Безуглий: рф має компенсувати десятки мільярдів доларів збитків українській інфраструктурі

28 млрд доларів: саме в таку суму можна оцінити втрати доріг України від збройної агресії рф. Які регіони постраждали від війни найбільше, як відновлюється рух вітчизняними автошляхами та скільки часу і грошей знадобиться на повну відбудову? В інтерв’ю "СтопКору" розповів директор ДП "ДерждорНДІ" Артем Безуглий.

Артем Безуглий – кандидат економічних наук, з березня 2019 року очолює ДП "ДерждорНДІ". Це – головна науково-дослідна установа України з питань будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг і транспортних споруд, сфера інтересів якої охоплює весь спектр питань функціонування та розвитку дорожнього господарства.

Пане Артем, скільки доріг було зруйновано внаслідок бойових дій, які регіони постраждали найбільше та якаступінь руйнувань?

За попередніми оцінками Мінінфраструктури, Укравтодору та фахівців Київської школи економіки, на сьогодні пошкоджені 23 177 км доріг різного значення – державних, місцевих, комунальних. Безумовно, оцінити зараз збитки можна лише приблизно, тому що детальне обстеження цих доріг ще не проводилося. Але, знову ж таки, за різними оцінками, загальна сума втрат сягає понад 28 млрд доларів.

Ми розуміємо, що це – колосальні втрати нашої інфраструктури. Так само ми розуміємо, що великі втрати є й по транспортним спорудам – мостам, шляхопроводам. Якщо дороги – це дійсно важливі артерії, то мости з’єднують між собою цілі регіони. Це об’єкти критичної інфраструктури, і руйнування одного моста може спричинити величезні проблеми з логістикою.

За оцінкою експертів, близько 2% мостів на сьогодні зруйновані. Нагадаю, загалом в Україні є 16 тисяч мостів.

Якщо говорити про найбільш постраждалі регіони – це ті, де велись активні бойові дії. В тому числі й ті території, що були окуповані. Це Сумська, Чернігівська, Харківська області, частина Київщини – всі ті регіони, де тривали бойові дії, зазнали відповідних втрат.

Які ділянки доріг зараз найбільш проблемні?

Найбільш проблемними зараз залишаються ті ділянки доріг і мости, які знаходяться на територіях, що нині частково окуповані. Ми не можемо вести там зараз жодну статистику, але проблема, звичайно, є.

Стосовно взагалі забезпечення проїзду ключовими напрямками, безумовно Укравтодор виконав свою основну функцію. І по таких ключових напрямках як, наприклад, М06 Київ-Чоп забезпечив проїзд. Ділянку Київ-Житомир було розчищено, демонтовано пошкоджені споруди, в Стоянці побудовано тимчасову переправу.

Зараз головне завдання й в Укравтодору, й взагалі у дорожників – це ліквідація наслідків бойових дій, завалів від руйнації, очищення автомобільних шляхів від різноманітних сторонніх предметів. А також облаштування тимчасових споруд, у першу чергу – мостів, які поєднають певні території з центральними містами України.

Як відновлюється рух українськими дорогами, які головні задачі стоять перед дорожниками, зокрема перед вашим підприємством?

Окрім забезпечення проїзду, традиційно після зими проявилася певна ямковість на автодорогах. Цю проблему посилило те, що по деяких дорогах рухалася важка техніка, яка безумовно пошкодила покриття. Тому ми можемо бачити на деяких ділянках руйнування, вибоїни, тріщини тощо. Першочергова задача – їх ліквідувати.

Звичайно необхідно ліквідувати завали, забезпечити можливість безперешкодного і безпечного проїзду транспорту. А також облаштовувати тимчасові переправи.

Що стосується інших не менш важливих завдань, що постали перед дорожниками. Ми розуміємо, що Україна вже перемагає, це – очевидний факт. Це лише питання часу. І ми розуміємо, що нам доведеться дуже серйозно відновлювати нашу дорожню інфраструктуру.

Говорячи про відновлення інфраструктури, необхідно напрацювати цілий пакет нормативних змін, аби пришвидшити ці процеси. Тому зараз команда Мінінфраструктури й низки дорожніх підприємств, зокрема й нашого зосереджена на розробці пропозицій. Створена спеціальна робоча група, яка вже цим займається.

Що я маю на увазі? Сьогодні ми розробляємо методику визначення збитків від пошкоджень інфраструктури. Важливо підрахувати завдані нам збитки на основі міжнародних методик, аби потім виставити відповідну претензію в міжнародних судах агресору – російській федерації.

Ця методика має охопити різні сфери транспорту. Важливо, що ми враховуємо не тільки прямі втрати від руйнацій, а й непрямі збитки. Адже ми розуміємо, що внаслідок руйнації дороги чи мосту довелося шукати альтернативні маршрути, об’їжджати, а це впливає на собівартість перевезення вантажів і пасажирів.

Ще важливий момент, наша задача – максимально спростити процедуру розробки проєктної документації. Тому що доведеться відбудовувати все дуже швидко, неможна втрачати час на бюрократичні перепони. Ми також напрацювали низку положень, які значно пришвидшать реалізацію інфраструктурних проєктів.

Окремий блок – це ціноутворення. Нам потрібно лібералізувати цю систему, запровадити найкращі європейські практики. Важливо врахувати той факт, що ціни на матеріали дуже змінюються. Ми бачимо, що відбувається з паливом, це очевидний факт. І я дуже сподіваюся, що ми напрацюємо той механізм, який дозволить перерахувати ціни контрактів із урахуванням зміни вартості матеріальних ресурсів.

Також окремий блок – це публічні закупівлі. У нас є ProZorro, є тендерні процедури. Але, знову ж таки, коли підуть кошти і ми будемо відбудовувати інфраструктуру, витрачати час на тривалі тендерні процедури – а вони в середньому займають від 45 до 60 днів – ми не можемо. У нас просто не буде стільки часу. Але, звичайно, важливо проводити все прозоро.

Тому є пропозиції складати попередні шортлисти з тих компаній, які можуть брати участь у відновленні доріг. Буде проводитися попередня кваліфікація. І потім не треба буде щоразу готувати велику кількість матеріалів для участі в тендері. Достатньо буде просто озвучити свою цінову пропозицію. І ці процедури будуть значно коротші, ніж зараз.

Також опрацьовуються активно земельні питання. Опрацьовується питання отримання технічних умов. Тому що щоразу, коли ми починаємо будувати чи ремонтувати дорогу, маємо отримати технічні умови від власників тих мереж, через які проходить цей шлях. Ми можемо отримувати їх по пів року. Це також ненормально, і ми також спрощуємо тут історію.

І, звичайно, великий блок задач – це залучення фінансування. Нам важливо отримати кошти на відновлення інфраструктури, тому серйозна робота проводиться з потенційними міжнародними інвесторами і донорами. Наша задача – створити для цього максимально сприятливе поле, скоротити весь цей бюрократичний шлях узгодження документів. І як тільки у нас буде бажана перемога, має бути й відповідне правове поле.

Чув таку думку: навіщо зараз все відновлювати, якщо російські окупанти повернуться і все знищать? Дайте відповідь скептикам.

Таку думку можуть висловлювати лише люди, які непатріотично налаштовані. Є проста очевидна річ: нам сьогодні необхідно доставляти гуманітарні вантажі й забезпечити евакуацію наших громадян. Бо люди – ключовий ресурс будь-якої країни.

Ніхто зараз і не каже про реалізацію якихось великих інфраструктурних проєктів, вони наразі просто не реалізовуються. Ми говоримо про те, що зараз наша нагальна задача – забезпечити проїзд. Тому зараз фінансуються роботи поки що виключно з експлуатаційного утримання автодоріг.

Ми ліквідуємо ямковість, щоб підвищити швидкість проїзду. Усуваємо аварійні ділянки. Невже в цьому є якась проблема? Швидкість руху збільшиться для перевезення вантажів і людей. Це ключове на даний момент. Тим паче ми бачимо, яке зараз навантаження на залізницю. Бачимо, що наш ворог атакує об’єкти залізничної інфраструктури. Тому наша задача – забезпечити проїзд автошляхами в рамках їх експлуатаційного утримання.

І наостанок, які є плани відбудови українських доріг після перемоги? Скільки часу це займе і скільки коштуватиме?

Я впевнений, ми побудуємо ще кращі дороги за ті, що в нас були. Для цього ми й хочемо напрацювати певне законодавче, нормативно-правове поле, аби впровадити найкращі практики, які тільки є в світі.

Я вже казав, що за оцінками фахівців, ми маємо близько 23 тисяч км пошкоджених автошляхів. Нескладно порахувати: вартість капремонту кілометру дороги ще в довоєнний час становила порядку 20-30 млн грн. Нове будівництво – понад 100 млн грн.

Необхідно детально обстежити ці пошкоджені дороги й побачити, в якому вони перебувають стані. Автодорога може бути пошкоджена локально, але якщо в неї влучив снаряд, на цій ділянці доведеться повністю облаштовувати наново всі шари покриття. Десь проїжджала важка техніка, і нам доведеться замінити один-два шари.

Тому зараз будь-які оцінки можна робити виключно приблизно. Але те, що загальна сума сягне щонайменше 30 млрд доларів – очевидний факт. Це колосальні кошти, колосальний ресурс. Але наші дорожники за попередні періоди вже довели свою спроможність дуже швидко та якісно реалізовувати інфраструктурні проєкти. Ми пам’ятаємо темпи роботи Укравтодору в попередні роки.

Тому, на мою думку, при консолідації всіх наших зусиль, при фінансовій підтримці західних країн, ми зможемо роки за два відновити всю втрачену інфраструктуру.