодавчому рівні у контексті скорочення можливостей для корупційних зловживань та пришвидшення вступу України до Європейського Союзу.
Дискусія, яку ініціювала 29 вересня Українська Асоціація у сфері GR та лобістів, відбулась у Києві за представництва нардепів, співробітників НАЗК, громадських організацій та ЗМІ. У заході також взяли участь представники "СтопКору".
"Прийняття законів, які б регулювали сферу лобізму, назріло вже давно. У них зацікавлені і бізнес, і влада, і громадянське суспільство. Це – практика розвинених країн. Таке законодавство створить рівні правила гри, які будуть прозорими, відкритими та чесними, що дозволить створити довіру між цими сторонами. Українська асоціація професіоналів у сфері GR та лобістів активно займається законодавчим врегулюванням інституту лобізму в Україні через публічні обговорення та розробку законопроєкту про лобіювання", – зауважили організатори дискусії.
Представниця НАЗК Анастасія Зернова підкреслила, що прийняття закону про лобіювання є як вимогою міжнародних партнерів України, зокрема країн-учасниць GRECO (Групи держав по боротьбі з корупцією – ред.), так і передбачене державною антикорупційною програмою, яка була затверджена в березні 2023 року.
"До 31 березня 2024 року Україні повинна імплементувати законодавство. Імплементація – це не просто прийняття. Це здійснення необхідних кроків на виконання даних рекомендацій. Це є в розпорядженні Кабміну як третій пункт плану заходів по боротьбі з олігархатом, це визначено Угодою про асоціацію з ЄС. Тому НАЗК повністю розуміє рівень відповідальності, оскільки ми є виконавцями відповідно до державної антикорупційної програми. Тому ми консультувалися з експертами Ради Європи, країн ОЕСР щодо їхніх поглядів на тему врегулювання лобіювання в Україні", – зазначила вона.
Представниця НАЗК наголосила, що оперативність прийняття рішень можлива лише за умови, коли всі зацікавлені сторони зможуть на єдиному майданчику обговорити проблемні питання, які їх турбують. Зокрема, громадськість хвилює питання розділення адвокації і лобіювання. Утім, часу на ухвалення закону – небагато.
"Невиконання рекомендацій GRECO буде ударом по міжнародній репутації України. Ми маємо це розуміти, особливо, коли нам вже вдруге на це вказують. Зокрема, саме в цих рекомендаціях ішлося про необхідність прийняття законопроєкту про публічну адвокацію", – наголосила Зернова.
З боку законодавців виступив нардеп "Європейської солідарності" Михайло Бондар, голова підкомітету з питань вугільної промисловості Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
"Ми дійсно зустрічалися з НАЗК фракцією, обговорювали цей законопроєкт. І, як нам було сказано, він буде представлений у полегшеному варіанті, а в подальшому будемо вже більш прискіпливо його редагувати, доповнювати нормами тощо. Це робиться, в першу чергу, щоб не відлякати й не заблокувати прийняття даного закону. Стосовно норми про відкритість. Вже бачив у ЗМІ, що окремі ГО стверджують, ніби це робиться, аби "викинути" їх з цього ринку послуг. Дійсно, у реєстрі доведеться розкривати дані не лише про себе, а й про тих, хто вам платить. Тому, напевне, будуть такі організації, які не захочуть цього робити. Але доведеться", – зауважив депутат.
Він також нагадав, як відбувається процес голосування за законопроєкти.
"Упевнений, такий резонансний проєкт закону матиме і перше, і друге читання. Ми, як фракція, будемо готові долучитися до голосування і за необхідності подавати правки, запропоновані НАЗК чи контактною групою, яка працює над законопроєктом, проводити аналітику. Наразі ця група намагається не "зарегулювати" цей закон, не зробити з нього "монстра", а тільки представити варіант, прийнятний до реєстрації. Кожен нардеп має розуміти, що в час війни і не тільки, національні інтереси – понад усе. Головне, аби за інтересами корпорацій, бізнесу ми не забули про хлопців і дівчат, які вертатимуться з фронту, та соціальні питання", – додав Бондар.
Свою позицію озвучила і народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Вікторія Гриб.
"Ми подивилися на ту версію законопроєкту, яка надійшла і ще не була зареєстрована. Але вже 80 депутатів підписалися під цією версією. В тому числі представники фракції монобільшості. Вносив документ пан Давид Арахамія. Це говорить про те, що шанси проходження цього проєкту закону в залі – доволі великі. Хочу сказати, що на сьогодні, для першого читання він абсолютно нормальний.
Погоджуюсь із колегою Михайлом, що важливо, аби за інтересами бізнесу ми не забули й просту людину. І наразі в законопроєкті якраз і передбачено, що суб'єктом лобіювання може бути як юридична, так і фізична особа. І також важливо, щоб саме НАЗК відповідало за створення цього Реєстру і з ним працювало – це також вже є в проєкті. А також важливо визначити права лобістів – щоб вони також могли бути суб'єктами законотворчості, подавати якісь правки, які можуть бути розглянуті", – наголосила вона.
Нагадаємо, у 2021 році в медіацентрі "СтопКор" проходила відкрита дискусія між професійними лобістами зі США, представниками Української асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів, народними депутатами України на тему лобізму в Україні та американського досвіду функціонування інституту лобіювання.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
