З початку повномасштабної агресії рф Польща прийняла понад 4 млн українців. Більшість із них – жінки, діти та чоловіки старше 60 років. При цьому менше третини українських біженців зберегли свої робочі місця у вітчизняних компаніях і продовжують працювати дистанційно. Для решти питання заробітку постало руба, оскільки з 1 липня польський Уряд припиняє виплату допомоги на проживання і харчування.
Як свідчить опитування, проведене на початку червня науково-дослідною лабораторією "Міждисциплінарна війна в Україні", менше третини українських біженців у Польщі (28%) продовжують працювати дистанційно в українських підприємствах та організаціях і отримують гроші за свою роботу. При цьому 96% респондентів отримали або мають намір отримати номер PESEL (Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności або ідентифікатор, за яким ведеться податковий облік громадян та іноземців, що легально перебувають у Польщі – ред.).
Ще близько 210 тисяч українців станом на 8 червня легально працевлаштувались у Польщі. Такі цифри оприлюднила голова Держстраху (ZUS) країни Гертруда Усцінська. Вона повідомила, що понад дві третини (69%) з них – жінки. При цьому більшістьбіженців (70% жінок і 58% чоловіків) працевлаштовані за договором про надання послуг, решта працюють за трудовим договором.
Як українським біженцям оформитися на роботу в Польщі?
Як пояснюють на польському урядовому порталі, громадяни України, які легально в’їхали в Польщу з 24 лютого 2022 року, можуть працювати в цій країні на тих самих правах, що й поляки. Тобто – не отримуючи спеціальні дозволи на роботу для іноземця. При цьому всі формальності, пов’язані з легальним працевлаштуванням українських біженців, несе роботодавець.
Це стосується як тих, хто виїхав на територію Польщі після 24 лютого через загрозу війни, так і українських громадян, що проживають на території Польщі легально – на підставі візи, посвідки на проживання чи єдиного дозволу.
Важливо: Головний документ, який потрібен для працевлаштування і проживання – закордонний паспорт. Порада від польських роботодавців – мати сертифікат вакцинації міжнародного зразка. Якщо є можливість вакцинуватися від Covid-19 – обов’язково зробіть це.
Для легального працевлаштування бажано також отримати номер PESEL, який дозволить українцю, наприклад, скористатися послугами з охорони здоров’я, соціальної допомоги чи створити компанію в Польщі. А також надасть вам цифровий інструмент, який дозволяє вирішувати офіційні справи онлайн, не виходячи з дому. Для цього необхідно подати:
- заяву про надання номера PESEL громадянину України у зв'язку зі збройним конфліктом. Форму заяви можна отримати в адміністрації будь-якої ґміни;
- документ, що підтверджує дані, які ви вказуєте в заяві, включаючи особистість. Якщо ви не маєте такого документа, то підписання вами заяви юридично еквівалентно заяві про те, що ваші дані вірні;
- вказати мобільний телефон у робочому стані з номером польського оператора, ексклюзивним користувачем якого ви є, та адресу електронної пошти.
Заява подається в адміністрацію будь-якої ґміни. Послуга є безкоштовною. На практиці оформлення PESEL займає лічені години.
"Зранку сходили до ужонду (розмовна версія від Urząd, тобто адміністрація ґміни чи муніципалітет – ред.), подали заяву. Після опівдня вже отримали PESEL", – розповідає мешканка Житомиру Марина, яка від початку березня проживає в Кракові й працює у сфері СММ.
Важливо: при прийомі на роботу роботодавець зобов’язаний укласти з працівником письмовий трудовий договір, де будуть вказані умови роботи та оплати праці. Спроби переконати людину працювати без трудового договору суперечать польському законодавству!
Роботодавець зобов’язаний повідомити про найм українця через електронну систему praca.gov.pl до управління праці свого повіту протягом 14 днів з дня початку роботи.
Слід пам’ятати, що деякі професії все ж потребують спеціальних іспитів для підтвердження компетенції.
Якщо для простих робіт не вимагається ані спецдозволів, ані досвіду, ані навіть освіти, то спеціалізовані вакансії – зовсім інша справа. Окрема ситуація – із медичним персоналом: займати подібні посади можуть лише компетентні здобувачі, що мають відповідну освіту. Легальна робота в Польщі в одній з лікарень надається лише тим, хто має вищу або середньоспеціальну освіту за медичною спеціальністю, а також мінімум 1 рік стажу на подібній посаді.
