ПідтриматиРусский

Скандальна постанова 217: НБУ може залишити платіжні компанії без ліцензій – чим це загрожує ринку

Постанова НБУ №217, що визначає порядок авторизації для ліцензування роботи платіжних компаній, може знекровити фінансовий ринок

Надія Рогальська
Надія Рогальська

Редакторка, аналітик

Постанова №217 може залишити платіжні компанії без ліцензій, а людей без роботи й джерела доходів

Спроба врегулювання діяльності надавачів платіжних послуг, державна бюрократія чи "закручування гайок" для гравців ринку? Серія постанов Нацбанку, що стосується ліцензування роботи приватного фінансового сектора, може залишити десятки тисяч українських економістів, бухгалтерів та ІТ-івців без роботи, а знекровлений війною бюджет – без мільйонів гривень надходжень.

Під час війни Україна продовжує тримати курс на побудову цифрової держави, діджиталізуючи найпопулярніші послуги для українців. Одне з ключових досягнень – повноцінний прихід до нашої країни повноцінний платіжної системи PayPal: такі підсумки 2022 року озвучив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

За оцінкою учасників ринку, повномасштабне вторгнення рф та усе, що його супроводжує (ракетні удари, блекаути тощо), стало несподіваним ударом для багатьох представників вітчизняного фінтех-бізнесу. Проте на цьому тлі більшість компаній сектору проявили себе як справжні "пункти незламності", не припиняючи надання таких важливих послуг українцям та продовжуючи поповнювати бюджет і активно донатити на потреби ЗСУ.

Водночас, за даними порталу "Мінфін", стан українського ринку праці залишається складним. Обстріли та тривалі відключення електроенергії знизили попит на робочу силу, а інтенсивність перетину кордону українцями наприкінці року – суттєво зросла. При цьому однією з найменш задоволених потреб українських мігрантів за кордоном залишається фінансова підтримка.

Ситуація на ринку праці України за підсумками 2022 року

І ось на цьому тлі вітчизняний ринок фінансових послуг опинився під загрозою втрати сотень компаній-гравців і відповідно робочих місць.

Із чим це пов’язано?

1 серпня 2022 року набрав чинності Закон України №1591-ІХ "Про платіжні послуги". У документі зазначено, що його місія – удосконалити національний ринок платіжних послуг з урахуванням вимог Другої платіжної директиви (PSD2) і Директиви з електронних грошей (EMD).

Крім того, Нацбанк, як регулятор ринку платіжних послуг, виділив ключові новації. Зокрема, на думку НБУ, новий закон спрощує діяльність небанківських фінансових установ на платіжному ринку, відтепер від них не вимагається участь у платіжних системах для здійснення переказів. Водночас, документ висуває низку нових вимог до надавачів платіжних послуг, а саме: до системи корпоративного управління та управління ризиками, капіталу, обов’язків та відповідальності щодо їх порушення тощо.

За набуттям чинності ЗУ №1591-ІХ послідувала серія відповідних постанов НБУ: №153 із положенням про ліцензування, №177 та №178 про подання даних про кінцевих власників та їх майнове положення, а також про співробітників, що працюють на посадах директора, головного бухгалтера та інших важливих постатей. При цьому документами визначається необхідність надання інформації навіть про близьких і не дуже родичів – з цим непростим завданням впорались далеко не всі учасники ринку фінансових послуг.

будівля нацбанку

Однак регулятор на цьому не зупинився і на початку грудня 2022 року видав у світ зміни до постанови №217, яка визначає порядок авторизації учасників ринку платіжних послуг.

Що саме передбачає постанова НБУ №217?

Постанова про затвердження Положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг у редакції від 3 грудня 2022 року, зокрема, визначає перелік документів, які мають подавати учасники ринку до Нацбанку для авторизації та отримання нових ліцензій. Попередні ж (і це важливо) будуть автоматично анульовані 1 лютого 2023 року.

За оцінкою інсайдерів ринку, нове положення, безумовно, містить цілком логічні вимоги до ділової репутації власників і ключових осіб платіжних компаній. Крім того, однозначним плюсом документу стала можливість подавати документи в електронному вигляді, що є вкрай актуальним в умовах військового стану, регулярних ракетних атак на нашу країну та складною ситуацією з електропостачанням.

Відтак значна кількість учасників ринку (фінансові компанії, "електронні гаманці", оператори поштового зв’язку тощо) почали збирати необхідний пакет документів і подавати до НБУ для того, щоб авторизуватися та отримати нові ліцензії. І тут почалося найцікавіше: перші відповіді почали надходити вже за 2 тижні – з колосальною кількістю зауважень та у форматі "залишити без розгляду".

Одне з головних проблемних питань – необхідність подання до Нацбанку довідок із податкової, про відсутність судимості, звітів кредитних бюро тощо. Попри те, що більшість відповідних інстанцій вже перейшла на електронну форму довідок, в НБУ вимагають саме оригінали цих документів. За словами учасників ринку, складність отримання оригіналів документів, що вимагаються, зумовлена воєнним станом, внутрішнім та зовнішнім переселенням співробітників, перебоями в обробці та отриманні інформації, пов'язаними з постійними ракетним обстрілом та відключеннями електроживлення і зв'язку тощо.

Однак головна фінансова установа країни на ці "нюанси" чомусь не зважає, попри задекларований курс на цифровізацію та спрощення роботи українського фінтех-ринку.

Вочевидь, за таких вимог сотні надавачів платіжних послуг найближчим часом не зможуть повноцінно авторизуватися та автоматично втратять ліцензії вже на початку наступного місяця. Одночасно десятки тисяч українців, які обслуговують ці компанії – юристів, економістів, бухгалтерів, програмістів, втратять свої робочі місця. Сотні тисяч інших наших співвітчизників, у тому числі переселенців, не матимуть повноцінного доступу до звичних платіжних систем. Бюджет втратить десятки мільйонів гривень податкових надходжень, суттєво скоротиться й сума донатів військовим.

Врятувати ситуацію на ринку могла б вчасна реакція парламентарів.

У Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг) №4366 від 12 листопада 2020 року, який наразі очікує другого читання.

Зокрема, цим документом передбачається пролонгування дії попередніх ліцензій надавачів платіжних послуг ще на три місяці. Ймовірно, за цей строк певна кількість вмотивованих учасників ринку встигла б виправити численні зауваження НБУ та зібрати необхідні пакет документів з оригіналами, а сам Нацбанк – ретельно розібратись у ситуації та, можливо, пом’якшити певні вимоги, виконати які на тлі воєнного стану – надскладно.

Сподіваємось, економічні інтереси країни та здоровий глузд все ж зрештою візьмуть гору.

Нагадаємо, у році, що минає, Україна стикнулась з падінням ВВП та руйнуванням енергетичної інфраструктури внаслідок війни: втримати економіку на плаву допомагають міжнародна підтримка, надходження від українців з-за кордону й експорт зерна.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!

Інші новини