Поворознюк: Війна відкрила очі на політиків і бізнесменів – хто є хто

Патріот, аграрій та людина-мем. Президент ФК "Інгулець" Олександр Поворознюк зізнається: завжди каже все, що думає, прямо у вічі. Тож у кого з політиків, на його думку, "залізні яйця", а хто – "політичний труп"? Яка ситуація в Україні з посівною та футболом? Що потрібно для нашої перемоги, і як зміниться життя в країні після неї? Дивіться у відвертому інтерв’ю Олександра Поворознюка "СтопКору".

Олександр Поворознюк – український підприємець-аграрій, гендиректор ТОВ "Агрофірма П'ятихатська", президент ФК "Інгулець". Депутат Петрівської районної ради (Кіровоградська область) із 2010 року. Після першого тижня повномасштабної російсько-української війни Поворознюк записав відеозвернення до Володимира Зеленського, яке стало вірусним.

Доброго дня, Олександре Григоровичу, слава Україні!

Слава Україні, і слава ЗСУ! Тому що на сьогоднішній день ми показуємо, що ЗСУ – це дійсно сила. І те, що беруть "рашики" кількістю, ми беремо якістю. Тому за це їм слава!

Хотів би почати з такого питання: чи вірили ви, що російська федерація нападе на Україну?

Чесно – ні. Як потім з’ясувалось, я просто сам себе переконував у цьому, хоча у серці закрадалися сумніви. Але до останнього не вірив.

Що ви відчули вранці 24 лютого 2022 року?

Стан був як у розбитого корита. А потім швиденько зібрався, бо на мене дивляться люди. Від мене чекали – що я скажу. І варіантів не було, окрім як зібратися з духом, зібратися з думками й видати те звернення, яке зараз стало хітом.

Це був другий чи третій день [війни – ред.], і я реально побачив, що Зеленський – це та людина, за якою потрібно йти в бій. Він сам надихає, там варіантів інших не було. І я нікого так не підтримував, як його. То був просто сплеск емоцій, але від душі. Я від душі висловив, що він – дійсно людина з "залізними яйцями".

У цьому відео ви сказали, що в першому турі президентських виборів за нього не голосували, це правда?

Це правда. Я за нього не голосував і ніколи в нього не вірив на початку, чесно скажу. Не думав, що з нього може вийти нормальний президент. Але цей [його] вчинок – вартий дуже дорогого. Я висловився від душі, я завжди кажу те, що думаю, просто у вічі. І пишаюся тим, що я можу це сказати.

Яка військова ситуація зараз у селі Петрове, Кіровоградської області? Чи можете розповісти подробиці про добровольчий батальйон "За Петрівщину", який там створено?

Усе, що потрібно ви й так знаєте. Решту дізнаєтесь після війни. Ви ще розкажіть, як я танк сп**див, як я в Херсон приходжу і там передаю привіти. Після війни, впевнений, буде ще одна книжка, і будуть такі легенди ходить! Саме ті люди будуть розповідати, які це бачили й чули і нас зустрічали там. От тоді будуть легенди, а зараз про що говорити? На вулиці війна, не хочу піаритися на війні. Давайте закінчимо війну, а після неї всім розкажемо, хто є хто!

Тоді від війни – до життєвих тем. Ви як аграрій, людина з полів, поділіться ситуацією: що з посівною? Чи буде у нас хліб?

Голоду не буде точно, це я вам гарантую. Що з посівною? Велика проблема з соляркою, працюємо "з колес". Але цим ми й страхуємось. Ви ж бачите що вони роблять – почали вже сільгосппідприємства бомбити, нафтобази.

Сьогодні просто треба зрозуміти одну істину: ми робимо те, що маємо робити. Тому що це все одно треба робити. Ми – аграрії – маємо сіяти, вирощувати врожай, щоб у державі був хліб. І ми продовжуватимемо це робити за будь-яких умов. Над нами літають ракети – а ми сіємо, тому що інших варіантів у нас немає.

Ви – президент ФК "Інгулець", тому наші підписники просили задати вам це питання. Яка ситуація з українським футболом та прем’єр лігою? Чого нам чекати далі?

Війна вплинула на все, не тільки на футбол. Зрозуміло, що ми зараз не граємо, і це не є добре. Але скажу, що маю відчуття: напевно, після війни, як тільки вона закінчиться, стадіони будуть заповнені. Це буде віддушина для людей. Стадіони будуть заповнені по вінця, люди будуть іти на футбол, аби хоч трохи відволіктися, забути про всі ці події на сході, на півдні – кругом, де є біда.

А в людей дійсно біда. Дуже багато переселенців вже є у нас, ми допомагаємо їм шукати домівки. Де можемо – даємо житло, щоб вони вже назавжди тут лишалися. Є люди, які шукають тимчасового прихистку.

Ще одне питання стосовно нещодавнього відеозвернення від вас до Петра Порошенка та Юлії Тимошенко. Можете трохи детальніше розповісти про цю історію, що це було?

Я звик говорити про тих людей, які цього варті. А про політичних трупів – який сенс розмовляти, якщо вони вже реально політичні трупи? Я не вважаю за потрібне щось казати, згадувати.

Вони ж не знають, що у мене вісім підприємств. А дівчинка, яку вони попросили обдзвонювати всіх фермерів, щоб вони приїхали на зустріч, тупо бере номери з довідника й телефонує. Вона ж не помічає, що вона мені вісім разів дзвонить. І мене це вже просто так дістало, що я просто висловив усе, що я думаю. От і все.

Тобто вони хотіли просто попіаритися, якщо прямо казати?

Ну звісно попіаритись, а що ще? Просто цікаво: Юлія Тимошенко дарує машини. Я – бізнесмен, усе життя в бізнесі. Я їздив на дорогих машинах, живу в дорогих хатах, побудував дітям хати, всім близьким. Я в бізнесі. І я не можу зрозуміти Юлію Тимошенко.

Якщо вона реально по життю – бомж. Живе у найманій квартирі, їздить на найманій автівці. Вона [офіційно – ред.] не має нічого. Як тоді можна з нею розмовляти на рівних? Зате їздить, дарує машини швидкої допомоги.

Повірте, люди вже будуть зовсім інші після війни. І такі особи як Ляшко, Порошенко, Тимошенко – це політичні трупи. Ляшко не знав, де себе показати – в**бався в машину СБУшників, аби хоч якось себе пропіарити. Так, СБУшники винуваті. А ти куди летів, бл*? На перехресті. Зате показався. Він же хотів до мене приїхати, з коровами сфотографуватись. То хай їде, я йому дам вила, зробимо фото. А потім розкажу йому, по чому руберойд в Одесі.

Ваші прогнози: коли закінчиться війна? Бо Арестович казав: 2-3 тижні. Вже минуло понад два місяці. А ви як вважаєте, це надовго?

Спочатку я давав прогнози до кінця квітня, що щось буде підписано. Тепер я реально розумію, що все це триватиме десь до кінця травня. Але сказати, що буде підписаний якийсь остаточний документ, я вже не можу. Я трохи бачу це все. Дивлюся, як вони [росіяни – ред.] позаривалися під Херсоном, вичавити їх звідти буде дуже важко.

Хоча, якщо дадуть нам зброю… То як вони нас бомбили, тепер будемо ми їх *башити – і мости, і все решту. От тоді вони почухаються й будуть думати, як би швидше все підписати й забути все, як страшний сон. Але якщо вони це все зможуть забути, то ми їм цього свавілля не пробачимо ніколи. Це однозначно.

Якби була ваша воля, Керченський міст підірвали б?

На другий день війни. У житті на все є математика, все треба підраховувати. Так само й тут, отвєточка пішла б – було б тільки чим.

Суть в іншому, і я думаю, після війни ми повернемося до того, які п***раси здали Херсон. Хто [кримський] перешийок не підірвав? Хто його віддав, хто розмінував? Я думаю, в цьому питанні Зеленський розбереться. Повірте, ця вся п**дота буде покарана так, що вони і десятому, і двадцятому розкажуть, що так робити неможна.

Але чого ви хочете, коли стільки років СБУ було… Спробуйте зараз усіх цих кума, брата, свата звідти видернути. Але нічого, знайдуть усіх!

І до глобальних речей. Цікаво почути вашу думку про наших європейських партнерів та рівень їхньої підтримки для України.

Не хочу зараз називати когось, але скажу: є різні люди. Зеленський дуже правильно сказав стосовно мерів, голів облдержадміністрацій. Він сказав, що не всіма задоволений, але про це не на часі казати зараз, і прізвищ він не називатиме.

От так само я вам скажу про наших зарубіжних партнерів. Є люди, які дійсно заслуговують на повагу. І повірте, ми дуже вдячний народ. Але всі вони [західні партнери – ред.] поділені на три категорії: ті, що з першого дня почали допомагати й допомагають; друга категорія, зазвичай, яка йде на барикади до тих, хто перемагає; і третя – язиком п**дять, багато обіцяють, але з рук не випускають.

Міні-вікторина для вас. Питання: з ким би Олександр Поворознюк випив чарку: Арестович чи Віталій Кім?

Так я ж комунікабельна людина! Я б їх обох зібрав і напилися б усі втрьох! А в чому проблема, навіщо їх різнити? Ми всі працюємо на благо України. Краще зібратись усім і нах**ритись, аби Перемога була. І не тільки Кім чи Арестович, запрошую до нас на площу всю Україну.

Хто доїде – нехай приїжджає. Тільки треба зробити реєстраційний список, щоб горілки замовити побільше. Щоб не ганьбитися, що не вистачило комусь. Свиней вистачить – наріжемо, шашлики посмажимо. Нормально погуляємо! Вас теж запрошую, до речі, всю ВГО "Стоп корупції".

Хоча нічому вже не дивуюся. На війні такі, як я – герої. А після війни такі, як я – сидять у тюрмі. Але, думаю, Зеленський – не такий президент [як попередники – ред.], і він роздивиться, хто є хто. Хоча нічому дивуватися не буду. Але погуляти ми встигнемо однозначно, не переймайтеся!

У вашому треку, який зараз підірвав ютуб, є така фраза: "повтікали з України", "п’ятиповерховий будинок іномарок стоїть". Що ви можете сказати про бізнесменів, які поїхали з України, і тих, що лишилися тут?

Дивіться, є такі люди, які просто поїхали до війни. Вони знали, що буде, поїхали, а потім просто не верталися й досі не вертаються.

Друга категорія – це ті, які за хабарі по 3 тисячі євро у військоматах купляли довідки, потім на кордоні ще платили й повтікали. До речі, є такі люди серед мого близького оточення, наближені, скажімо так, в яких, чесно кажучи, я вірив. А потім вони повтікали всі на**й і звідти мені пишуть: як у вас справи? Та за**ись у нас справи, ви подумайте краще, як у вас будуть справи, коли повернетеся в Україну.

Потім є такі люди, які навіть там були… Наведу маленький приклад: Руслан Журило. У той час, коли почалася війна, він був в Австрії, у нього там будинок. 28-го числа у нього день народження. Він випив 100 грамів, вийшов з хати, запалив цигарку й каже: я поїду допомагати, воювати, бо я – українець. Тоді вже літаки не літали, він приїхав машиною, зайшов у Берегівський військомат: дайте мені направлення, я хочу їхати воювати.

Буржуй, куркуль, при бабках! От вам приклад. Приїхав сюди, це мій заступник командира батальйону зараз. Він приїхав до мене, каже: поїхали на "передок", у розвідку, дізнаємось, що їм [бійцям ЗСУ – ред.] потрібно, чого вони потребують. Потрібна машина – купили, відвезли. Потрібні броніки – доньці переслав гроші, з Туреччини прийшли, поїхали на кордон і особисто зустріли, щоб їх не сп**дили, привезли.

Бабла сюди вже стільки чувак дав! Я думав, може це тільки я такий обезбашений. А він – ще більше! Буржуяка з бабками, але поводить себе як простий пацан, який хоче стояти за Україну.

І таких, я вам скажу, немало. З народних депутатів – найбільш такий, на якого ніхто не міг навіть подумати, – це Олесь Довгий. Скільки він фермерам на своїй території допомагає – це просто неймовірно. Всю цю гуманітарку, що він роздає, купує сам. Він підтримує свого виробника, своїх фермерів, розумієте? Це настільки приємно!

Ми абсолютно випадково перетнулися, коли мене призначали комбатом, бо там були люди з його територіальної громади. Він приїхав, каже: Олександре Григоровичу, от чисто за те, що ти зайняв таку громадянську позицію по відношенню до Президента й до України, давай я у тебе куплю на 500 тисяч продукції, щоб хоч якось тебе підтримати.

Потім за ці гроші купили нормального квадрокоптера, який поїхав на Миколаїв захищати нашу країну. Є такі люди. Мартиненко той самий, про якого казали: корупціонер, бандит. Він приїхав, допомагає, питає: можна записатися в батальйон, я теж хочу? Це просто треба бачити.

От узяти президента ФК "Минай" Валерія Пересоляка. Він каже: у вас є машини, щоб кулемети ставити? А ми якраз поїхали, сп**дили ДШК, немає на що ставити. Він каже: приїдь, забери машину, пофарбуємо в колір, який треба, ставте ДШК. Це люди, які не рахуються з витратами і роблять усе для перемоги.

А де ж оці сильні, розумні? Де Разумков, де "сила і честь"? Вони ж усі такі фраєри були, такі розумні! Гордон оцей. Розповідає, що найчесніша у світі людина – це Смешко. Подивіться в його декларацію! Там більше тридцяти ділянок навколо Києва. І все життя працював у СБУ! Ну за який х*й ти їх купив, за що? На зарплату? Найчесніший…

Найбільш чесні – це аграрії. Бо вони купляють землю за гроші, які заробили своїми мозками й руками.

Тобто ви хочете сказати, що війна все ж таки відкриває очі на людей: хто є хто?

Двісті відсотків. Я вже говорив і говорю: після війни Україна буде геть інша. Зовсім іншими будуть люди. Іншим буде все – і спілкування, і стосунки один з одним. Тому що війна показала, хто є хто. Є люди з мого оточення, яким я руки не подам. І скажу: йди за російським кораблем.

На вашу думку, яка формула: що необхідно Україні зараз для перемоги?

Взагалі не треба жодної формули складати. Треба просто, щоб наші зарубіжні партнери зрозуміли одне: сьогодні – Україна, а завтра – вони. І якщо вони дадуть нам те, що обіцяли зі зброї, повірте, це все дуже швидко закінчиться. І дуже швидко ми відновимо справедливість.

Але ми маємо зрозуміти. Усі кажуть: *баніть по мосту, ще по чомусь. Ми ж не агресори. Ми захищаємо свою землю, свою свободу. Якщо ми переступимо свої кордони й підемо далі, ми станемо такими ж як рашисти. От у чому фішка. Це дуже делікатне питання.

Знаєте, як Зеленському зараз важко на душі? От зараз приїде вся та зброя, і ми як сиганемо – нас потім буде дуже складно зупинити. А зупинитися треба, тому що ми не агресори. Я це розумію й хочу, щоб усі зрозуміли. Ми не хочемо, щоб про нас казали, що ми робимо геноцид іншого народу. Ми хочемо дійти до своїх кордонів, відправити всіх на*уй, зробити такий рів, щоб ніхто його не перейшов і не перестрибнув. І все.

Коли ми кажемо "перемога", що це означає для вас? Відійти до кордонів на 24 лютого? Чи повернути Донецьку й Луганську області, Крим? Чи ще й москву спалити?

Для мене перемога – коли президент Зеленський вийде і скаже: все, війна закінчилася, в 10-денний термін здайте зброю. Для мене сьогодні, як людини, що живе за військовими законами, це і є перемога. Тому що війна закінчилась, Україну ми не віддали.

Якими будуть параметри цієї перемоги? Сьогодні Президенту дуже важко. Обговорювати зараз можна що завгодно. Але як діяти в даній ситуації? Зеленський зробив за ці 2-3 роки своєї каденції дуже мало. Але він зробив більше, ніж усі до нього разом узяті. Найбільше з усіх!

Можна казати багато про що, про кадрові питання – той самий Разумков, виявився не таким розумним, яким здавався. "Слуга народу" – на імені Зеленського заскочили в Верховну Раду, а потім їм платили за голосування, ну як тут втриматися, якщо вони раніше такі гроші в руках не тримали? І пішло-поїхало.

Сьогодні чому така повага до Зеленського? Так, він робив помилки щодо своєї команди. Але він їх виправляв. Так, і сьогодні є г**дони, є. Але жодна людина в країні не може зараз сказати, що Зеленський щось украв. Бо цього реально немає. А риба гниє, шановні, з голови. Зеленському нема, чого пред’явити. Бо якби було – вже давно пред’явили б.

От Порошенко у мене вкрав 32 мільйони. У мого підприємства, моїх людей, мого колективу. Коли за два дні зробив банкрутом банк "Хрещатик". У п’ятницю в мене ще йшли платежі. У суботу, неділю – вихідні. В понеділок приїжджаю – платежі не йдуть. Уже у вівторок я був у Києві, й мені управляючий каже: всі гроші пішли в Міжнародний інвестиційний банк. За два дні – суботу й неділю! А чий це банк? Порошенка.

То хто у мене сп**див гроші? Порошенко. А тепер я пройшов усі кола пекла, всі суди в Україні й подаю до Європейського суду з прав людини. Щоб мені повернули 32 мільйони. І тепер буде рішення – а воно буде! – щоб держава Україна з держбюджету повертала мені гроші.

Вони займалися рейдерством. Ти, як директор сільгосппідприємства, не знав, коли прокинешся вранці, чи підприємство ще твоє чи вже не твоє. Тому що СБУ все курувала.

А тепер СБУ – зовсім інша. Поліція – зовсім інша, прокуратура – зовсім інша. А за три роки я не чув, щоб когось рейдерували. І це – лише маленький приклад.

Чи зміниться держава Україна після перемоги? І в чому саме?

Повністю й в усьому. Наприклад, якщо такого як я поставлять начальником митниці. Бюджет зростатиме, Зеленський не знатиме, що з ним робити. Тому що красти перестануть. А таких як я – багато, повірте.

Але є одна проблема. Я з Петрова нікуди не поїду. Хтось мене у коментарях пише: піариться, щоб потрапити у Верховну Раду. Та на**й мені ваша Верховна Рада, хлопці? Для мене Петрове – рідний край. І за ті гроші, за які вони будують собі вілли в Києві, я тут усьому роду, всім онукам збудую. Тут моя маленька батьківщина, я тут живу, я тут виріс. Для мене краще бути першим хлопцем на селі, ніж останнім – у місті.

Слава Україні, слава нації! І п**дець російській федерації!

Нагадаємо, як повідомляв "СтопКор" раніше, Володимир Зеленський заявив, що вважатиме перемогою витіснення військ рф до кордонів станом на 24 лютого та відновлення територіальної цілісності.