Не знаючи причин, неможливо побороти наслідки. Саме тому створення музею військової історії при Нацуніверситеті оборони – настільки ж важливий внесок у майбутню Перемогу, як і забезпечення бійців на передовій. Українське суспільство має усвідомлювати: війна – це не щось далеке й абстрактне, вона відбувається тут, зараз і стосується кожного з нас. А історія сучасного російсько-українського протистояння бере старт не 24.02.2022 і навіть не 2014 року – вона триває багато десятиліть, протягом яких північний сусід намагався знищити обороноздатність і незалежність нашої країни.
Символічно, що новітній військово-історичний музей діє на території Національного університету оборони України. Цей вищий навчальний заклад – справжня alma mater, через навчання в якій пройшли більшість командувачів української армії і Героїв України. І саме цю колиску сучасного українського офіцерства свого часу безуспішно намагались знищити росіяни руками своїх ставлеників Януковича та Азарова.
Наразі музей, присвячений славетному минулому ЗСУ та героїчним сторінкам нинішньої боротьби за територіальну цілісність нашої держави, налічує низку внутрішніх і зовнішніх майданчиків, а великий простір для фотовиставок обладнаний у відремонтованому й захищеному укритті. Роздивляючись експозиції, важко уявити, що весь цей колосальний обсяг роботи було проведено трохи більше, ніж за пів року, у розпал війни в країні.
Детальніше про історію створення музею, його унікальні експонати і виставки, а також подальші перспективи в ексклюзивному коментарі "СтопКору" розповів Павло Нетьосов – український пошуковець, молодший лейтенант ЗСУ, один з лідерів волонтерських груп місії "Евакуація 200" в 2014-2015 роках, а нині – керівник експедиційно-пошукової групи музею Національного університету оборони України.
Як і коли з’явився музей?
Варто зауважити, що офіційно Військово-історичний музей Національного університету оборони України був створений ще 25 липня 1992 року. Він був розміщений у приміщеннях на п’ятому поверсі одного з корпусів і включав у себе виставкові шафи з подарунками від іноземних делегацій, колекцію холодної й вогнепальної зброї, макети старовинної військової техніки тощо.
Однак новітня історія музею як відкритого культурно-освітнього простору, присвяченого саме героїчному минулому й сьогоденню Збройних Сил України, розпочалась лише влітку минулого року, коли Національний університет оборони України очолив генерал-полковник Михайло Коваль.
"Із паном Михайлом ми були знайомі давно, бо мали спільні інтереси. Ще на початку 2000-х разом досліджували старі укріпрайони на кордонах України. У 2008 році проводили експедицію на Тузлу – саме з цієї локації у 2003 році виникла перша в історії незалежної України загроза збройного конфлікту з росією, а генерал Коваль безпосередньо організовував захист острову.
А вже у 2022-му він звернувся до мене з ідеєю відновлення музею. На той момент більша частина нашої команди була задіяна у відбитті російської агресії в гарячих точках – Сєвєродонецьк, Харківщина, Херсонський напрямок. Утім, пан Коваль зумів переконати: створення такого об’єкту – не менш важливе для держави та армії", – згадує Нетьосов.
Створення музею розпочалося зі зведення фортифікацій і кількох фотобанерів.
На відкритій території університету було відновлено макет історичної оборонної споруди – він зроблений настільки реалістично та якісно, що вона й наразі здатна виконувати фортифікаційну функцію. Експозицію прикрашає справжній знак державного кордону України, наданий колегами з ДПСУ.
Крім того, були розроблені реалістичні фотобанери у натуральний розмір, присвячені найяскравішим епізодам перших місяців повномасштабної агресії рф на Київщині. Тож, відвідавши експозицію, будь-який гість Нацуніверситету (зокрема, представники іноземних делегацій та ЗМІ) міг відчути себе у вирі подій – постояти посеред кладовища спаленої військової техніки рф на вулиці Вокзальній у Бучі, потрапити в епіцентр боїв на аеродромі в Гостомелі, сфотографуватись зі знищеною "Мрією" тощо.
Відкривав цю виставку опалений берет українського бійця, вивезений Павлом Нетьосовим з поля бою під час місії "Евакуація 200", що проводилась командою волонтерів в околицях іловайська у 2014 році. Тоді десантники ЗСУ ще носили блакитні, а не марунові берети. І це – символічне та гірке нагадування: велика війна в Україні триває вже понад дев’ять років. І жоден воєнний злочин рф не має залишитися забутим і непокараним.
Наступна важлива віха – відкриття експозиції "Сталеві полотна".
Виставковий проєкт "Сталеві полотна", презентований 5 грудня 2022 року – напередодні Дня Збройних сил України, являє собою унікальне поєднання наукового підходу й мистецького бачення, розповідає Павло Нетьосов.
"Продумана була кожна деталь: роботи українських художників, що ілюструють різні етапи протистояння збройній агресії рф, виконані на унікальних полотнах – уламках російських гвинтокрилів КА-52 та Мі-8, знайдених членами пошукової групи у квітні 2022 року на території Гостомельського аеродрому, броньованих пластинах, гільзах снарядів тощо", – зазначає музейник.
До кожного експонату зроблено детальні описи двома мовами – українською та англійською. А до створення картин були залучені різні вітчизняні митці: Сергій Бабій, Олександра Нетьосова, Андрій Пальваль тощо. Серед художників – боєць одного зі стрілецьких батальйонів, який повернувся до Києва на ротацію з окопів під Бахмутом. Відтак усі роботи просякнуті глибоким реалізмом, сенсами, вшануванням щоденних подвигів живих та пам’яттю про полеглих Захисників України.
Внутрішні експозиції музею розмістили у підвальних приміщеннях першого корпусу Національного університету оборони України, який наразі виконує функції головного, оскільки там навчаються найбільше слухачів. Це – старовинна будівля, ще зведена у 1914-1916 роках, з якої власне й розпочалась історія найбільшого в Україні військового вишу.
На момент початку робіт підвал був абсолютно занедбаний – "прикрашений" кахлями радянських часів, холодний, темний, із пліснявою та непридатний до використання. Однак команда ентузіастов на чолі з новим керівництвом вишу оперативно розчистила приміщення провела ремонтні та оздоблювальні роботи, і тепер ця зона слугує і як музей, і як повноцінне укриття на час повітряних тривог.
За лічені місяці творцями музею була проведена титанічна робота.
"Сьогодення диктує свої задачі – коли ми побачили, що музеєм цікавляться багато відвідувачів, у тому числі іноземні делегації, журналісти, котрі висвітлюють події війни в Україні, то розширили виставкові зони по всій території університету оборони. А це – фактично цілий квартал у Києві.
У нас є фортифікаційний майданчик, майданчик історії військової техніки, експозиція старого німецького танку, унікальний "М4А2 Шерман" часів Другої світової, піднятий свого часу з дна ріки й повністю відновлений нашими фахівцями – він нині абсолютно справний. Є майданчики історії ППО, артилерії, ДШВ, авіації. Є зала історії нашого університету і зала вшанування пам’яті полеглих Героїв. Повний огляд усіх експозицій займає близько трьох годин, однак неодноразово чув від наших гостей, що час пролітає непомітно", – коментує Нетьосов.
Усе це, починаючи від газонів і закінчуючи зразками техніки, співробітники музею Нацуніверситету привели в ідеальний стан за пів року – і це дійсно колосальна праця. Наразі до проведення екскурсій залучені військові-строковики і курсанти: така робота допомагає їм відчути себе частиною великого українського війська, що має славетну і давню історію, та підіймає моральний і бойовий дух майбутніх офіцерів.
Окрема сторінка історії університету оборони, що певним чином відбивається і на функціонуванні музею, – "анексія" головної будівлі і частини території вишу за часів Януковича.
Варто нагадати, що у липні 2013 року (за рік до сторічного ювілею навчального закладу) уряд Миколи Азарова несподівано ухвалив передати головний навчальний корпус Національного університету оборони України для розміщення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Документ не узгоджувався з військовими – це було суто політичне рішення команди Януковича, приурочене до візиту російського диктатора путіна.
Після Революції Гідності, ще дев’ять років тому майно розпорядились повернути у власність військового вишу, проте це рішення не виконане й досі. Наразі у будівлях розмістився Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
"Не знаючи причин, неможливо подолати наслідків. Наш музей присвячений тривалій історії російсько-українського протистояння, і важливо розуміти: рф була агресором задовго до 24 лютого. Забрані у Нацуніверситету оборони руками Януковича й Азарова приміщення – один з проявів цієї агресії. Уявіть, якби у КНУ забрали легендарний червоний корпус? Це ж не просто будівля, це – символ.
Позбавивши наш університет навчальної бази, вони хотіли знищити військову освіту в Україні. Щоб наші офіцери змушені були навчатись не у Києві, а у Москві, в академії Фрунзе, просякаючись "руським духом". На щастя, їм це не вдалося – стався Майдан, який зруйнував ці плани. Але про це важливо говорити. Щоб усі, хто закликають до мирних переговорів з рф, якихось територіальних поступок, розуміли: росія не задовольниться лише Кримом. Їхня ціль – знищити наш військовий потенціал і нашу Незалежність як такі", – підкреслює керівник експедиційно-пошукової групи музею Національного університету оборони України.
Саме для того, аби нагадувати про це як українцям, так і світовій спільноті, у виші і було створено музей та Інститут історії. А боротьбу за повернення втрачених корпусів в університеті вважають не просто майновим питанням, а справою честі.
Прагнення військових вже оцінив і схвалив президент Володимир Зеленський.
Голова держави відвідав Національний університет оборони України 16 червня цього року – з нагоди з нагоди випуску 317 випускників стратегічного, оперативно-тактичного й тактичного рівнів підготовки. За збігом обставин, цього ж дня Київ зазнав однієї з наймасованіших ракетних атак – тоді у повітряний простір росіяни випустили шість аеробалістичних ракет "Кинджал" та шість крилатих ракет "Калібр".
Тож у ході візиту до вишу Володимир Зеленський спустився в укриття до музейного простору. Повітряна тривога тривала близько трьох годин, упродовж яких гарант уважно ознайомився з експонатами, а представники університету озвучили питання про повернення "анексованих" ВС навчальних корпусів.
"Президент пообіцяв розглянути це питання. Так само, як і питання створення на базі нашого закладу Національного музею російсько-української війни. Я впевнений, що ці дві обіцянки, дані в цих стінах, обов’язково будуть втілені в життя", – підкреслює Павло Нетьосов.
Як пересічні українці можуть оглянути музей?
Потрапити на територію музею можуть усі охочі. Серед відвідувачів – багато представників молодшого покоління, школярів. Адже багато військових мають родини, дітей, чиї класи залюбки приходили до вишу на екскурсії, а пізніше ділилися враженнями про побачене з друзями.
"Головна мета – формування мілітарного духу, який хотілося б наслідувати. Ми орієнтуємось на те, що нас відвідують не тільки слухачі університету – професійні військовослужбовці, які піднімають тут свій фаховий рівень, а й гості зі сторони. Це екскурсії школярів, майбутніх абітурієнтів. Ми запалюємо в них цей вогник любові до України, поваги до ЗСУ. Вся наша команда – це люди, які самі воювали – хто з 2014 року, хто з 24 лютого 2022-го. Ми можемо розповісти з власного досвіду про Іловайськ, Дебальцеве, оборону Саур-Могили. Ми можемо розказати про Бахмут, про Бучу та Ірпінь. І все це – на тлі трофейної російської техніки", – резюмує наш співрозмовник.
Наразі військово-історичний музей університету відкритий для відвідування організованих групових екскурсій кожного робочого дня з 9.00 до 17.00. Для того, аби потрапити всередину, необхідно, не менш як за добу, надати листа-заявку за встановленою формою на ім’я начальника університету. Рекомендований розмір групи – до 25 осіб.
Нагадаємо, аби привернути увагу до кричущої ситуації з "анексією" історичних будівель вишу, редакція "СтопКору" направила низку звернень до народних депутатів та до Офісу Президента. Реакція керівника ОП не забарилась: Андрій Єрмак особисто рекомендував премʼєрові Денису Шмигалю взяти ситуацію на контроль та прийняти відповідне рішення.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
