Тотальний блекаут чи "шокова терапія" для вітчизняного енергоринку від місцевих прокурів та суддів? Наприкінці січня Велика палата Верховного Суду задовольнила вимоги прокуратури та видала постанову, яка може заблокувати постачання електроенергії ледь не всім бюджетним організаціям та установам України. Під ударом опинилась ціла система енерготрейдингу, ідеться про потенційні справи щонайменше на 20 млрд грн.
Хто й навіщо ставить під загрозу енергетичну безпеку країни під час війни, що тепер буде з тендерами на постачання електрики та через кого українські "бюджетники" можуть залишитися без світла? Розслідував журналіст СтопКору Ігор Хмурий.
24 січня Верховний Суд України ухвалив постанову у справі 922/2321/22. Вона підсумувала хід процесу Чернігівської обласної прокуратури проти компанії "Вєк Технолоджі" та визнала протиправними додаткові угоди на електроенергію загальною вартістю понад 400 тисяч гривень, які постачальник уклав зі Спецзагіном ДСНС протягом 2021 року.
Про що йдеться?
Як зазначає фахівець у сфері закупівель Андрій Костенко, фактично ВС України визначив, що не можна збільшувати ціну за одиницю товару в укладених договорах за результатами проведення публічних закупівель більше ніж на 10% в сумі.
"Тобто, навіть якщо підвищення ціни за одиницю відбувається неодноразово, то разом всі ці підвищення не можуть перевищувати 10%. При цьому проблема полягає в тому, що абсолютна більшість замовників і учасників ринку публічних закупівель сприймали цю норму таким чином, що можна декілька разів підвищувати ціну за одиницю товару. Проте кожен із цих разів не може бути окремо більше 10%, а в сумі зрозуміло, що підняття може становити понад 10%", – коментує він.
Інакше кажучи, з весни 2020 року в Україні діють норми закону про закупівлі. За ними можна протягом дії угоди підвищувати вартість товару з порогом у 10%, залежно від коливань ринку. Але в законі немає точного тлумачення – загалом чи за одну додаткову угоду. І це стало основою проблеми.
Інший експерт із закупівель Валентин Петров вказує, що Мінекономіки давало роз’яснення, в якому йдеться, що підвищувати ціну можна декілька разів, але не більше ніж на 10% за раз. Так само закон тлумачили і юристи. Одним із їхніх аргументів було обмеження, яке забороняло збільшення вартості частіше, ніж раз на квартал.
Невже прокуратура своїми вимогами спотворює бачення закону?
Виявляється, тяжба з "Вєк Технолоджі" – вже не перша подібна спроба. Проте раніше той самий Верховний Суд ставав на бік постачальників. Але свіжа його постанова ставить під удар тисячі угод, які були укладені з весни 2020-го по жовтень 2022 року, коли дію закону призупинило введення особливого порядку закупівель через війну.
"Прокуратура буде наразі тепер вважати, що всі ті замовники і всі ті постачальники, які підняли ціну більше ніж на 10% за додатковими договорами, – це все фактично збитки, завдані державі. І буде звертатися до таких постачальників товару для того, щоб, умовно кажучи, компенсувати усі ці умовно завдані збитки", – вважає Андрій Костенко.
Експерти переконані: від такої логіки більш за всіх постраждають саме постачальники електроенергії. Бо вони угоди із бюджетниками укладали на рік, але самі кіловати мали купляти кожного місяця за поточною вартістю.
"У нас в Україні не існує довгих контрактів на купівлю електричної енергії. Тобто найдовший контракт – це умовно кажучи місяць. Немає ані квартальних, ані річних контрактів. Тобто уявіть собі, що ви маєте сьогодні передбачити, яка ціна на електричну енергію буде за рік. Ще до повномасштабного вторгнення це була "задача з зірочкою". Плюс у нас на ринку діють цінові обмеження, так звані прайс-кепи. Коли прайс-кепи переглядаються у бік збільшення – ціна автоматично зростає", – коментує керівник ГО "Асоціація енергоефективності та енергозбереження" Олександр Візір.
За словами Андрія Костенка, якщо керуватися логікою прокуратури і Верховного Суду, то виходить, що держава готова покрити постачальникам 10% зі 100, а інші 90% лягають на плечі постачальника. При цьому останній якимось чином мусить купувати електроенергію і продовжувати її постачати замовникам.
Як усе це відбивається на ринку електроенергії?
Лише протягом 2021 року з благословення держави вартість електроенергії зросла понад удвічі. Через це сотні трейдерів уклали тисячі додаткових угод, намагаючись наздогнати цей "ціновий вибух". Причому багато з них все одно вийшли у підсумку в мінус. А тепер, виходить, ще й прокуратура, завдяки постанові ВС, має змогу вимагати повернути різницю, незважаючи на фактичне подорожчання кіловату.
"З 2020 року, коли вступила в силу ось ця норма, на яку посилається Верховний Суд, відповідно з 20 травня всі договори, які вже укладені за результатами торгів, проведених за цією редакцією закону, підпадають під цю загрозу, яка над ними нависла", – наголошує Валентин Петров.
І йдеться не лише про електрику, а й про будь-який інший товар: газ, воду, паливо, харчування тощо. Лише з електроенергії експерти нарахували додаткових угод за проміжок з весни 2020-го до осені 2022 року на загальну суму близько 20 мільярдів гривень.
Тож під загрозою опиниться взагалі постачання світла "бюджетникам".
"Що таке постачальник електричної енергії? Це стіл, стілець, телефон, секретар, сайт і все. Тобто коли у компанії виникне питання: чи повертати мільярди гривень чи просто перереєструвати нову компанію – з ринкової точки зору зрозуміло, що вони просто будуть перереєстровувати нові компанії", – зауважує Олександр Візір.
У підсумку компанії, які мають поточні договори з лікарнями, школами, тією ж прокуратурою, Верховним Судом та іншими тисячами бюджетних установ, після програшу в суді, дефолту та банкрутства автоматично розірвуть ці угоди. І тоді "бюджетників" автоматично перекинуть на так званий ПОН – постачальника останньої надії, в якого ціна традиційно значно вища за ринкову. Тобто бюджет зазнає нових збитків.
А після ПОНу, каже Олександр, доведеться терміново проводити нові тендери, обирати нових постачальників. Але умови вже будуть зовсім іншими.
"Якщо ця ситуація не розрулиться в нормативному полі, тобто не знайдуть якийсь спосіб забезпечення для постачальника, то комунальні суб’єкти і суб’єкти, які фінансуються з держбюджету, будуть отримувати електричну енергію по значно дорожчій ціні. Тому що постачальники будуть таким чином хеджувати свої ризики", – підкреслює експерт.
Чим усе це обернеться в масштабах держави?
"Наразі таких справ проти електротрейдерів – десятки по різних областях, і кількість зростає у прогресії. Ба більше, одна із компаній, що програла всі ланки, вже подала позов до Європейського суду з прав людини. Тобто ця ситуація виходить за межі країни", – зазначає журналіст Ігор Хмурий.
Паралельно починається і супротив самих постачальників. Трейдери гуртуються та проводять онлайн-конференції, на яких готуються колективні звернення.
І ще один важливий момент: угоди на постачання електроенергії мають два підписи. З одного боку – компанія, з іншого – посадова особа замовника. І якщо суд визнає, що постачальник завдав збитків додатковими угодами, які має компенсувати, то як бути з підписантом від бюджетника?
Чи не йдеться тут про статтю "недбалість" або навіть важчу?
Команда СтопКору розшукала низку тендерів Верховного Суду, Чернігівської прокуратури, Офісу Генпрокурора, Міністерства економіки та Держаудитслужби за згаданий вище період. В них усі вони підписували додаткові угоди зі значним сукупним підвищенням вартості. Бо, як вже було сказано, фактично всі бюджетники йшли на такі кроки через ринкові реалії.
Далі редакція склала відповідні запити, в яких просила надати оцінку діям посадових осіб, що підписували ці додаткові угоди. Чи не вбачають компетентні органи зловживань або навіть злочинів у діях підлеглих, враховуючи нову постанову Верховного Суду? Відповіді виявились показовими.
В Офісі Генпрокурора заявили, що відповіді на наші запитання "не є вже сформованою інформацією". Тож на запит немає готової відповіді. А щодо коментарів – то закон не зобов’язує щось коментувати пресі.
У Міністерстві економіки відповіли листом на електронну пошту. Вони також зазначили, що відповідь на наші запитання не є готовою інформацією, тож нададуть її не за 5 діб, як для ЗМІ, а опрацюють як звернення звичайного громадянина.
Дещо більш розгорнуто відповіли в Держаудитслужбі. Там підтвердили, що раніше Верховний Суд вже видавав кілька суперечливих одне одному рішень. А нова постанова, на їхню думку, стосується саме справи, у якій її було винесено. Отже, якихось порушень в діях свої підписантів в ДАСУ не вбачають.
І найбільш цікавою виявилась відповідь безпосередньо Верховного Суду. В ній служителі Феміди взагалі заявили, що їхні колеги укладали додаткові угоди згідно з їхніми ж рішеннями, актуальними на той час, тож говорити немає про що.
"Отже ситуація доволі абсурдна. Верховний Суд каже, що укладав нові угоди і переплачував за світло, бо тоді були такі правила. А паралельно видає постанову, завдяки якій прокуратура "вибиває" гроші з аналогічних угод, бо так сказав Верховний Суд. Щоб зрозуміти весь сюрреалізм ситуації – яскравий приклад. Наразі в одній з областей справу проти постачальника електроенергії веде прокурор, який сам же раніше підписував додаткові угоди, що сукупно виходили за межі 10%. Тож не дивно, що в ОГП нам відмовились будь-що коментувати", – резюмує розслідувач.
Нагадаємо, голова Комітету з розвитку інфраструктури Федерації роботодавців України та власник будкомпанії Autostrada Максим Шкіль після нещодавнього допису, в якому звинуватив уряд у провалі програми захисту Трипільської ТЕС та інших енергообʼєктів, пояснив, чому захист енергетичних об'єктів в Україні зазнав поразки.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
