Однією з вимог на шляху до євроінтеграції та умовою отримання фінансової допомоги від МВФ є введення в дію в Україні дієвих інструментів боротьби з корупцією. Зокрема, посилення фінмоніторингу щодо РЕРів. Українська практика поки далека від цього ідеалу, проте Верховна Рада підтримала в цілому відповідний законопроєкт №9296-д. Так хто такі РЕРи? Що передбачає довічний моніторинг цих осіб? Та чому чиновники так вперто не хочуть мати довічного фінансового контролю і що ж насправді так "тривожить" нардепів?
17 жовтня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №9269-д щодо посилення фінансового моніторингу РЕРів (політично значущих осіб). Про це повідомив заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк.
За даний проєкт закону проголосували 276 народних обранців. А це означає, що топпосадовці після звільнення з посади будуть мати статус РЕРів довічно, замість трьох років.
І хоча документ уже очікує на підписання Президентом, дискусії та пристрасті навколо нього не вщухають. Соціальні мережі народних обранців перетворилися на поле бою за і проти. Журналісти СтопКору вирішили розібратися хто ж такі РЕРи, чому чиновники так вперто не бажають мати довічного фінансового контролю і що ж насправді так "тривожить" нардепів.
Новий, чи не зовсім закон про фінансовий моніторинг?
Для України закон про фінансовий моніторинг РЕРів не є чимось новим. Адже підписуючи Угоду про асоціацію з Євросоюзом високопосадовці брали на себе відповідальність виконати усі вимоги та рекомендації FATF (Financial Action Task Force) – Міжнародної групи з протидії відмиванню грошей.
Також прийняття даного закону є 14-м маяком Міжнародного валютного фонду, який сьогодні надає фінансову підтримку Україні.
Ще у 2014 році парламент минулого скликання взявся імплементувати рекомендації FATF в законодавство України, проте робили вони це з деякими нюансами. У жовтні 2014 року було прийнято законопроєкт №1702, тобто формально запроваджено норми особливого фінансового контролю. Але даний документ стосувався лише осіб, які виконували публічні функції в Україні протягом трьох років.
І коли цей термін закінчувався, колишній посадовець міг вільно користуватися своїми фінансами та зв’язками.
Проте така норма не задовольнила вимоги Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії легалізації злочинних доходів і заходів із фінансуванням тероризму (MONEYVAL) та викликала цілком справедливе незадоволення.
Змінити ситуацію та розрулити непорозуміння з міжнародними партнерами взявся теперішній парламент. У грудні 2019 року він скасовує трирічне обмеження, РЕРи отримують довічний статус. Проте, уже в листопаді 2022 року голосуючи за закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту фінансової системи України від дій держави, що здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і вимог Директиви ЄС 2018/843", депутати швидко підтримують правку Григорія Мамки з ОПЗЖ і знову з’являється обмеження статусу "політично значущої особи" трьома роками.
То хто ж такі РЕРи і такий важливий довічний фінансовий контроль?
РЕРи, або особи з політичною значимістю, представляють собою осіб, які займають важливе місце в уряді чи інших державних структурах і, таким чином, мають підвищений ризик можливої причетності до хабарництва, відмивання грошей, корупції, незаконного збагачення через свої посади та інших подібних дій. Це посадові особи категорії "А", до яких належать:
– Президент, прем’єр-міністр, члени Кабінету Міністрів і їхні заступники;
– керівник постійного допоміжного органу, утвореного президентом, його заступники;
– керівник і заступники керівника Державного управління справами;
– керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії А;
– секретар і заступники секретаря РНБО;
– народні депутати України;
– голова і члени правління Нацбанку, члени ради Нацбанку;
– голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів;
– члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
– генеральний прокурор і його заступники;
– голова Служби безпеки України і його заступники;
– директор НАБУ і його заступники;
– директор Державного бюро розслідувань і його заступники;
– директор Бюро економічної безпеки і його заступники;
– голова і члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення, голова і члени АМКУ, голова НАЗК і його заступники, голова і члени Рахункової палати, голова і члени ЦВК, голови і члени інших державних колегіальних органів;
– надзвичайні і повноважні посли;
– начальник Генерального штабу – головнокомандувач Збройних сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних сил України, Повітряних сил Збройних сил України, Військово-Морських сил Збройних сил України;
– державні службовці, посади яких належать до категорії А;
– керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;
– керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних і казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків;
– члени керівних органів політичних партій.
Чому ж потрібні такі зміни?
Суть у тому, що політично значущі особи, починаючи Президентом та закінчуючи рядовими депутатами фактично без довічного статусу мають презумпцію невинуватості. Адже, навіть пішовши з посад, вони зберігають високий вплив у суспільстві, а тому зможуть використовувати свої зв’язки і старі схеми фінансових оборудок.
Тому, відповідно до правил PEP, ці посадовці, їхні батьки, діти, батьки, компанії (якщо PEP є засновником), а також бізнес-партнери підлягають обов’язковому та детальному фінансовому контролю. Простими словами це означає – банк або інша фінансова установа може заморозити будь-який рахунок PEP та пов’язаних з ним осіб визначених законодавством, якщо вони не можуть довести законність отримання коштів.
Що ж маємо на сьогодні?
Відстежуючи законодавчий процес в Україні, міжнародні партнери не побачили чітких кроків по виконанню взятих раніше зобов’язань, а перманентне відкладання вирішення питання з РЕРами призвело до непорозумінь. Відповідно, постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян заявив, що Міжнародний валютний фонд вважає неприпустимими спроби депутатів відтермінувати фінансовий моніторинг політично значущих осіб.
Адже, усі фінансові установи європейських країн, які працюють з потенційно ризикованими клієнтами, визначають рекомендації FATF ключовими для своєї робот. А на весні 2023 року у меморандумі МВФ чітко визначено довічний статус РЕРів як 14 структурний маяк і Україні дано термін – до вересня.
Тож, у травні 2023 року уряд таки спромігся зареєструвати законопроєкт №9269. Саме тут визначалося скасування трирічної норми автоматичного припинення статусу РЕРів та встановлення довічної. Протягом трьох місяців депутати не ставили на голосування даний занонопроєкт і лише у вересні почалася робота над документом. Мало того, Максим Бужанський, представник "Слуги народу" між першим і другим читанням проштовхував правку щодо вступу даного закону в силу лише після набуття Україною членства в ЄС.
Проте, правку відхилено і РЕРи все таки отримали довічний статус.
Якщо спиратися на обчислення народного депутата Ярослава Юрчишина, то близько 10-15 тисяч осіб в Україні отримають статус РЕРів.
Які ж проблеми можуть виникнути в особи зі статусом РЕР
Експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій зазначила, що в Україні ухвалено найжорсткіший варіант рекомендацій FATF.
Разом з тим, вона наголосила на необхідності визначення чітких критеріїв до даного контролю. Мається на увазі пропорційність контролю рівням ризику. Адже на сьогодні є достатньо багато нарікань саме на невідповідність роботи банківської системи: безпідставне блокування операції клієнтів або навіть відмова в обслуговуванні.
Чи все так як розписують народні обранці?
Після прийняття законопроекту щодо посилення фінансового моніторингу PEP на сторінках високопосадовців з’явилися пости про невідповідність даного закону Конституції, порушення ним прав людини і навіть про надмірне догоджання міжнародним партнерам.
Тетяна Острікова, депутатка минулого скликання написала у Фейсбуці, що відбулася "зрада" європейських переговорників: "…Бо якщо це через невміння вести перемовини та знаходити компроміси, то страшно уявити про що ми ще "домовимось" на шляху в ЄС".
Проте, пані Тетяна жодним словом не обмовилася, що таких країнах як Німеччина і Франція, також діє по життєвий фінансовий моніторинг і це не заважає посадовцям виконувати свої обов’язки.
До незадоволених приєднався також колишній голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв, який багатьом запам’ятався кількасотмільйонними преміями.
Розширення кола контрольованих осіб він називає "абсурдизацією". За словами екс голови справжні корупціонери все одно отримають чергові гроші, а от невинні, що постраждають, будуть ненавидіти "колективний Захід", який приймає правильні закони. От тільки "матьорі українські корупціонери" обдурили всіх. Коболєв засуджуючи розширення кола осіб до найближчих осіб, забуває, що вілли, машини, заводи і пароходи дуже часто записані саме на цей контингент, а не на самих посадовців. Що саме дружини, навіть під час війни, вивозять з країни мільйонні статки нардепів.
Чимало противників закону уже написали, що прийнятий документ розвалить інститут державної служби. Бо жодна особа та її близьке оточення не захоче знаходитись під постійним прицілом фінансового контролю.
Проте, Андрій Пишний, голова НБУ, говорить про те, що в законопроєкті, крім постійного статусу РЕР, чітко прописаний ризикоорієнтований підхід до РЕРів, відповідальність суб’єктів первинного фінмоніторингу та співпраця з РЕР та їх близькими.
Адже, якщо після припинення виконання особою публічних функцій минув рік і в сім’ї не з’явилися невідомі фінансові вливання, то процедура фінмоніторингу спрощується. До такої особи буде застосовуватись стандартний фінансовий моніторинг замість посиленого.
Що ж насправді дає законопроєкт №9269-д щодо посилення фінансового моніторингу PEP?
Найперше – виконання реформ та служіння без збагачення. Адже, плануючи йти в політику, посадовець має задуматись, чи зможе він пояснити законне походження своїх статків, чи готова родина до постійного прискіпливого погляду до отримання значних фінансових інвестицій нізвідки.
Висновок простий – маєш легальні доходи, готовий працювати для людей і держави, будь політиком. Фінансовий моніторинг в жодному разі не впливає на приватне життя законослухняних, а от корупційні ряди допоможе почистити.
СтопКор вже приділяв увагу даній важливій темі та аналізував можливі причини, чому депутатів "лякає" новий закон.
Нагадаємо, що СтопКор раніше писав, як бізнес-структури з орбіти Сергія Панченка допомагають проросійським чиновникам епохи Януковича зберегти майно в Україні від санкцій?
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook !
