Не зважаючи на те, що Варшава люб’язно допомогла Україні та надала 60 придатних до використання вагонів для столичної підземки, було прийнято рішення про закупівлю нових вагонів метро під час війни за 79 мільйонів євро. Кому київський метрополітен довірив ці кошти, до чого тут росіяни та що не так з вагонами з Варшави? Детально аналізувала команда "СтопКору".
Подарунки від Варшави є, але користуватися ними не будемо
Між містом Варшава, в особі пана Рафала Тшасковського – мера Варшави та містом Києвом, в особі київського міського голови Віталія Кличка було підписано лист про наміри щодо безоплатної передачі 60 вагонів у варшавському метрополітені, в рамках благодійної підтримки мешканців Києва.
Загалом столична підземка отримає 60 вагонів виробництва 1989 року, серії 81, що також експлуатуються в Києві. Це подарунок на понад 40 мільйонів злотих — більш як 330 мільйонів гривень.
Всі підготовлені до відправки до Києва вагони мають чинні сертифікати технічної працездатності. Останній ремонт такого типу вагонів проводився у 2017-2022 роках.
Віталій Кличко в свою чергу повідомив що, вагони насамперед, будуть використані як технічні донори для капітальних ремонтів діючого рухомого складу.
Тобто технічно справні вагони будуть використані на запчастини?
Саме таке питання виникло у редакції "СтопКору", як реакція на заяву міського голови і ми вирішили звернутись із запитом для уточнення інформації до КП "Київський метрополітен".
І насправді Київський метрополітен підтвердив "СтопКору", що отримані вагони будуть використовуватися як технічні донори для діючого рухомого складу, оскільки 80% парку вагонів столичного метро складають вагони, які виготовлені за радянських часів, аналогічні вагонам, що експлуатуються у варшавському метрополітені. У конструкції цих вагонів застосовуються вузли та деталі переважно виробництва російської федерації.
На сьогоднішній день вже отримано 36 вагонів із 60. Загалом постачання всіх вагонів планується до кінця поточного року.
І дійсно нові вагони на тягачах провезли вулицями Києва, прямуючи до парку метрополітену, і таку колону вдалося зняти на відео, після чого кадри були опубліковані в мережі.
З поїздів, перед відправленням, польська сторона вилучає системи радіозв’язку, системи обмеження швидкості, системи реєстрації подій. Дані системи не можуть бути застосовані у київському метрополітені, оскільки на підприємстві використовуються власні спеціалізовані. Дзеркала заднього виду та струмоприймачі надійшли разом з вагонами і можуть бути встановлені на штатні місця.
Водночас було зазначено, що по кожному зчепу підприємством приймається відповідне рішення щодо використання вагонів та їх обладнання в київському метрополітені.
Додатково було вказано, що у зв'язку з необхідністю в проведенні поточних та капітальних ремонтів вагонів та неможливістю придбання для цього відповідних комплектуючих, запчастин, обладнання варшавських вагонів буде використано при обслуговуванні та ремонті рухомого складу КП "Київський метрополітен", що "забезпечить його безперебійну роботу, безпеку руху поїздів та безпечне перевезення пасажирів".
Оскільки у наданій КП "Київський метрополітен" відповіді було зазначено, що у конструкції вагонів столичного метро застосовуються вузли та деталі переважно виробництва російської федерації, то виникає логічне питання:
У кого ж тоді київський метрополітен купує запчастини сьогодні?
Згідно проведеного аналітиками "СтопКору" моніторингу публічних закупівель на сайті Рrozorro, було виявлено мінімум 6 тендерів на загальну суму майже 32 млн грн на закупівлю запасних частин та комплектуючих.
Примітним є те, що в аукціонах приймав участь лише один учасник, тобто конкуренції не було жодної.
Отже закупівлі запчастин все таки відбуваються і на доволі такі великі суми.
Як повідомив начальник КП "Київський метрополітен" у своєму інтерв’ю Віктор Брагінський: "Для нас було дуже важливо – поновити планові ремонтні роботи. Ми не могли ремонтувати нашу інфраструктуру, оскільки цілодобово на станціях перебували люди. Зараз ми маємо вже налагоджену роботу метрополітену – як укриття і як транспорт. Ми відпрацювали з військовими та правоохоронцями роботу підприємства під час повітряної тривоги, як вдень, так і вночі, коли діє комендантська година."
Віктор Брагінський з липня 2014 року працює начальником Київського метрополітену.
25 жовтня 2020 року Віктор Брагінський був обраний до Київради за 9 округом. Член комісії Київської міської ради з питань транспорту, зв'язку та реклами.
До речі, свою передвиборчу компанію начальник Київського метрополітену проводив не без порушень, а саме спостерігачі ОПОРИ зафіксували, що кандидат в депутати використовував зупинки громадського транспорту для іміджевої передвиборчої кампанії.
Так, наприклад, в Подільському районі міста Києва було зафіксовано білборд, на якому зображений начальник КП "Київський метрополітен" - Віктор Брагінський та напис "Майбутнє Виноградаря з метро". Аналогічні за змістом рекламні матеріали фіксували і на зупинках громадського транспорту. При цьому в них акцентується увага на намір,потенційного кандидата у депутати відкрити дві станції метро у 2021 році.
Як відомо метро на Виноградарі досі не відкрили, а от Брагінський в депутати Київради був обраний.
Як зараз виглядає метро на Виноградар? І коли воно буде готове? показував СтопКор
До речі пресслужба Київської міської прокуратури повідомила, що у зв’язку з розтратою коштів на будівництві метро на Виноградар – правоохоронці провели обшуки в офісах Київметробуду, експертної установи та підрядних організаціях.