Зауважимо, в кінці 2020 року в польській правовій системі була запроваджена процедура, що дозволяє медикам, які не є громадянами країн ЄС, декілька років працювати в польських лікарнях без необхідності нострифікації дипломів.
Умови, які українським медикам, що рятуються в Польщі від війни, потрібно виконати, щоб для початку отримати умовний дозвіл на працевлаштування на 1 рік, оприлюднені на сайті Міністерства здоров’я країни. Передусім слід подати до Міністерства заяву про отримання дозволу на працевлаштування в Польщі за професією.
До заяви додаються такі документи:
- письмова декларація про знання польської мови;
- заява про повну дієздатність;
- довідка від медзакладу про термін, на який ви там буде працевлаштовані, з повним описом обов'язків, які відповідатимуть кваліфікації;
- медична довідка про стан здоров'я, що підтверджує можливість працювати за професією;
- документ, що підтверджує відсутність судимості у зв’язку з професійною діяльністю;
- документ, який підтверджує професійний стаж роботи в Україні не менше 3-років (протягом останніх 5 років);
- диплом з присяжним перекладом на польську (можна без апостилю).
Знайти роботу кваліфікованому професіоналу простіше у столиці, ніж в інших польських містах, зауважує Ксенія, фахівець-оптик, яка переїхала з українського Херсону до Польщі ще декілька років тому. Для дівчини робота за фахом в європейській країні стала кар’єрною сходинкою для подальшої еміграції до Канади.
"Тут більше можливостей, більше шансів себе реалізувати, більше потреба у класних кадрах – у Варшаві я давно знайшла б роботу за спеціальністю, у Вроцлаві – рік безуспішних розсилок CV", – наголошує Ксенія, яка в Україні працювала менеджером у відомій мережі оптик, а у Польщі в перші місяці заробляла на життя манікюром і корекцією брів.
"За свою оптичну освіту у Польщі я заплатила понад 2000 євро, і це все – заради документів. Тут вивчала ортопристику – виявлення та лікування таких захворювань, як косоокість, амбліопія тощо. Ортоптисткою в майбутньому можу і не працювати, але низка плюсів у навчанні є: коло знайомств, пошук фахівців, вивчення питання, щоб краще розбиратися в устаткуванні, робота з проблемними клієнтами – плюсів, насправді величезна кількість".
Спеціальна ліцензія знадобиться й представникам творчих професій.
Так, наприклад, у більшості великих польських міст артистам для виступу на місцевих вулицях і площах потрібно спочатку отримати ліцензію й пройти прослуховування спецкомісією.
"Щоб отримати ліцензію вуличного музиканта, спочатку потрібно подати заявку до відділу культури мерії. До заявки обов’язково додається PESEL. Після цього призначається аудієнція – прослуховування спеціальною комісією, на кшталт вступного іспиту у творчому виші", – розповідає 16-річний студент КМАЕЦМ Ярослав, який співає на вулицях Кракова.
"Для аудієнції я готував близько 10 пісень під гітарний супровід. Далі комісія радиться і визначає, чи дозволяти артисту виступати в місті, а також обирає локацію – чим ближче до середмістя, тим краще. Мені призначили два місця – парк Планти і майданчик біля Вавельського замку, це добре – хороший трафік. Після цього потрібно сплатити внесок за ліцензію – у Кракові це 3,69 злотих за кожен день роботи, зазвичай заробіток його з легкістю покриває".
Де саме українцям шукати роботу в Польщі?
Для пошуку легальної роботи в Польщі українцям доступні такі опції:
1) Самостійно скористатися даними Центральної Бази Пропозицій Праці за допомогою комп’ютера, телефону чи інших мобільних пристроїв з доступом до інтернету. Пошук пропозицій роботи також можливий за допомогою спеціального мобільного застосунку ePraca (доступно на Android та iOS). Щодня в базі даних можна знайти близько 70 тисяч робочих вакансії. Такий спосіб пошуку роботи не вимагає відвідування бюро зайнятості.
Важливо: самостійно шукаючи роботу, варто заздалегідь перекласти своє резюме польською мовою та скласти супровідний лист – також польською.
2) Скористатися безкоштовною допомогою від повітового (340 центрів на території Польщі) або воєводського (аналог українського обласного) бюро зайнятості (16 центрів). Така допомога передбачає посередництво у пошуку потенційних вакансій та консультування з питань кар’єри. Зв’язатися з найближчим бюро зайнятості можна телефоном або звернутися до нього особисто.
Слід наголосити, що після реєстрації в службі зайнятості по відношенню до українця можна буде застосувати повний пакет з каталогу форм допомоги, визначених у чинних нормативних актах. Цей пакет включає:
- професійне навчання,
- співфінансування відкриття бізнесу,
- відшкодування за працевлаштування (технічні роботи, громадські роботи тощо),
- відшкодування вартості проїзду до місця роботи й назад та проживання,
- відшкодування витрат на догляд за дитиною до 7 років або утриманцем тощо.
3) Отримати допомогу в Інформаційно-консультаційному центрі служби зайнятості "Зелена лінія". Це сучасне онлайн-бюро зайнятості, відкрите для всіх у режимі 24/7. Сервіс включає в себе інтернет-портал і телефон довіри, де можна отримати всю необхідну інформацію про допомогу, яку надають 16 воєводських, 340 повітових бюро зайнятості та Добровільний Трудовий Корпус (Hufciec Pracy). Головна сторінка містить форму для пошуку роботи, а також корисну інформацію та рекомендації про те, як шукати роботодавця.
4) Відстежувати загальнодоступні безкоштовні вебсайти із пропозиціями роботи у Польщі (наприклад, Pracuj.pl, Jobs.pl тощо), а також місцеві спільноти у фейсбуці на зразок Praca dla Ukraincow, де регулярно публікують актуальні вакансії.
5) Скористатися проєктом Help Ukrainians від Jooble. Українські біженці можуть створити власний профіль на сайті для пошуку роботи за кордоном. Інформація про вакансії оновлюється щоденно. Портал також наводить підбірку ресурсів із пропозиціями від польських роботодавців, рекомендованих для переселенців.
Ще одна опція для українців, що вимушено опинились у Польщі – долучатися до лав волонтерів і допомагати іншим біженцям.
Хоча нинішня величезна хвиля мігрантів – абсолютно нове явище для Польщі, країна феноменально швидко розгорнула мережу центрів і пунктів допомоги біженцям. Українцям надають житло, харчування, речі, консультації – це потребує великої кількості робочих рук, і багато з них – теж українські.
Олександра, яка разом із трьома дітьми дивом виїхала зі зруйнованої війною Бородянки, і на батьківщині працювала медиком, два місяці присвятила добровольчій роботі у Варшаві, видаючи безкоштовні польські сім-картки українським біженцям. За цей час волонтери забезпечили інтернетом і мобільним зв'язком понад 15 000 потребуючих допомоги.
"Саме тут я маю змогу спостерігати, як насправді все відбувається, коли ти перетинаєш кордон. Тонни свіжої та гарячої їжі, декалітри чаю та кави, мільйони пляшок з водою, памперси, одяг, засоби гігієни, розселення, надання зв'язку, медична допомога, працевлаштування – все організовано, все структуровано, кожним видом допомоги займаються окремі волонтери. Я щоранку і щовечора їду кілька годин потягами до Варшави і назад, щоб так само бути малесеньким гвинтиком величезної підтримки Україні", – розповідає жінка.
"Волонтером стати непросто. Але якщо вже поталанило виконувати цю місію – віддавайся повністю. Допомагай людям, роз'яснюй по сто тисяч разів, доки не зрозуміють, що і як їм слід робити. Розмовляй всіма мовами світу, розумій всіх людей, навіть якщо замість знайомих літер ти бачиш ієрогліфи. Це життєво необхідно. Ні, не для тебе і твого власного вдосконалення – це потрібно для людей".
Зауважимо, найбільша частка працюючих у Польщі українок (37%) знайшли роботу в адміністративних та допоміжних службах, тоді як найбільша частка працюючих українців (29%) зайняті у сфері будівництва.
При цьому, згідно зі звітом EWL, 17% українських біженців є висококваліфікованими працівниками, 15% – це освітяни, 14% – працівники сектора послуг, 7% – технічні спеціалісти, 5% – студенти, 2% – спеціалісти зі сфери IT, 1% – лікарі.
