Державна служба зайнятості – центральний орган виконавчої влади України, який виступає посередником на ринку праці та надає послуги у пошуку роботи – мала б стати опорою для сотень тисяч безробітних, ветеранів і переселенців під час війни. Натомість останні роки система, яку очолює Юлія Жовтяк, регулярно потрапляє у фокус антикорупційних розслідувань журналістів і правоохоронців: кримінальні провадження щодо закупівель; статки посадовців, які не пояснюються зарплатами; навчальні програми для пільгових категорій з ознаками фіктивності тощо.
Розкидані по регіонах історії — від Харкова до Черкас, від Києва до центрального апарату — складаються в системну і, на жаль, невтішну картину. СтопКор зібрав хронологію проблемних питань у роботі Державної служби зайнятості на чолі з Юлією Жовтяк за останній рік.
Сервери за 80 мільйонів: кримінальна справа в центральному апараті
Найрезонансніший епізод стосується самого Державного центру зайнятості, який очолює Юлія Жовтяк. За інформацією журналістів-розслідувачів, у 2023 році установа уклала договір із ТОВ "ІТ Ескорт" на постачання серверного обладнання вартістю майже 80 мільйонів гривень, причому компанія одразу після підписання отримала аванс понад 55 мільйонів гривень — близько 70% суми контракту.
З огляду на значний розмір авансового платежу — понад дві третини від суми угоди, перерахованого одразу після підписання, — а також умови воєнного стану і обмеженість бюджетних ресурсів, такі фінансові умови виконання договору можуть свідчити про підвищені ризики неефективного використання бюджетних коштів.
За даними редакції СтопКору, ще 15 жовтня 2024 року за цим фактом було відкрито кримінальне провадження №12024100000001172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 ККУ — розтрата майна в особливо великих розмірах; досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Національної поліції України.
Наші колеги з видання "Рівненська правда" також вказують, що стосовно закупівлі вже відкрите кримінальне провадження, і ставлять логічне запитання: чому переобладнання серверного господарства коштує стільки, скільки можна було б витратити на три держустанови?
З метою отримання офіційної інформації щодо ходу розслідування у кримінальному провадженні про закупівлю серверів редакція онлайн-медіа "Стоп корупції ТБ" направила офіційні журналістські запити, посилаючись на ст. 34 Конституції України, Закон України "Про доступ до публічної інформації" та Закон України "Про інформацію":
- До Головного слідчого управління Національної поліції України — з проханням повідомити поточну стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001172, процесуальний статус Державного центру зайнятості та ТОВ "ІТ Ескорт" у справі, чи вручалися повідомлення про підозру і кому саме, розмір установлених або ймовірних збитків, відомості про призначені судові експертизи, накладені арешти на майно й кошти, клопотання про заходи забезпечення провадження та можливе закриття чи зупинення справи;
- До Офісу Генерального прокурора — з проханням повідомити, який орган прокуратури здійснює процесуальне керівництво провадженням № 12024100000001172, його поточний процесуальний стан, наявність повідомлень про підозру, факти погодження прокурором клопотань про арешт майна, обшуки чи інші заходи забезпечення, розмір установленої матеріальної шкоди, а також чи скеровувалися у справі обвинувальні акти або інші процесуальні документи до суду.
Однак це ще не все. За даними аналізу закупівель Державної служби зайнятості через Prozorro за 2023–2025 роки, який торік провели наші колеги, установа додатково витратила майже 93 мільйони гривень на супровід програмного забезпечення та понад 73 мільйони гривень на клінінгові послуги — із підозрою на "відкат" у 50%, а також провела новорічний корпоратив вартістю майже 100 тисяч гривень у розпал війни.
І це – далеко не перший скандал у структурі за часів керівництва Юлії Жовтяк: ще у 2021 році центр під її управлінням не розрахувався вчасно з виплатами безробітним, що спричинило громадські протести.
"Золота" декларація директорки: чи можуть елітні пояснюватися державною зарплатою?
Декларації про доходи і майновий стан самої Юлії Жовтяк викликали низку запитань у медіа.
Так, наприклад, за 2024 рік, при офіційному доході 1,47 мільйона гривень у документі фігурує готівка в еквіваленті 22 тисяч доларів і євро, новий автомобіль Toyota Camry вартістю понад 1,3 мільйона гривень, квартира в Києві, садовий будинок понад 390 кв. м у Київській області та частка в квартирі в Запоріжжі.
І ще декілька деталей із декларацій:
- У 2016 році Юлія Жовтяк придбала будинок площею 400 кв. м та земельну ділянку під ним на 8,5 соток за 300 тис. грн (близько 12 тис. дол.), що значно нижче ринкової вартості. За кілька років посадовиця продала цю нерухомість у 16 разів дорожче — за 8,1 млн грн або 192 тис. дол.
- Дві квартири в ЖК бізнес-класу "Сонячна брама" у Києві. Посадовиця володіє однокімнатною квартирою, а її батько — трикімнатною на 107 кв. м у сусідньому будинку. Ринкова вартість лише батьківської квартири нині сягає 200 тис. дол.
- Батько посадовиці придбав паркомісце в цьому ж ЖК площею 14,2 кв. м за 530 тис. грн.
- Апартаменти на першій лінії моря в Одесі в ЖК "COSTA FONTANA" площею 62 кв. м вартістю 2,1 млн грн. Власниця — мати Юлії Жовтяк.
За оцінками видання "Медіа Хаб", загальна вартість активів родини Жовтяк перевищує 20 млн грн (включно з коштами від продажу будинку та земельної ділянки).
Розслідувачі з "Антикору" також звертають увагу, що ще у 2016 році, одразу після призначення заступницею голови ДЦЗ, Жовтяк нібито придбала будинок 400 кв. м у престижному садовому товаристві, а її батько, попри відсутність задекларованого доходу як ФОП, володіє квартирою в тому ж комплексі.
Кадрова політика: хто займає ключові посади в регіонах і чим вони "відзначилися"?
Миколаїв. У 2026 році резонансу в місцевих медіа набула декларація директора Миколаївського обласного центру зайнятості Дмитра Оборонька за 2025 рік. Згідно з документом, поданим до реєстру НАЗК, родина посадовця у лютому 2025 року придбала автомобіль Lexus ES 250 вартістю 1,2 мільйона гривень, оформлений на дружину Марію Давидову, хоча користується машиною й сам директор. Водночас задекларована готівка родини за рік "зменшилася" на 650 тисяч гривень — з 850 тисяч у 2024 році до 200 тисяч у 2025-му.
Офіційна зарплата директора центру зайнятості в прифронтовій області у 2025 році становила близько 889,5 тисячі гривень на рік, або приблизно 74 тисячі гривень на місяць. Хоча декларація формально пояснює частину фінансового руху доходом від продажу попереднього автомобіля та зарплатою, купівля преміального седана керівником установи, що відповідає за соціальну підтримку безробітних у регіоні біля лінії фронту, викликала закономірний суспільний інтерес.
Черкаси. Очільником обласного центру зайнятості у 2023 році став Олександр Джур — помічник нардепа Олега Арсенюка, відомий до призначення земельним конфліктом у селі Свидівок через спробу забудови прибережної території. За даними журналістів черкаського видання "18000", родина Джура паралельно планувала забудову іншої прибережної ділянки разом із родиною самого нардепа.
Харків. З червня 2023 року Харківський обласний центр зайнятості очолював Олександр Котуков — депутат Харківської обласної, згодом міської ради.
На посаду директора центру зайнятості Олександра Котукова призначили в 2023 році, і одразу – гучний публічний скандал, де звучить його прізвище. Раніше команда СтопКору публікувала масштабне розслідування про розкрадання бюджетних коштів під час капремонту будівлі харківської філії центру зайнятості.
Журналістка СтопКору Анастасія Васильчук детально розслідувала ремонт будівлі міської філії Харківського обласного центру зайнятості. 1 грудня 2023 року укладено договір на капремонт вартістю 1 361 066,47 гривні з ТОВ "Центр будівельної комплектації".
За даним фактом навіть було відкрите кримінальне провадження, адже 1,1 мільйона гривень було витрачено, а дах продовжив текти. Загалом будівлі було завдано пошкоджень на понад мільйон гривень.
За матеріалами досудового розслідування, посадові особи підрядника за попередньою змовою з невстановленими особами штучно завищили очікувану вартість закупівлі з метою привласнення коштів і створення неконкурентних умов для інших учасників торгів. Станом на середину 2025 року, за даними джерел СтопКору, розслідування перебувало на завершальній стадії: проведено економічну експертизу, готувалися підозри.
За даними "Антикору", у біографії Котукова фігурують зв'язки з ТОВ "ЛІГАЛ ФІНАНС ЕНД АЙТІ", де частку має особа з близького оточення чиновника; ця компанія проходить у кримінальній справі щодо незаконного заволодіння коштами харківського комунального підприємства, а сам Котуков був її учасником аж до серпня 2023 року — вже після призначення на посаду.
Наразі Котуков переведений на посаду директора Харківського центру професійно-технічної освіти служби зайнятості. Новим керівником обласного центру став Денис Олійник.
Проте вищенаведені факти викликають питання: яким чином у системі служби зайнятості обирають людей на посади, які розпоряджаються мільярдними бюджетами й визначають, хто отримає грант чи направлення на навчання? За принципом фахового добору або особистої лояльності?
Фіктивні автошколи: як на Харківщині посадовці укладали "липові" договори з центром зайнятості?
У квітні 2026 року слідство повідомило про підозру директорці харківської автошколи, яка протягом жовтня 2025 — січня 2026 року укладала з обласним центром зайнятості фіктивні договори на навчання водіїв категорії "С" за ваучерами. Заклад не пройшов переатестацію, не мав вантажних автомобілів, а через бойові дії в Куп'янському районі заняття були об'єктивно неможливі — жодної навчальної групи не зареєстровано. Попри це, до центру зайнятості подавалися підроблені звіти, на підставі яких перераховано понад 2,1 мільйона гривень за ненадані послуги.
За даними Офісу Генпрокурора, "підготовленими" таким способом виявилися 72 водії. Підозра — за ч. 5 ст. 191 ККУ, санкція якої передбачає від 7 до 12 років увʼязнення.
Ця історія особливо болюча на тлі державних інклюзивних програм: проєкт "Безбар'єрні автошколи" МВС і Мінветеранів за ініціативи Олени Зеленської передбачає адаптовані автомобілі та безбар'єрне навчання для людей з інвалідністю опорно-рухового апарату.
Коли паралельно в тій самій системі фіксують відкрите розкрадання коштів на фіктивних курсах, виникає закономірне запитання про якість контролю за тим, чи доходять кошти й послуги до вразливих категорій, для яких вони призначені.
Гранти "Власна справа": хто отримує мільярди?
Флагманська програма мікрогрантів "Власна справа" за роки війни охопила майже 16 тисяч підприємців на суму близько 8 мільярдів гривень. У жовтні 2025 року Кабмін розширив умови, збільшивши суми грантів і коло отримувачів.
Масштабний перерозподіл коштів через мережу регіональних центрів — без єдиного централізованого механізму перевірки бенефіціарів — створює можливе поле для зловживань саме там, де рішення про надання гранту ухвалює конкретний керівник конкретного центру.
Коли частина таких керівників — як у випадках Оборонька чи Котукова — мають неоднозначну репутацію, виникає закономірне занепокоєння щодо реальних критеріїв відбору грантоотримувачів. Прямих порушень у сфері грантів на момент публікації офіційно не зафіксовано — однак брак публічного аудиту цих критеріїв є системним недоліком, на який звертають увагу медіа, вимагаючи перевірки кадрових призначень і фінансових потоків усієї системи.
Чому це суспільно важливо?
Державна служба зайнятості — не другорядна структура. За словами Юлії Жовтяк, лише з початку 2025 року її послугами скористалися 520 тисяч українців, а через активні програми працевлаштовано 300 тисяч осіб.
Йдеться про найвразливіші категорії: безробітних, ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю. Коли керівники системи — від центрального апарату до обласних філій — фігурують у кримінальних справах про мільйонні розтрати, демонструють непояснені статки й проводять закупівлі, до яких виникають питання, — під загрозу ставиться довіра суспільства до самого інституту державної підтримки в умовах війни.
Кожна гривня, розтрачена на завищені закупівлі серверів чи фіктивні курси водіння, — це гривня, яка не дійшла до ветерана, що шукає роботу, чи матері, яка намагається відкрити власну справу.
Що відповідають самі фігуранти?
Юлія Жовтяк публічно заперечує порушення у своїй декларації, наполягаючи на законності майна і легальності накопичень; за її словами, перевірка НАЗК порушень не виявила.
Олександр Котуков заперечує порушення у справі про ремонт даху, наголошуючи, що проблема протікання буцімто існувала ще до його призначення у 2023 році.
Редакція СтопКору наразі очікує відповідей на спрямовані до правоохоронних органів запити та продовжує досліджувати ймовірні зловживання в системі державних центрів зайнятості. Якщо вам відомі такі факти – пишіть нам у соцмережі та через чат-бот. Конфіденційність гарантуємо!
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube,Twitter, Instagram, і TikTok!
