Чому Міністерство економіки України йде на поводі та грає дивну гру для ДОТ – Державного оператору тилу? Останні зміни до Особливостей оборонних закупівель висвітлили дуже неоднозначну ситуацію.
Таке враження, що ці зміни писали абсолютно дві людини з абсолютно різною метою.
Спочатку про білу сторону змін. Хоча ні – про "сіру".
По-перше, про прямі договори. Це явно стало перемогою над собою – наразі встановили певні критерії для застосування прямих договорів у тендерах. Надане до цього замовникам право їх укладати просто за бажанням було явно невірним.
По-друге, про усунення недоліків. Надано право усунення недоліків у документах учасників протягом 24 годин. Фактично привели у відповідність наявність технічної можливості в електронній системі закупівель це робити за умов спрощених закупівель. Як результат, на прикладі ДОТу за актуальними вимогами в оголошеннях – тепер для участі у спрощеній процедурі можна покласти тільки гарантію (якщо така вимагається) та більше нічого, або накласти сміття. Все необхідне тепер можна покласти під час виправлення невідповідностей.
Але цікавий факт в тому, що КМУ цими змінами фактично висвітив той факт, що увесь цей час ДОТ незаконно застосовував і використовував цю технічну можливість в системі закупівель надавати право учасникам усунення недоліків в їх пропозиціях.
А тепер про темні рамки для "темного" ДОТу.
Кабмін, а вірніше говорити Мінекономіки, адже саме воно є ініціатором цих змін, народив щось темне та незрозуміле. Всі пам’ятають, як пан Арсен Жумаділов в одному ефірі говорив про бажання закрити інформацію про постачальників, адже суспільство хоче знати тільки про яйця по 17 гривень, а знати від кого – такого запиту нема.
Б'юсь об заклад, панове Гринкевичі про це б дуже якісно посперечались, адже без публічного розголосу вони б і досі державні гроші мутили. Але ми ж розуміємо, навіщо пану Жумаділову суспільний розголос у ДОТі? Він йому не потрібен. Цікаво, а чому так?
А ще говорилось про необхідність забезпечити безпеку постачальників від ефемерної небезпеки з боку агресора. Ага, два роки про це не говорили, два роки вся інформація була відкрита, а тепер ДОТ вирішив наздогнати та ощасливити виробників. Адже росія за два роки інформацію всю не зібрала, так?
Тільки проблема в тому, що виробники захисту у такій формі не просили, а в результаті захист та закриття інформації про свою діяльність від суспільства отримав ДОТ.
Як же так буває? Дуже цікаве питання назріває: навіщо пану Жумаділову закривати від суспільства діяльність ДОТу? Що він хоче таке робити, щоб ми з вами не знали? І ще питаннячко: як же Мінекономіки все це погоджує із закритими очами? Напевно, це питання до пані Надії Бігун.
А тепер про дуже "чорну" сторону змін.
По-перше, запроваджені рамкові угоди мають право використовувати... тільки ДОТ та віднедавна відомий Держспецзвʼязку (але там обсяг закупівель у порівнянні із ДОТом – нуль цілих)!
Теж дуже цікаво, як це так? Нацполу – не потрібні такі зміни, Нацгвардії – не потрібні такі зміни, працюють відкрито і без них, прикордонникам – здогадайтеся самі... Тобто новий інструмент наданий суто для ДОТу. Судячи зі всього, ним же він і написаний, оскільки, на мою думку, таке міг написати тільки ДОТ для себе. Нормальна державницька людина таке не написала би. Але для чого? Що задумав ДОТ?
По-друге, нові рамкові угоди дають можливість ДОТу закрити інформацію про закупівлі для всіх – учасників, суспільства, і навіть судів. ДОТу дали право безконтрольно здійснювати закупівлі (адже, судячи з повної тиші, ДАСУ в закупівлі ДОТу в порядку моніторингу не заглядає).
По-третє, ніхто нічого про закупівлі ДОТу не повинен бачити та розуміти. Нам анонсують відкритість, розповідають про "неймовірну" чесність та справедливість, а насправді:
- інформація про учасників та їхні пропозиції й документи НЕ оприлюднюється в електронній системі закупівель для загального доступу;
- інформація про намір укласти договір НЕ оприлюднюється в електронній системі закупівель для загального доступу.
Нові правила рамки прописані таким чином, що їх можливо провести у повністю закритому від учасників та суспільства режимі.
По-четверте, як повернути оскарження, фактично не повертаючи такого? ДОТ та МінЕко вас готові навчити! АМКУ дійсно повернули, але тільки на етапі проведення торгів учасниками "рамки" – де вже оскаржувати реально нічого. А щоб і АМКУ не міг завадити пану Жумаділову та ДОТу займатися закупівлями "втемну", передбачили обрання переможця шляхом оголошення запиту пропозицій.
За фактом, можливість оскарження нових "рамок" – це фікція. А якщо хтось посміє піти до суду, як ми вже це бачили, то буде кимось (ми всі бачили, ким) оголошений на кшталт "Недоброчесні постачальники намагаються зірвати закупівлі харчування для Збройних сил України" або щось подібне.
Резюмуючи: рамкові угоди в поточному варіанті ПКМУ 1275 повертають нас у часи паперових тендерів у найгіршому вигляді. ЗУ "Про оборонні закупівлі" із принципами відкритості та прозорості? Ні – не чули. Не хочемо. Хочемо "втемну". Щоб суспільство не знало, що ми там купуємо, у кого, та по чому? Принципи відкритості та прозорості просто помножили на нуль.
Моя думка – необхідно повертатись до закупівель у порядку ЗУ "Про оборонні закупівлі", а особливості приписати у самій ст. 30 цього закону. Бо ці ігри на користь ДОТу призведуть до лиха і в результаті грають на руку нашому ворогу. Наші пропозиції щодо змін до закону готуємо та найближчим часом направимо у зверненні до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
За матеріалами Facebook Олега Мітрохіна
Нагадаємо, після затримання львівського підприємця Ігоря Гринкевича справа про розкрадання коштів Міноборони набула нових обертів. Правоохоронці наразі встановлюють, куди і як саме виводили мільярд гривень, ймовірно вкрадених у військових.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
