Нещодавно Фонд гарантування виграв справу про стягнення 1,5 млрд з колишніх топів "Платинум Банку", серед яких і заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, яка раніше була одним із "топів" "Платинум Банку". Блогер, журналіст та експерт Сергій Лямець вирішив розібрати рішення Верховного Суду у цій скандальній справі та пояснив, хто є антагоністом у ситуації з "Платинум Банком".
Що цьому передувало?
Варто нагадати, що 23 лютого 2017 року Національний банк за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Платинум Банк". Згодом Фонд гарантування вкладів заявив, нібито 95,5% корпоративних кредитів Платинум Банку були видані пов'язаним особам, а вартість його активів була завищена у чотири рази.
Зауважимо, що в лютому 2017 року підприємства Мінінфраструктури втратили в "Платинум Банку" понад 400 мільйонів гривень. У лютому 2017 року НАБУ зареєструвало провадження за фактом оприлюднених записів телефонних розмов заступника глави НБУ Катерини Рожкової з акціонерами. У березні 2017 року НАБУ провело обшуки в Нацбанку в тому числі й через "Платинум Банк".
Врешті, через сім років, у березні 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив остаточне рішення у справі про стягнення з пов’язаних осіб "Платинум Банку" 1,477 млрд грн. При цьому серед відповідачів була і перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова. За даними "Економічної правди" це рішення суду є остаточним та не підлягає оскарженню.
Варто зауважити, що рішення суду стосується стягнення коштів з 10 колишніх членів правління та спостережної ради "Платинум Банку". Серед яких, зокрема, колишня в.о. голови правління "Платинум Банку", зараз – перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, колишній голова правління "Платинум Банку" Костянтин Смольський та олишній голова спостережної ради Григорій Гуртовий.
Журналіст Сергій Лямець попередньо вже аналізував скандальну ситуацію - з того часу минуло кілька днів, проте Національний Банк не зробив жодної офіційної заяви. Як зазначає блогер, зважаючи з допису, що був опублікований на офіційній сторінці Національного Банку України наступного дня, "голова НБУ Андрій Пишний вважає, що нічого такого не відбулося".
Згідно з паном Сергієм, Фонд гарантування вкладів вказує, що незалежний форензик-аудит встановив низку фактів виведення активів з банку до визнання його неплатоспроможним. Експерт зауважив, що кошти, які мають бути стягнені за позовом, підуть на розрахунки з кредиторами цих банків, а також з державою за позиками, що були надані у 2014-2016 роках для виплат гарантованої суми вкладникам. Рішення суду передбачає солідарне стягнення збитків.
Проте, зважаючи на вище зазначену інформацію, на думку колег журналіста, існують певні сумніви щодо винуватості пані Рожкової, адже вона "не має репутаційних проблем, бо вона пішла з банку більше ніж за рік до банкрутства". Виходячи з цього формально вимога НБУ не порушена.
Чи винна пані Рожкова?
Як зазначає Сергій Лямець, перша заступниця голови НБУ звернулася до Верховного Суду 30 червня 2023 року та оскаржила свою винуватість. Проте журналіст запитується: "не винна у чому?".
Аби поглибитись у ситуацію, експерт нагадав, що вже багато років Фонд гарантування судився з екс-керівниками "Платинум Банку", які роками "витягали з банку кредити, які потім не повертали". Їхні обсяги сягали мільярдів гривень.
"Звісно, що гроші забирав собі власник – у нашому випадку, Борис Кауфман. Але за давньою українською традицією, до власнику банку дотягнутися неможливо. З багатьох причин, в тому числі завжди складно довести, що він був власником (хоча "вся Одесса знает"). Тож "доганяють" менеджерів, які власне підписували усі рішення", - зазначає Сергій Лямець.
Журналіст розповідає, що роками пані Рожкова та її колеги вдало відбивались від усіх судових позовів. Лямець нагадав, як 18 січня 2023 року Господарський суд Києва відмовив ФГВФО, адже не вбачав складу злочину у діях екс-менеджерів. Проте Північний апеляційний господарський суд, що є судовою установою більш високого рівня – побачив.
Так, 12 червня 2023 року суд скасував рішення Господарського суду Києва і тоді нове рішення було на користь Фонду гарантування. Врешті пані Рожкову та 11 її колег суд визнав винними. І наказав стягнути з них шкоду в розмірі 1 477 708 016,17 грн.
"Для 12-ти екс-менеджерів лишається останній шанс – оскаржити його у касаційному (третього рівня) суді. Саме це зробила пані Катерина, коли звернулася до Верховного суду", - зазначає журналіст.
Що каже пані Рожкова у свій захист?
За словами експерта Катерина Рожкова вважає себе не винною та посилається на її власні слова.
"Сам факт її перебування на посаді заступника голови правління "Платинум Банку" не є підставою для визнання її винуватості. Вона брала участь у невеликій кількості засідань правління "Платинум Банк". Тож вона не винна у доведені банку до неплатоспроможності.Якщо позиватися – то не до правління, а до іноземців — членів спостережної ради "Платинум Банку". Перекладу: до громадянина Ізраїлю Григорія Гуртового. То він, мабуть, сп%#&в усі гроші. Зауважте – не до власника, а до спостережної ради, де працювали такі самі наймані менеджери. Тобто, про Кауфмана або гарно, або ніяк. І взагалі, за цією справою вже давно сплив строк позовної давності. Давайте вже забудемо усе погане та підемо далі", - інтерпритовано цитує слова Рожкової пан Лямець.
Він також зазначив, що на думку заступниці голови НБУ, Фонд гарантування мав рахувати з дати закінчення строку дії кредитних договорів та мав стягувати заборгованість з позичальників та заставодавців. Проте "він" чомусь спочатку продав борги з відкритих торгів, а потім позвався до екс-менеджерів.
"До того ж, Фонд гарантування невірно порахував збитки. Ну не було там 1,48 млрд грн.Родзинка. Пані Рожкова казала, що банк постраждав через АТО. Мовляв, саме через АТО з 2014 року позичальники припинили платити за кредитами", - додає експерт.
Звідки взялася сума 1 477 708 016,17 грн шкоди, заподіяної "Платинум Банку", і до чого тут пані Рожкова?
Як говорить експерт, вище зазначена сума йде з позову Фонду гарантування вкладів. Вони є різницею між кредитами, які "Платинум" видав, і сумою, яку ФГВФО отримав після продажу боргів банку з аукціону. За словами пана Сергія, цю суму затвердив суд після того, як вивчив матеріали перевірок Нацбанку та аудиторський звіт банку.
З них суд з'ясував, що під час інспекційних перевірок НБУ пані Рожкова була поінформована, про неодноразові (!) проблеми "Платинум Банку" з:
- - недостатністю регулятивного капіталу
- - наданням надто великих кредитів в одні руки,
- - наявність позичальників з ознаками фіктивних,
- - незадовільна якість класифікованих активів,
- - надання кредитів у валюті, коли насправді було неможна,
- - кредити були не забезпечені або погано забезпечені,
- - в банку мало обсяг ліквідних активів,
- - рішення приймаються непрозоро.
На додаток, у звіті НБУ зазначено, що позичальники не повертали кредити, але банк ті кредити реструктуризував (подовжив). При цьому, відсоткова ставка за новими кредитами у 2014 році склала менше 5% річних у гривні та валюті. Тобто, значно дешевше за ринкові умови.
"Про те саме йдеться у аудиторському звіті "Платинуму". Виявлено, що у 2015 році НБУ отримав перелік пов'язаних з банком осіб (тобто, власників). Так от, вони отримували кредити не на ринкових умовах. За валютними кредитами ставка за кредитами складала 1% річних, за кредитами у гривні — 2% річних", - повідомляє Сергій Лямець.
Згідно з даними журналіста, кредити були дешеві, але їх не повертали, після чого правління оформлювало нові, за ставкою 1-2%. Проте і ці кредити не були погашені, як свідчить позов Фонду гарантування. Як зазначає Лямець, власники банку припинили їх обслуговування ще до введення тимчасової адміністрації, та не вчинили жодних дій для їх погашення після.
У експерта є стійкі підозри, що банк системно розкрадали
Сергій Лямець нагадав слова пані Рожкової з-приводу цієї теми. Жінка заявляла, що просто займала посаду і не брала участі у засіданнях правління. Проте з матеріалів справи випливає геть протилежне.
"Вони свідчать, що неповернення значної суми кредитних коштів стало можливим завдяки низці рішень, у яких приймала безпосередню участь Рожкова К.В. та які оформлювалися протоколами правління. Крім того, звіт НБУ прямо вказував, що керівництво про всі ці випадки обізнане, але не вживає жодних заходів для зменшення цих явищ", - підкреслив експерт.
Варто зауважити, що станом на 1 травня 2023 року, Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам "Платинуму" понад 4,8 млрд грн.
"Для цього він отримав позику з державного бюджету. Як ви можете побачити, власних грошей на виплати вкладникам не вистачало. Тож за дії Кауфмана та правління його банку заплатили платники податків. Тепер Фонд гарантування вимагає з них 1,48 млрд грн. Чи це справедливо? Певною мірою, ні, бо гроші напевно забрав власник. Але якщо менеджери не стали перекладати відповідальність на власника – то нехай платять", - зазначив Лямець.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що народний депутат Петро Порошенко через свій банк вклав до облігацій 156 млн. грн., які українці донатили до його фонду.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому Telegram-каналі та Facebook!