Але навіть дивлячись на ці не логічні дії з отриманням польських вагонів метро для використання їх, як запчастини наступні кроки у військовий час викликають безліч питань.
Що ж по самій процедурі закупівлі новеньких вагонів метро та чи дійсно сто мільйонів євро витратять на проєкти розвитку у галузі транспорту та житлово-комунального господарства столиці?
В грудні минулого року було оприлюднено інформацію, що сто мільйонів євро в рамках партнерства міста Києва з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку буде спрямовано на проєкти розвитку у галузі транспорту та житлово-комунального господарства столиці. Такої домовленості досягнуто під час зустрічі першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника з представниками ЄБРР. Зустріч пройшла в рамках продовження перемовин, що відбулись на Інвестиційному форумі міста Києва– 2022:"Стійкість. Інновація. Сталий розвиток" у Брюсселі.
"Загалом пакет інвестицій для посилення стійкості та швидшої відбудови Києва, що закладені в угодах та домовленостях, досягнутих під час форуму, становить близько 1,1 мільярда євро", – зазначив Микола Поворозник.
І от вже в березні 2023 року відбувся розгляд пропозицій учасників другого етапу тендеру на поставку 50 вагонів (10 поїздів) для Київського метрополітену за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку.
Участь у тендері взяли дві компанії: український виробник — ПАТ "КВБЗ" — та "Шкода" (Чехія).
Пропозиція КВБЗ була дешевша за пропозицію європейського постачальника на 37%.
Від березня минуло чотири місяці і 25 серпня 2023 року ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" повідомив інформацію, що підприємством отримано повідомлення про присудження перемоги у тендері на поставку нових метропоїздів, включно із запасними частинами та витратними матеріалами, устаткуванням та інструментами для обслуговування, ремонту і супутніх послуг за кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку в рамках проєкту "Модернізація міського транспорту м. Києва ІІ".
Аналогічну інформацію оприлюднили і на офіційному сайті КМДА, а саме: "Європейський банк реконструкції та розвитку і "Київський метрополітен" підписали кредитний договір у розмірі 50 млн євро на закупівлю 50 нових вагонів метро. Також Київська міська рада та ЄБРР підписали необхідний для цього договір гарантій. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко за результатами підписання відповідних угод.
Крюківський завод з російським акціонером отримав державне замовлення на 79 млн євро
Згідно відкритих даних youcontrol, одним з кінцевих бенефіціарних власників ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" є громадянин Російської Федерації Гамзалов Станіслав Джахпарович з часткою 25%.
До речі, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року до бенефіціарного власника Крюківського заводу Гамзалов Станіслава було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
А вже 31 травня цього ж року за клопотанням Київської міської прокуратури корпоративні права КВБЗ було арештовано та вирішувалось питання передачі їх в управління АРМА. За версією слідства, Крюківський вагонобудівний завод системно закуповував за завищеними цінами деталі для будівництва вагонів у підприємств із РФ за наявності дешевших українських аналогів.
Як повідомляє в Телеграмі Офіс генерального прокурора: "правоохоронці провели санкціоновані обшуки на території заводу, під час яких виявлено та вилучено документи, що підтверджують протиправні дії, вчинені громадянином РФ."
Голова правління УЗ Олександр Камишін, в свою чергу, заявив, що якщо частка КВБЗ переходить в АРМА, ми будемо претендувати на те, щоб УЗ стала управляючою компанією цим пакетом акцій.
"Передача пакету російського акціонера Станіслава Гамзалова в управління української держкомпанії сприятиме залученню нових контрактів від УЗ. Для нас важливо мати вплив на стратегічні та технологічні рішення", – наголосив Олександр Камишин.
Що повідомили в київському метрополітені, щодо поставки поїздів метро на 79 мільйонів євро?
Наразі триває етап узгодження та підписання контракту між КП "Київський метрополітен" та ПАТ "Крюковський вагонобудівний завод". Питання щодо термінів виготовлення та поставки рухомого складу буде вирішено після підписання контракту обома сторонами.
Саме таку інформацію СтопКору повідомили у Київському метрополітені.
Також стало відомо, що Крюковський вагонобудівний завод пропонує столиці метропоїзди з асинхронним тяговим приводом з трьома моторними та двома причіпними немоторними вагонами, візки вітчизняного виробництва з центральним пневмопідвішуванням та дисковими гальмами.
Довжина поїзда становить 97 м, його конструкційна швидкість — 90 км/год, призначений термін служби — 50 років, загальна місткість (з урахуванням пасажирів, які стоять) — 1650 осіб.
У вагонах облаштують два інклюзивні, спеціально обладнані місця для пасажирів у колісному кріслі. Також передбачається вільний рух пасажирів із вагона до вагона — через герметичні переходи (поїзд-"труба").
Отже, не зрозуміло чому у військовий час витрачаються мільярди гривень на закупівлю нових вагонів в метро замість того щоб ввести в експлуатацію відремонтовані вагони від дружньої Польщі? Яким чином нові вагони в метро пришвидшать нашу перемогу та чому продовжують безглуздо використовувати надану допомогу? Безліч питань поки залишились без відповіді, проте команда СтопКору продовжує стежити за актуальними новинами столичного метрополітену.
Нагадаємо, що команда СтопКору писала, що у Києві за 100 млн ремонтують дорогу, яка була в гарному стані.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook !
