Пальне з Європи приїде на АЗС до кінця травня, ціни – від 50 грн за літр

Окупанти зруйнували єдиний діючий НПЗ в Україні та обстрілюють нафтобази. На цьому тлі у країні виник дефіцит енергоносіїв, а ціни на бензин і дизпаливо стрімко зростають. Коли ситуація з пальним на АЗС вирівняється, та як у довгостроковій перспективі налагодити ланцюги постачання?

Україна має дуже розвинену систему трубопроводів для перекачування нафти. Ми мали сім нафтопереробних заводів на початку 1990-х. Україна переробляла 55 млн тонн нафти на рік, забезпечуючи нафтопродуктами як саму себе, так і країни Східної Європи та навіть південь росії.

На жаль, ми втратили ці потужності. А під час війни гостро постала проблема дефіциту пального й цін на нього. Проте шляхи вирішення проблеми – є.

З чим пов’язана відсутність палива на АЗС?

Річ у тім, що до війни до 60% нафтопродуктів, які споживала Україна, мали білоруське походження. А Кременчуцький нафтопереробний завод працював на сировині, отриманій з рф.

Після початку повномасштабного вторгнення, ці ланцюги постачань природно були перервані. Однак фізично неможливо одномоментно перевести таку велику країну, як наша, з її величезними обсягами споживання, на інші джерела світлих нафтопродуктів.

Під час війни окупанти цілеспрямовано нищать бази зберігання нафтопродуктів на нашій території. Відтак сьогоднішній дефіцит пального не став сюрпризом. Але водночас це –не катастрофа.

Я навіть у гарному сенсі здивований тим, що Уряд робить сьогодні. Навіть при тому, що дійсно є довжелезні черги, є певний дефіцит, але бензин все ж є в наявності.

До яких меж може піднятися ціна на паливо?

Варто зауважити, що ціни зростають не тільки в Україні, а й у європейських країнах – Болгарії, Румунії тощо. Встановлений Урядом price cap, з одного боку, є вірним рішенням. Але, з іншого боку, це не стимулює закупівлю трейдерами палива у більших обсягах.

Тому, аби запобігти збитковості галузі, Кабмін поступово підніматиме граничні ціни на нафтопродукти.

Для того, щоб ми мали бензин і дизпаливо у необхідних обсягах, у нас мають бути європейські ціни. Наприклад, поточна вартість бензину в Болгарії – 1,5 євро за літр, солярки – 1,75 євро. Це – той рівень ціни, від якого слід відштовхуватись і в Україні.

Можливо, за рахунок певних пільг трейдерам – податкових, митних тощо – Уряд буде намагатись уникнути стрімкого підвищення цін. Але впевнений, буде зроблено все можливе й неможливе, щоб країна була забезпечена пальним.

Звідки Україна може отримувати бензин і дизпаливо? Та скільки часу забере доставка пального?

Внаслідок російських ракетних обстрілів Кременчуцький НПЗ був дуже пошкоджений, і зараз не може працювати. Решта нафтопереробних заводів України зупинили роботу ще раніше. Тому єдиним джерелом постачань залишаються країни Європи.

Для налагодження нових ланцюгів постачань необхідно розв’язати низку проблем з логістикою і транспортуванням. Однак Україна в цьому питанні відчуває солідарну підтримку з боку європейських партнерів.

Відтак бензин у достатній кількості може з’явитись на вітчизняних АЗС вже за декілька тижнів. Думаю, за два-три тижні проблему з паливом вдасться розв’язати.

У першу чергу, маємо забезпечувати нафтопродуктами наших військових. І я впевнений, що ЗСУ сьогодні забезпечені пальним у повному обсязі.

Де брати заміну російському газу?

Газ – це окрема історія. Сьогодні Україна не купує російський газ. Україна купувала газ у Європі. Але ми знаємо, що там нині є дефіцит блакитного палива – у зв’язку з рішенням росії вимагати плату за газ в рублях.

Ситуація там складна. Зараз європейські країни шукають альтернативні шляхи постачання – це скраплений газ зі Сполучених Штатів, Катар, Алжир.

В українських сховищах сьогодні зберігається до 9 млрд кубометрів газу – цього буде недостатньо для наступного опалювального сезону. Уряд і "Нафтогаз" шукають нові джерела. Тривають перемовини з Туреччиною стосовно купівлі частини азербайджанського газу.

Зауважу, що Іран має величезні поклади нафти й газу. Місяць тому з’явилась інформація про те, що США можуть зняти ембарго на експорт енергоносіїв з Ірану. З точки зору ситуації в Європі й Україні, таке рішення було б кращим. На жаль, цього не сталося. Але, можливо, до цієї теми ще повернуться.

Ціна на газ нині досить висока – від 1200 до 1800 доларів за тисячу кубометрів. Але час ще є. "Нафтогаз" працює, і думаю, для них завдання номер один – купити газ, закачати його у сховища й забезпечити наступний опалювальний сезон.

Як нам діяти у довгостроковій перспективі?

Ми маємо провести інвентаризацію наших нафтопереробних заводів. Тому що можна відновити роботу Одеського НПЗ, Кременчуцького НПЗ. Потрібно промоніторити ситуацію з Лисичанським заводом. Поруч із Одесою можна побудувати новий завод у Южному й купувати нафту з Азербайджану, завозити її танкерами. Такі програми були, ми цим займались у свій час.

Маємо відродити виробництво світлих нафтопродуктів в Україні. І звісно, продовжувати шукати нові джерела постачання.

Я впевнений: війна закінчиться нашою перемогою. І сформується абсолютно нова парадигма взаємовідносин, у тому числі й з Білоруссю. Зміниться ситуація, зміниться білоруське керівництво, й можлива побудова нових відносин між країнами.

Але сподіватися лише на це не варто. Потрібно поглиблювати партнерство з Західною Європою, знаходити там джерела постачання. І максимально відновлювати власну переробку нафти на тих підприємствах, які можна швидко відбудувати.

За матеріалами інтерв’ю

Нагадаємо, паливна криза в Україні триває кілька тижнів. Вже чверть українських заправок підвищила ціни на паливо, деякі АЗС демонтують.