Справа керівниці Управління забезпечення примусового виконання рішень Мін'юсту в Київській області Марини Прилуцької повернулася на повторний розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду. А все тому, що ні фотокопії російського паспорта чиновниці, ні її податкового номеру у російському реєстрі для Касаційного адміністративного суду Верховного суду виявилось недостатньо. Тож аналітики СтопКору розглядали усі аргументи за і проти поновлення Прилуцької на посаді з трьох суддівських постанов.
Справа з російським паспортом та громадянством ексчиновниці Марини Прилуцької, яка працювала на посаді керівниці Управління забезпечення примусового виконання рішень Мін'юсту в Київській області, знову вчергове повернулася на повторний розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Адже адвокати Марини Прилуцької вказали, що лист від СБУ "не містить достовірної інформації", а суди нижчих інстанцій "упереджено" розглядали обставини справи. І Касаційний адміністративний суд Верховного суду, частково задовольнивши скаргу Прилуцької, 9 січня 2024 року скасував Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про законність звільнення з посади державної служби.
Як розпочалася справа Марини Прилуцької
За повідомленням Судової газети, в липні 2021 року Марина Прилуцька звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому вимагає визнання неправомірним та скасування рішення про її звільнення з посади у зв’язку з втратою права на державну службу або його обмеження через встановлений факт наявності у державного службовця громадянства іноземної держави під час проходження державної служби.
Сама Прилуцька у позовній заяві до Окружного адміністративного суду міста Києва просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09.07.2021 № 1560/к "Про звільнення";
- визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09.07.2021 № 3235/03 "Про звільнення Прилуцької М.О.";
- поновити позивача на посаді;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Тоді суд ухвалив рішення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Суд розглянув матеріали Служби безпеки України, де зазначено, що 13 березня 2014 року посадова особа міністерства прибула до міста Ялта (АР Крим), де зареєструвала своє місце проживання. Після початку тимчасової окупації чиновниця повторно відвідала Крим, де на підставі раніше здійсненої реєстрації отримала паспорт громадянки рф (орган видачі 900-003 ФМС рф в Республіці Крим). Під час перебування в АР Крим, за даними СБУ, експосадовиця мала контакти зі співробітниками ФСБ рф.
До того ж, було вказано, що інформація щодо набуття позивачем громадянства російської федерації є такою, що отримана в межах виконання завдань, покладених на Службу безпеки України законодавством, та у спосіб, передбачений законодавством, а тому є належною та законною підставою для звільнення позивача з посади за пунктом 2 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу".
А тому ухвалою суду Марині Прилуцькій у задоволені позову було відмовлено повністю. Про що говорить рішення суду.
Продовження справи Прилуцької у апеляційному суді
Оскільки рішення Окружного суду м. Києва не задовольнило ексчиновницю, вона подала апеляцію через свою адвокатку. Справа розглядалася Шостим апеляційним адміністративним судом. І, відповідно, ухвалою даного суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі.
В процесі розгляду справи апеляційна інстанція суду відзначила, що обґрунтованість та переконливість зазначених вище обставин, узяті разом з тим, що відповідно до листа від 07.07.2021 №2/3/2-14227дск СБУ були проведені повторні спроби опитування Марини Прилуцької з використанням поліграфу, якого вона уникала. А це становить вагому підставу для підтримки позиції суду першої інстанції щодо документального підтвердження матеріалами справи факту набуття нею громадянства.
А от щодо аргументів позивача про те, що питання про припинення громадянства не вирішувалося Державною міграційною службою України, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у рішенні від 03.02.2021 у справі № 0940/1503/18, у разі встановлення факту набуття громадянства іншої держави державний службовець підлягає звільненню незалежно від того, чи припинено його громадянство України з цієї самої підстави у порядку, встановленому Законом "Про громадянство України".
Зважаючи на всі докази, Шостий апеляційний суд відмовив Марині Прилуцькій у задоволені позову.
Касаційний адміністративний суд Верховного суду повернув справу на повторний розгляд
Оскільки ні Марина Прилуцька, ні її адвокати не здалися, то скарга лягла уже на стіл Касаційного адміністративного суду Верховного суду. До речі, варто зазначити, що місце перебування самої Прилуцької невідоме, а в її інтересах позивається адвокатка Вознюк Наталія Андріївна, яка просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2022 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі №640/19582/21 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
З матеріалів цієї справи дізнаємося, що Служба безпеки України щодо Прилуцької Марини перевіряла інформацію про наявність паспорту і громадянства рф після поданої заяви від 10.11.2019 родичів, а саме батьків колишнього чоловіка. Саме вони і надали фотокопію паспорта громадянина російської федерації.
Далі, відповідно, заступником голови Служби безпеки України Сергієм Андрущенком направлено заступнику міністра юстиції України Андрію Гайченку лист від 07.07.2021 №2/3/2-14227дск "Стосовно Прилуцької М.О.", в якому були викладені обставини щодо набуття Прилуцькою М.О. громадянства російської федерації. В цьому ж листі Андрущенко попросив здійснити оцінку ризиків завдання шкоди державній безпеці України у зв’язку з перебуванням на посаді державної служби Прилуцької М.О., яка має громадянство російської федерації.
Правда, адвокатка Вознюк оскаржувала наявність даного паспорту тим, що у копії паспорта громадянина російської федерації місцем народження особи визначено місто Стаханов Ворошиловоградської області Української РСР, а не місто Стаханов Луганської області України, як вказано у листі від 31.08.2021 №30/21201349261.
Але судді засумнівалися у правдивості цієї інформації, оскільки відповідь на запит надана адвокату Т.Р. Жуковській. Проте на сьогодні Автономна Республіка Крим перебуває під окупацією російською федерацією ще з 2014 року. Тож адвокати за правом України діяльність на цій території тимчасово не здійснюють. А тому адресована Управлінням з питань міграції ГУ МВС росії по місту москві відповідь адвокату, який без наявних на те правових підстав здійснює свою діяльність у тимчасово окупованому російською федерацією місті Севастополі, не може бути визнана належним і допустимим доказом у межах цієї справи. Саме про це говориться у постанові Верховного суду.
Адвокат Прилуцької Наталія Вознюк заявила до суду клопотання про долучення та витребування нових доказів. Вона вказала, що докази по справі були отримані лише 28.04.2022 та у зв’язку з введенням з 24.02.2022 на всій території України правового режиму воєнного стану, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, не було ніякої реальної можливості направити їх до суду.
Але суд встановив, що до 2022 року, тобто початку повномасштабного вторгнення, з російською федерацією дипломатичні відносини не були розірвані. І Марина Прилуцька мала можливість самостійно витребувати підтверджувальні документи. Проте з якихось причин вона цього не зробила.
Проте, розглянувши усі факти, Касаційний суд Верховного суду у складі колегії суддів Андрія Жука, Наталії Мартинюк та Жанни Мельник-Томенко фактично вказав, що фотокопії паспорту рф, наданої СБУ, та податкового номеру – недостатньо. І, відповідно, скасував Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі Марини Прилуцької та направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції – Шостого апеляційного адміністративного суду.
Аналізуючи документи суддів, що ми на сьогодні маємо
А справа на сьогодні має наступний вигляд. Неофіційні копії документів чи інформація з відкритих реєстрів рф не можуть слугувати достатніми доказами щодо наявності громадянства росії. Зараз неможливо отримати офіційні відповіді від державних органів рф через війну. Суди не відповідають однозначно на питання, як можна підтвердити набуття громадянства рф. Вони вважають можливим підтвердження лише за умови, якщо особа надасть оригінали документів або вони опиняться у розпорядженні українських держорганів.
Така позиція дійсно може загрожувати національній безпеці України, бо фактично блокує можливість встановлення наявності російського громадянства в українських чиновників чи суддів, що може призвести до їхньої співпраці з росією.
Медіа-експерт Віктор Лешик зазначив у своєму дописі на Facebook, що: "За подвійне громадянство відповідальності юридичної досі не існує. Тобто подвійне громадянство заборонено, але жодного покарання законом не передбачено. Зрозуміло, чому викликає агресію паспорт рф. Але у залі Верховної Ради, в місцевих адміністраціях повно держслужбовців, що мають паспорти Ізраїлю, Угорщини, Туреччини, Польщі... І щодо них ніби все окей. Але чому? Набуття другого громадянства – це вже незаконно. Але без юридичних наслідків. Все зводити до моралізаторського ая-яй – це крок в корупцію. Не від неї, а до неї".
Михайло Ілляшев переконаний, що Верховна Рада має рано чи пізно ухвалити зміни до Закону "Про громадянство", аби більш чітко прописати підстави для позбавлення українського паспорта з урахуванням реалій війни і окупації частини території. "Перш за все постає питання, чи людина була змушена отримувати російський паспорт, щоби врятуватися, інша — коли отримуєш з ідейних чи корисливих мотивів", — наголошує правник. Ілляшев вважає, що законодавці мають чіткіше прописати повноваження відповідної комісії з питань громадянства при Президенті й процедури перевірки, адже в разі наявності політичної волі взятися за це питання роботи у комісії буде дуже багато.
Тож відповідь на це питання сьогодні повинні дати правники, офіційно прийнявши документ, який буде чітко трактувати способи перевірки інформації і надання їй правової оцінки.
Реакція на рішення Верховного суду по Прилуцькій
15 січня 2024 року Міністерство юстиції на сторінці у Facebook повідомило, що протистоятиме поверненню на посаду експосадовиці Марини Прилуцької.
Аналітики СтопКору звернулися до Міністерства юстиції щодо надання коментаря стосовно оскарження рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі про поновлення на посаді ексначальниці Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області, яка має паспорт російської федерації.
У листі-відповіді від 07.02.2024 № 19824/ПІ-ЮР-518/9.2.2 Міністерство юстиції повідомляє, що дійсно була подана скарга до Вищої ради правосуддя. Суть даної скарги була також викладена на офіційному сайті Міністерства юстиції.
Проте на час підготовки листа інформація стосовно призначення вказаної скарги до розгляду відсутня.
Також аналітики СтопКору намагались зв'язатися з Мариною Прилуцькою в соціальних мережах для отримання коментарів, але пані Марина проігнорувала питання та не надала відповіді.
Тож справа на цей час залишається незавершеною, і журналісти СтопКору ретельно відстежуватимуть надалі судовий процес щодо Марини Прилуцької та реакцію на скаргу Міністерства юстиції.
Нагадаємо, що команда СтопКору вже писала, як "заробляє" ексрадник секретаря РНБО Шурупов та як мер Славського Бега незаконно передав курортні землі власнику ОККО.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook !
