Загальна сума загальна сума втрат української інфраструктури внаслідок бойових дій сягає понад 28 млрд доларів – це майже трильйон гривень. Причому найбільш проблемними є ділянки доріг і мости на частково окупованих територіях. Відтак скептики сумніваються: чи є сенс все відновлювати зараз, якщо російські окупанти можуть повернутися й усе зруйнувати?
На мій погляд, таку думку можуть висловлювати лише люди, які налаштовані непатріотично.
Україна вже перемагає, це – очевидний факт. Це – лише питання часу. І ми розуміємо, що нам доведеться дуже серйозно відновлювати нашу дорожню інфраструктуру.
Ми ж не говоримо зараз про реалізацію якихось великих інфраструктурних проєктів, вони наразі просто неможливі. Ми говоримо про те, що наша нагальна задача – забезпечити проїзд. Тому зараз фінансуються роботи поки що виключно з експлуатаційного утримання автодоріг.
Нині головним завданням Укравтодору й усієї дорожньої галузі є ліквідація наслідків бойових дій, завалів від руйнації, очищення автомобільних шляхів від ворожої техніки, брухту, різноманітних сторонніх предметів. А також облаштування тимчасових споруд, у першу чергу – мостів, які поєднають певні території з центральними містами України.
Чому це так важливо?
По-перше, є проста очевидна річ: нам сьогодні необхідно доставляти гуманітарні вантажі й забезпечити евакуацію наших громадян. Бо саме люди – ключовий ресурс будь-якої країни.
По-друге, відновлюючи автошляхи, знизимо навантаження на залізницю. Ми бачимо сьогодні, як наш ворог атакує об’єкти залізничної інфраструктури. Тому наша задача – забезпечити проїзд автошляхами в рамках їх експлуатаційного утримання.
По-третє, надважливо відновити мости. Якщо дороги – це дійсно важливі артерії, то мости з’єднують між собою цілі регіони. Це об’єкти критичної інфраструктури, і руйнування одного моста може спричинити величезні проблеми з логістикою. Нагадаю, загалом в Україні є 16 тисяч мостів, і 2% з них були зруйновані внаслідок бойових дій.
Звичайно, слід ліквідувати завали, забезпечити можливість безперешкодного і безпечного проїзду транспорту. А також облаштовувати тимчасові переправи.
Що потрібно зробити для якнайшвидшої відбудови інфраструктури?
Перше – розробити методику визначення збитків від пошкоджень інфраструктури. Важливо підрахувати завдані нам збитки на основі міжнародних методик, аби потім виставити відповідну претензію в міжнародних судах агресору – російській федерації.
Друге – максимально спростити процедуру розробки проєктної документації. Нам доведеться відбудовувати все дуже швидко, і неможна втрачати час на бюрократичні перепони.
Третє – лібералізація ціноутворення. Важливо врахувати той факт, що ціни на матеріали дуже змінюються, й напрацювати механізм, який дозволить перерахувати ціни контрактів із урахуванням зміни вартості матеріальних ресурсів.
Четверте – спростити публічні закупівлі. Коли підуть кошти і ми будемо відбудовувати інфраструктуру, витрачати час на тривалі тендерні процедури – а вони в середньому займають від 45 до 60 днів – ми не можемо. Але, звичайно, важливо проводити все прозоро.
П’яте – земельні питання та отримання технічних умов. Коли ми починаємо будувати чи ремонтувати дорогу, маємо отримати технічні умови від власників тих мереж, через які проходить цей шлях. Важливо спростити й скоротити цю процедуру.
І, нарешті, шосте – залучення фінансування. Щоб отримати кошти на відновлення інфраструктури, маємо працювати з потенційними міжнародними інвесторами і донорами. Наша задача – створити для цього максимально сприятливе поле.
Бажана перемога буде за нами. А для швидкої відбудови маємо створити відповідні правові умови.
За матеріалами інтерв’ю Артема Безуглого: "Безуглий: рф має компенсувати десятки мільярдів доларів збитків українській інфраструктурі"
