Чернівці називають маленьким Віднем — за австро-угорську архітектуру, охайні фасади й репутацію одного з найбезпечніших тилових міст країни. Саме сюди під час війни прийшли нові капітали й сотні переселенців. А разом з грошима — і звичний для української провінції ризик: коли міська влада перестає розрізняти інтерес громади й інтерес наближених до неї людей. Останніми роками Чернівецьку міськраду регулярно трусять обшуки СБУ та БЕБ, під підозрою вже опинилася низка топчиновників. Позиції самого мера Романа Клічука це, однак, не похитнуло.
СтопКор звів докупи розслідування "Стоп Корупції ТБ" за останній рік і простежив, як в один і той самий період по-різному, але з однаковим результатом повторюється одна схема: комунальний ресурс і бюджетні гроші тяжіють до вузького кола людей, пов'язаних із мером, а ті, хто в це коло не входить, роками воюють за власне право в судах.
Аукціон за одну гривню, який мерія програвала три роки
У червні 2022 року Управління комунальної власності Чернівців виставило на аукціон оренду нежитлового приміщення на вулиці Степана Бандери, 5 — у самому центрі міста. Учасниця Наталія Варгоцька запропонувала ціну на одну гривню вищу за конкурентку, але не подала обов'язкових документів: ні заяви на участь, ні паперів про державну реєстрацію. Управління одноголосно дискваліфікувало її, і право оренди законно перейшло до другої учасниці — ФОП Лариси Нагорняк.
Детальніше – у розслідуванні Марії Винниченко для "Стоп Корупції ТБ".
Тут історія мала б закінчитися. Натомість вона тільки почалася — і не для переможниці, а проти неї. Замість того щоб оформити акт приймання-передачі й віддати ключі, мерія почала судитися з власним орендарем, з яким сама щойно уклала договір.
Формальний привід дала скарга Варгоцької до Міністерства економіки, яке визнало дискваліфікацію незаконною — спираючись на загальні норми закону, тоді як практика встановлювати додаткові вимоги на місцевих аукціонах у громадах є звичною. Адвокатка Варгоцької Яна Кодрян наполягає, що статус ФОП не є обов'язковою умовою участі. Адвокатка ж Нагорняк, Влада Бартусевич, заперечує: громада зацікавлена в максимальній орендній платі, яку може забезпечити лише суб'єкт підприємницької діяльності — саме під це роками в Чернівцях і розроблявся типовий договір оренди.
Хто з юристок має рацію — питання для суду. А ось те, що сталося далі, до юридичної логіки жодного стосунку не має. Адміністративний суд ухвалив: накази Управління скасувати не можна, договір із Нагорняк уже підписано. На міськраду це не подіяло. Саме в цей момент з посади звільнили заступницю начальника Управління Тетяну Шепелько — жінку, яка публічно заявила, що мер особисто вимагав від неї підготувати скасування результатів аукціону. "Це неможливо, оскільки є порушенням закону про оренду державного та комунального майна", — пояснювала вона причину відмови.
Незабаром після її звільнення міськрада все ж ухвалила потрібне рішення. Далі — три роки судів аж до Верховного Суду, де представники мерії так і не змогли пояснити суддям, чий саме законний інтерес вони захищають, наполягаючи на абстрактному "праві власності громади" і водночас визнаючи, що це право ніхто не порушував. "То хто від цього виграв? Ви це називаєте нормальним урядуванням?" — не витримав один із суддів.
Ключі Нагорняк отримала лише 1 серпня 2025 року — через три роки після аукціону. Ціна тяганини, за підрахунками журналістів: 2 мільйони гривень недоотриманої орендної плати, без урахування судових витрат і індексації. "Міська рада не відстоювала інтереси громади. Вона не відстоювала інтереси орендаря, за яким сама уклала договір. Вона відстоювала інтереси особи, яку сама ж і дискваліфікувала", — підсумовує Бартусевич.
Але й це не фінал: за черговим позовом Варгоцької суд знову визнав договір недійсним, і мерія вже вимагає від власного орендаря звільнити приміщення — хоча в самій судовій ухвалі про виселення не йдеться жодного слова. Зараз у господарському суді розглядають нову справу про втрати Нагорняк, які сягнули 1,5 мільйона гривень. А представник міськради Максим Філіп, коли журналісти запитали його прямо, на якій підставі мерія й далі вважає переможницею дискваліфіковану учасницю, відповіді уникнув.
Пояснення такої впертості, можливо, лежить не в юридичній площині, а в кадровій: серед нового керівництва Управління комунальної власності — заступниця начальника Оксана Білоус, яка до держслужби очолювала юридичний відділ ТОВ "Рома", ключової компанії бізнес-групи самого мера. "Якщо людина пропрацювала на мінімум і має якийсь досвід, і вона рухається вище й вище", — прокоментував Клічук.
Дрони за завищеною ціною: тендер, написаний під одного переможця
Поки міськрада три роки судилася за одне приміщення, той самий виконком за підписом Клічука провертав інші закупівлі — уже за державні гроші на оборону. З жовтня до листопада 2023-го виконком уклав п'ять договорів на понад вісім мільйонів гривень на квадрокоптери, і в усіх п'яти — один постачальник: ТОВ "Головна Мануфактура", компанія зі статутним капіталом у тисячу гривень, зареєстрована для пошиття робочого одягу.
Детальніше – у сюжеті Артема Мазура для "Стоп Корупції ТБ".
Секрет постійних перемог — у самій тендерній документації: умови вимагали сертифікатів ISO з охопленням конкретних КВЕДів, якими на момент проведення тендерів у принципі володів лише один учасник ринку. Той самий. Коли конкурент, ТОВ "Торговий дім "Терра Груп", усе ж подав пропозицію на 1 723 500 гривень — дешевшу на 144 тисячі, — замовник обрав дорожчу. Судова експертиза згодом порахувала точну ціну цього вибору: 1 341 665,91 гривні безпідставно перерахованих бюджетних коштів. Це не журналістська оцінка — це висновок офіційної експертизи.
Компанія, яка ще у 2022 році шила халати й фартухи, за рік наростила дохід майже на 1800 відсотків — без власного виробництва дронів і без задокументованих сервісних потужностей. До липня 2024-го, поки слідчі активно цікавилися її договорами, власником фірми був Ігор Селезньов. 12 липня 2024-го, саме тоді, коли розслідування набирали обертів, він вийшов із бізнесу — частку купив громадянин Туреччини. Збіг у часі, який важко списати на випадковість.
Схема виявилася не суто чернівецькою: у Бердянську переплата на одиниці техніки склала понад 63 тисячі гривень, у Кривому Розі слідчий суддя дозволив обшук виконкому, а в Новомосковську Дніпропетровської області повторився той самий трюк із відхиленням дешевшої пропозиції.
30 січня 2026 року підозру у службовій недбалості, зловживанні владою й заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем отримала начальниця відділу держзакупівель міськради Богдана Заліщук — суд визнав підозру обґрунтованою. Причетність самого мера слідство ще встановлює. Але під усіма п'ятьма договорами — його підпис, а не чийсь чужий. 16 грудня 2025 року "Головну Мануфактуру" офіційно внесли до чорного списку АМКУ. Коментуючи хвилю підозр посадовцям, Клічук заявив: "Чиновник і бізнесмен — це не автоматично злодій. Так вліво-вправо розкидатися підозрами — це неетично". Ніхто, утім, і не говорить про автоматизм. Підпис під договором — це не збіг обставин, це документ.
Бізнес мера, який офіційно не має до мера жодного стосунку
Обидві історії — і про оренду, і про дрони — впираються в одну постать. Роман Клічук очолює Чернівці з 2020 року, маючи за плечима два десятиліття в бізнесі. Закон прямо забороняє міському голові поєднувати посаду з підприємництвом, і мер офіційно каже, що передав компанії в управління. Реєстри, однак, говорять інше: Клічук досі значиться кінцевим бенефіціаром кількох великих фірм.
ТОВ "РОМА" — найбільший платник податків у Чернівцях у 2024 та 2025 роках; у власності компанії — Land Rover Velar, яким, за даними журналістів, користується дружина мера. "Тайстра Груп", що формально належить синові Богдану Клічуку, теж входить у топ платників податків міста і є дочірньою структурою "Гойра Груп", де серед бенефіціарів знову фігурує сам Роман Клічук — хоча офіційно ця компанія займається лише ресторанним бізнесом і мобільним харчуванням, у її активах чомусь є Jaguar. За оцінками медіа, "Тайстра" за 2024 рік подвоїла виторг до 2,6 мільярда гривень — саме тоді, коли міськрада три роки не могла передати в оренду одне приміщення й фігурувала у справі про переплату за дрони.
"Чесно, я не готувався до передачі бізнесу, тому зараз я виключно з юристами обговорюю, яким чином це зробити", — визнавав сам мер під час виборчої кампанії. Роки по тому питання "яким чином" публічно так і не отримало відповіді.
Загалом родина Клічуків контролює від 40 до 100% прав у трьох компаніях, задекларована вартість цих активів перевищує 77 мільйонів гривень. У декларації за 2025 рік — понад 24 мільйони гривень готівкою, будинок площею понад 500 квадратних метрів, автомобілі Jaguar і Mercedes-Benz, дорогий годинник, а раніше — яхта вартістю близько 7 мільйонів гривень. Фігурує в документах і племінниця Божена Клічук-Петренко, яка ще 2018 року придбала майна на 7 мільйонів гривень. Саме ці розбіжності спонукали журналістів звернутися до НАЗК із запитом на перевірку.
Окремо прокуратура Чернівців порушила справу про переплати за ремонт доріг на 3,5 мільйона гривень — міські дорожні тендери й раніше критикували за завищені ціни на матеріали. А коментарів від самого мера щодо всього переліченого журналісти дочекатися не змогли: на запити відповідали то "відпусткою", то "відрядженням", а зрештою — прямою відмовою спілкуватися.
Ринок, ресторан і тераса за прискореним графіком
Остання деталь цієї картини — доля колишнього директора Калинівського ринку Олега Гульпака, призначеного на посаду 2021 року. До цього він керував мережею магазинів "Зорька" (ТОВ "Гастроном 148"). На місці одного з найпопулярніших магазинів мережі сьогодні працюють ресторан "ШоШо" та магазин "Тайстра" — обидва входять до групи компаній мера. У 2024 році міськрада надала в оренду землю перед цими закладами, а вже в березні 2026-го власники отримали дозвіл на реконструкцію — і на місці колишнього магазину відкрилася літня тераса.
Продовження: суд зобов'язав громаду заплатити за помилки мерії
Про це СтопКор розповідав у резонансному розслідуванні наприкінці липня — тепер є розв'язка фінансової частини справи. 30 липня 2026 року Господарський суд Чернівецької області у справі №926/1135/26 частково задовольнив позов Лариси Нагорняк до Управління комунальної власності. З бюджету громади на її користь стягнуто:
- 164 161,74 грн — наслідки недійсності правочину;
- 917 632,73 грн — майнова шкода (збитки);
- 100 000 грн — моральна шкода;
- 14 181,30 грн — судовий збір.
Разом — понад 1,19 млн грн, які за помилки й затримки самого Управління тепер сплатить бюджет міста. Це на додачу до вже підрахованих журналістами 2 мільйонів гривень недоотриманої оренди — тобто ціна трирічної судової впертості мерії перевищила 3 мільйони гривень і продовжує зростати.
Замість висновку
Різні за природою епізоди — судовий спір за приміщення, держзакупівля дронів, майновий стан родини мера, історія колишнього ринку — тримаються на одній і тій самій логіці. Там, де рішення вигідне наближеним, воно ухвалюється швидко й без зайвих запитань. Там, де швидке рішення означало б втрату вигоди для "своїх", процедура розтягується на роки судів, звільнень принципових посадовців і мовчання у відповідь на прямі запитання журналістів. Це не про окремі невдалі рішення чиновників. Це про систему, у якій приватний інтерес мера і публічний інтерес громади вже давно переплутали місцями.
Читайте також: мер-мільйонер: як Роман Клічук поєднує владу у Чернівцях та родинний бізнес?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!