У 2020 році держава розпочала реформу спиртової галузі. Майно державного монополіста — Укрспирту — виставили на продаж, а виготовляти спирт дозволили і приватному бізнесу. Такі зміни, на думку уряду, мали б збільшити виробництво, експортний потенціал, створити нові робочі місця та вивести ринок із тіні. Перші роки демонополізації ринок із тіні не вивели – про це офіційно заявили податківці. Але контролюють його тепер не державні підприємства, а сім груп бізнесменів, серед яких наближені до народних депутатів, посадовців та правоохоронців люди, олігарх-утікач та експодатківці.
Про це пише "Суспільне".
Що передбачала реформа
Реформу у спиртовій галузі уряд мотивував тим, що “в тіні економіки" було до 60% виробництва спирту, через що бюджет щороку недоотримував 8-10 мільярдів гривень. Водночас держава витрачала на утримання спиртзаводів до 100 мільйонів гривень на рік, повідомляв у 2020-му тодішній голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.
Парламент ухвалив зміни до законодавства, а уряд – програму для виконання реформи, яка мала діяти до кінця 2023-го і передбачала збільшити на 20% обсяг виробництва і реалізації етилового спирту, на 10% – біоетанолу, на 15% – дистилятів та спиртних напоїв. А також скоротити “тіньовий" ринок етилового спирту та створити 500 робочих місць.
1 липня 2020 року набрав чинності закон, який дозволяє виробляти спирт усім підприємствам із відповідною ліцензією, незалежно від форми власності. Доти таке право мали лише державні заводи.
Того ж року держава розпочала активний розпродаж майна державного підприємства “Укрспирт" і спиртзаводів, які раніше входили до складу одноіменного державного концерну. Приватизацію здійснювали через Фонд державного майна України (ФДМУ).
Скільки обʼєктів Укрспирту вже продано
Перед приватизацією Укрспирт мав 41 “місце провадження діяльності" (далі — МПД) та 37 єдиних майнових комплексів. Більшість із них станом на 2020-й вже кілька років як не працювали.
Восени 2020 року Фонд державного майна України продав перший спиртзавод – “Немирівський" на Вінниччині. Купило його ТОВ “ЛВН Лімітед", яке володіє торговою маркою Nemiroff, за 55 мільйонів гривень без врахування ПДВ.
До кінця 2021-го ФДМУ продав 30 спиртзаводів, загалом виручивши 1 мільярд 700 мільйонів гривень. Процес продажу продовжився й після початку повномасштабної війни.
Загалом станом на весну 2025 року було продано 56 об’єктів Укрспирту. В ФДМУ Суспільному повідомили, що бюджет країни отримав 2 мільярди 753 мільйони гривень (також без врахування ПДВ). Додамо, що об’єкти продавали без землі.
Хто виробляв нелегальний спирт
Навесні 2023 року, коли приватизація вже тривала майже три роки, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінював втрати надходжень від трьох підакцизних товарів ― а саме алкоголю, пального й тютюна ― щонайменше в 1 мільярд доларів США.
За словами Гетманцева, незважаючи на суттєве збільшення відрахувань акцизного податку, на ринку збільшилася кількість нелегального спирту, а деякі виробники підконтрольні росіянам.
За даними видання “Економічна правда", податківці проводили аналіз та моніторинг діяльності спиртових заводів і виявили, що на 1 травня 2023 року діяло щонайменше сім груп виробників, за якими помітили випуск та реалізацію неврахованого спирту:
1. Харківська група (компанії “Укрспецспирт", “Караван", “Артемівка"), обсяг виробництва неврахованого спирту – 1500 тонн на місяць;
2. Вінницька група (компанія “Бершадь Люкс" та Юрковецький спиртзавод), обсяг виробництва неврахованого спирту – 500 тонн на місяць;
3. Київська група (Стадницьке МПД, компанія “Сталь Груп Енерджі"), обсяг виробництва неврахованого спирту – 500 тонн на місяць;
4. Рівненська група (Зірненський та Холминський спиртзаводи, компанія “Захід Дистилері"), обсяг виробництва неврахованого спирту – 150 тонн на місяць;
5. Львівська група (Сторонибабське МПД, Струтинське МПД, Рава-Руський спиртзавод, компанії “Гуральня Бруницьких" та “Вест Вей"), обсяг виробництва неврахованого спирту – 150 тонн на місяць;
6. Кіровоградська група (Межиріцький вітамінний завод), обсяг виробництва неврахованого спирту – 100 тонн на місяць;
7. Житомирська група (Чуднівська філія Житомирського лікеро-горілчаного заводу), обсяг виробництва неврахованого спирту – 100 тонн на місяць.
Харківська група: спиртовий магнат Валеулін
За даними податківців, найбільше неврахованого спирту мала “харківська група". За даними prozorro.sale, Караванський та Артемівський спиртзаводи продали на початку реформи, у 2020-2021 роках. Перший придбало ТОВ “Ревітес", другий – ТОВ “Борки Солар". Обидва товариства належать до фінансово-промислової групи AES Group, яка працює у нафтопереробній, спиртовій, енергетичній, дорожньо-будівельній, транспортній, науково-дослідній та інших сферах.
У 2023 році ТОВ “Борки Солар" зникло з переліку засновників Артемівського спиртзаводу. Нині товариство належить почесному консулу Вірменії у Харкові Армену Асланяну (75%), колишньому народному депутатові Ігорю Котвіцькому (24%) та Місаку Асланяну (1%). Ігоря Котвіцького проєкт “Чесно" називав людиною колишнього міністра МВС Арсена Авакова.
Водночас на сайті AES Group Артемівський спиртзавод досі вказано як актив. Ключовими особами в групі аналітична система YouControl зазначає Костянтина та Романа Валеуліних і Мілицю Волкову.
На Мілицю Волкову зареєстровано частки 8 компаній, що стосуються AES Group. “Економічна правда" писала про її зв’язок із донедавна першим заступником голови Харківської ОДА Олександром Скакуном.
Олександр Скакун працював першим заступником голови Харківської ОВА до листопада 2023 року, раніше – у Службі безпеки України. Суспільне Харків
Костянтин та Роман Валеуліни – харківські бізнесмени родом із Запоріжжя. Костянтин – президент AES Group, до складу якої увійшли спиртові заводи.
Вінницька група: підсанкційний Жеваго
На другому місці за кількістю необлікованого спирту у 2023 році, за даними “Економічної правди", були “Бершадь Люкс" та Юрковецький спиртзавод.
У жовтні 2020-го Бершадський спиртовий завод викупило ТОВ “Аква Солар Інвест" за 23 мільйони 767 тисяч гривень з ПДВ.
Бенефіціари “Аква Солар Інвест" ― кияни Олександр Ярошенко, Олена Смирнова та Лілія Астапова.
Олена Смирнова також фігурувала як засновниця та директорка ТОВ “Ревітес", яке входить у групу компаній AES Group Волкової та Валеуліних і купувало Караванський спиртзавод на Харківщині.
Фактичну діяльність на Бершадському спиртзаводі проводить ТОВ “Бершадь Люкс". Ним керує та володіє Ірина Єлфімова. У системі YouControl вказано, що вона одночасно й бухгалерка товариства.
Одне з приміщень Бершадського заводу на Вінниччині. Prozorro.sale
І “Аква Солар Інвест", і “Бершадь Люкс" фігурували у кримінальному провадженні. За версією слідчих, директори вказаних фірм організували діяльність незаконного виготовлення етилового спирту поза обліком, без сплати акцизного податку та обов’язкових платежів, використовуючи при цьому підроблені бухгалтерські документи. Вироку у справі, кримінальне провадження у якій відкрили у березні 2021 року, немає.
Майно Юрковецького спиртзаводу, що в Могилів-Подільському на Вінниччині, восени 2022 року приватизувало ТОВ “Таймкол" за 40 мільйонів 800 тисяч гривень.
Офіційно компанія зареєстрована на киянку Оксану Захарову. За версією правоохоронців, як ідеться в ухвалі Печерського районного суду Києва, “Таймкол" використовували для переоформлення значної частини українського бізнесу підсанкційного екснардепа та бізнесмена Костянтина Жеваго. За клопотанням прокурора активи ТОВ “Таймкол" арештували.
У 2021 та 2022 “Таймкол" також купив Уладівський спиртзавод на Вінниччині та Борщівський на Тернопільщині. Усі придбані спиртзаводи опинилися серед арештованих активів бізнесмена.
Нагадаємо, Костянтина Жеваго українські правоохоронці вважають причетним до розтрати 113 мільйонів доларів США зі збанкрутілого банку “Фінанси та кредит". Все арештоване майно Жеваго та пов’язаних із ним компаній зараз перебуває в управлінні Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Під арешт активів Жеваго потрапили й два об’єкти незавершеного будівництва Довжоцького місця провадження та зберігання спирту на Хмельниччині. “Таймкол" приватизував їх за два мільйони гривень у лютому 2023 року.
Майно самого Довжоцького спиртзаводу у 2020 році викупила інша фірма зі сфери впливу Костянтина Жеваго – ТОВ “СКН “Сучасна комерційна нерухомість". Вона ж придбала Іваньківський спиртзавод на Черкащині, Тхорівський на Київщині, Воютицький на Львівщині та Вишняківський на Полтавщині. Загалом за п’ять заводів ТОВ “СКН “Сучасна комерційна нерухомість" віддало близько 300 мільйонів гривень.
Активи товариства теж арештували та передали в АРМА.
Всього фірми, які правоохоронці пов’язують із Костянтином Жеваго, приватизували 10 об’єктів Укрспирту.
Київська група: експрацівник Укрспирту
За даними prozorro.sale, Стадницьке місце провадження діяльності, що розташоване у Білоцерківському районі, придбало на аукціоні у грудні 2022 року ТОВ “Грінфіл ЛТД" за майже 82 мільйони гривень.
Одне з приміщень Стадницького місця проведення діяльності у Білоцерківському районі Київської області. Prozorro.sale
“Грінфіл ЛТД" зареєстроване в Дніпропетровській області, його власниця та керівниця – Алла Сєрікова з Новомосковська. Основний вид діяльності – надання в оренду та експлуатацію власної чи орендованої нерухомості.
На аукціоні пропозиція товариства була дешевшою. Але ТОВ “Вінд Денс", яке пропонувало на 40 мільйонів гривень більше, відмовилося від участі.
Тепер слідчі Головного управління Національної поліції у Київській області здійснюють досудове розслідування щодо цього аукціону, оскільки вважають, що продаж, імовірно, відбувся за заниженою ціною.
Змову між ТОВ “Грінфіл ЛТД" та ТОВ “Вінд Денс" Антимонопольний комітет встановив у серпні 2024 року. У рішенні АМКУ йдеться, що фактично господарську діяльність на викупленому заводі здійснює ТОВ “Глобал-Будтранс". А належить воно колишньому працівнику Укрспирту Миколі Сагану.
Фірми оскаржують рішення АМКУ до суду.
Друга фірма зі списку “київської групи" – ТОВ “Сталь Груп Енерджі" – у 2021 році викупила Липницький спиртзавод у Коростишівському районі Житомирської області та очисні споруди цього заводу.
Компанія зараз належить Дмитру Чумаку з Києва, а керує в ній, імовірно, його батько Юрій Чумак. До березня 2020 року у засновниках товариства був також львів’янин Леонід Бєрков та луганчанин Віктор Білик. Ім’я Леоніда Бєркова ми згадаємо нижче у “львівській групі".
Рівненська група: “регіонали“
На Рівненщині є два спиртзаводи: Шпанівський, майно якого перейшло в приватні руки ще у 2015 році, та донедавна державний Зірненський.
Майно заводу у Шпанові розділили між собою ТОВ “Тедвін Україна" і ТОВ “Рівненська продовольча компанія". Рівненська агенція журналістських розслідувань “Четверта влада" у 2017 році пов’язувала нових власників Шпанівського спиртзаводу з “горілчаним королем" Сергієм Чеботарьовим через його бізнес-партнера Андрія Акіменка. У статті йшлося, що Чеботарьова називали людиною “сім’ї" Віктора Януковича, яка відповідала за обіг “лівого" спирту, горілки й тютюну.
За даними “Економічної правди", податківці у 2023 році віднесли до “рівненської групи" також ТОВ “Захід-дистилері", яке займаєтьсядистиляцією, ректифікацією та змішуванням спиртних напоїв. У рішенні суду щодо оскарження фірмою анулювання її ліцензії на виробництво спирту йдеться, що “Захід-дистилері" фактично здійснює господарську діяльність на Шпанівському спиртзаводі. Це товариство порівну належить киянам Руслану Астахову та Олександру Шмагорі.
Зірненський завод віддали на приватизацію у травні 2024 року. Могли продати його за 60 мільйонів гривень, але товариство “Бізнесфакторсервіс", яке виставило таку ціну, відмовилось купувати майно. Договір підписали з ТОВ “Технокомплектсервіс". Сума викупу – 36 мільйонів гривень без урахування ПДВ.
“Технокомплектсервіс" зареєстровано в Києві, власник – уже згаданий Руслан Астахов.
За даними аналітичної YouControl, Астахов – керівник забороненої партії “Опозиційна платформа – за життя“. У березні 2025 року Астахов змінив на цій посаді члена партії та нардепа Юрія Бойка.Впродовж 2007-2012 років Руслан Астахов був помічником Бойка на громадських засадах.
Таким чином, спиртзаводи на Рівненщині фактично у власності Руслана Астахова, керівника забороненої партії “Опозиційна платформа – за життя". Додамо, що з 2022-го року партія – у стані припинення, Руслан Астахов є також її ліквідатором.
17 березня 2025 року Юрій Бойко склав повноваження керівника забороненої політичної партії “Опозиційна платформа – За життя".
До серпня 2019 року директором державного Зірненського спиртзаводу був Сергій Литвиненко, нині депутат Верховної Ради від партії “Слуга народу". Після звільнення Литвиненка заводом протягом певного часу керував його син Антон Литвиненко.
За даними податкової, до рівненської групи, що вдавалася до нелегального обігу спирту, входить також Холминський завод на Чернігівщині. Єдиний майновий комплекс заводу навесні 2025-го придбало консалтингове товариство “Термінал Фрост", яке було зареєстровано в Києві.
Компанія належить Анастасії Баштовій з Горлівки, вона ж вказана й бухгалтеркою фірми. Також Баштова володіє і керує товариством із продажу фармацевтичних товарів “Фарм Пласт". До 2021 року жінка була однією з кінцевих бенефіціарних власниць фірм “Бурпром", що належить до групи компаній Миколи Рудьковського, та “Гальбин Холдинг". Обидві мають стосунок до видобутку бурштину на Рівненщині. Микола Рудьковський – міністр транспорту та зв’язку за часів прем’єрства Януковича та народний депутат “Партії регіонів" у 2012-2014 роках.
Львівська група: експодатківці
До “львівської групи", за якою у 2023 році помітили “сірий" спирт, віднесли Сторонибабське та Струтинське місця провадження діяльності, Рава-Руський спиртзавод, компанії “Гуральня Бруницьких" та “Вест Вей".
Майно Сторонибабського МПД, що у Золочівському районі, купили найдорожче. У лютому 2023 року за нього заплатило 142 мільйони гривень (без урахування ПДВ) львіське ТОВ “Єс Ойл".
ТОВ “Єс Ойл" після купівлі спиртзаводу змінило назву на “Сторонибабський спиртовий завод" та додало діяльність “дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв".
Зареєстрував товариство у 2021 році львів’янин Андрій Лущик. Чоловік із такими імʼям та прізвищем до 2017 року працював старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ Головного управління Державної фіскальної служби України (ДФС) у Львівській області. Саме до повноважень цього органу належить функція контролю за виробництвом та обігом спирту й алкогольних напоїв.
Струтинське МПД у жовтні 2023 року було приватизовано товариством “Нью Іт Солюшнс" за 92 мільйони 640 тисяч гривень. Бенефіціарний власник – Іван Грицишин. Чоловік із такими імʼям та прізвищем до 2017 року теж був оперуповноваженим з особливо важливих справ ГУ ДФС у Львівській області.
Система YouControl за зв’язками відноситьСтрутинський спиртовий завод до групи компаній родини Дрібнюків, підприємства яких займаються консалтингом, виробництвом повітряних і космічних літальних апаратів, а також фінансами й нерухомістю.
До умовної “львівської групи" заводів також входять Рава-Руський спиртовий завод. Майно цього заводу приватизувала у 2021 році за 38 мільйонів гривень компанія “Наше М’ясце". Кінцевим бенефіціарним власником зазначено Михайла Таламу, йому належить 66% частки власності. Чоловік з таким іменем до 2021 року працював у ГУ ДФС в Львівській області.
Єдиним конкурентом у конкурсі на купівлю Рава-Руського спиртзаводу було ТОВ “Вест Вей", яке навіть не намагалося перемогти. Товариство теж володіє спиртовими заводами, які приватизувало у 2020 та 2021 роках: Хоростківським, що на Тернопільщині, та Луцьким на Волині.
Належить ТОВ “Вест Вей" Леоніду Бєркову, який був співзасновником “Сталь Груп Енерджі". Нагадаємо, ця компанія приватизувала Липницький спиртзавод.
Керує товариством “Вест Вей" Микола Черхавий. Чоловік із таким іменем – як колишній начальник управління комерційної політики ДП “Укрспирт" – обвинувачується у розтраті коштів та завданні збитків держпідприємству на 55 мільйонів гривень. Справу майже рік розглядає Вищий антикорупційний суд.
Великолюбінський державний спиртзавод на Львівщині придбала фірма “Опт Манія" у 2021 році за 66 мільйонів гривень з ПДВ. На його місці діяльністю займається згадане у “львівській групі" товариство “Гуральня Бруницьких".
Товариство має 9 васників, 30% статутного капіталу належить фірмі з групи компаній львівського бізнесмена Олега Баляша “Спіріт Менеджмент Компані", а 20% – ТОВ “Вест Вей" Леоніда Бєркова. Решту 50% розділили між собою бізнес-партнери Баляша з Києва, Івано-Франківська та Сум.
Компанії Олега Баляша і його родини працюють у галузях банківської справи, лікеро-горілчаної промисловості та ритейлу. Він є співвласником “Оксі Банку" та лікеро-горілчаного заводу “Гетьман" (зокрема, випускає горілку під брендами “Гетьман", “Держава" та “Пісня"). Баляш також володіє та керує мережею торговельних центрів у майже 10 обласних центрах. Приміром, у Києві це ТЦ Smart Plaza Polytech, у Львові – Opera Passage.
Кіровоградська та житомирська групи
До останніх двох груп, де в 2023 році зафіксували обіг “сірого спирту", належить Межиріцький вітамінний завод (так звана “кіровоградська група") та Чуднівська філія Житомирського горілчаного заводу (“житомирська група").
Державне підприємство “Межиріцький вітамінний завод", яке перебуває у власності ПАТ “Укрмедпром" – товариства Міністерства охорони здоров’я, – поки до приватизації не готують.
Чуднівська філія ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод" входила до єдиного майнового комплексу Житомирського лікеро-горілчаного заводу. Аукціон з його продажу відбувся нещодавно: договір купівлі-продажу підписали 13 травня 2025 року з товариством “СПК-Інвест 2021". Сума продажу – 137 з половиною мільйонів гривень без урахування ПДВ.
Одне з приміщень Житомирського лікеро-горілчаного заводу. Prozorro.sale
Остання адреса реєстрації переможця – місто Дніпро, кінцевими бенефіціарними власниками вказано Василя та Євгена Астіонів.
Як зазначено в YouControl, групи компаній родини Астіон займаються сільським господарством та нерухомістю. Зокрема, до складу групи входить Dnipro Agro Group, основний напрямок діяльності якої ― виробництво, зберігання та продаж зернових та олійних культур.
Василь Астіон був депутатом Дніпропетровської обласної ради від проросійської партії “Відродження". Балотувався до Верховної Ради у 2019 році від “Опозиційної платформи ― за життя", але його не обрали.
Видання “Наші Гроші" називало Василя Астіона другом Андрія Смирнова, ексзаступника голови Офісу президента України, якого підозрюють у легалізації незаконно набутих коштів та прийняті пропозиції про одержання хабаря в особливо великому розмірі.
Батько братів Астіонів – Микола Астіон – генерал-майор міліції у відставці. Він був начальником податкової міліції на Сумщині у 2007-2011 роках, а також керував київським Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю.
На початку 2024-го братів Астіонів Офіс Генерального прокурора запідозрив в ухиленні від сплати понад 61 мільйона гривень податків. У березні 2025 року Жовтневий районний суд Дніпра кримінальне провадження закрив у зв’язку із завершенням строків досудового розслідування.
Що з реформою галузі й тіньовим ринком спирту зараз
На запит Суспільного у Фонді держмайна повідомили, що неприватизованими залишаються 18 єдиних майнових комплексів спиртових заводів, три окремі місця провадження діяльності та зберігання спирту, два об’єкти незавершеного будівництва і один цех з переробки меляси. Усі об’єкти готують до продажу.
Купуючи спиртзаводи, нові власники зобов’язувалися протягом шести місяців не звільняти працівників, погасити заборгованість із зарплати та борг перед бюджетом на дату переходу права власності.
Редакція розслідувань Суспільного запитала в Державної податкової служби та Фонду держмайна, чи сплатили покупці спиртзаводів заборгованість перед державою та працівниками.
ДПСУ відмовилась надати інформацію про податкову заборгованість із посиланням на воєнний стан та загрозу для економічного сектору державного бюджету. ФДМУ ж відповів лише щодо єдиних майнових комплексів. Вказав, що борги не сплатили покупці Зірненського (Рівненська область) та Коростишівського (Житомирська область) спиртзаводів. Нові власники оскаржили заборгованість у суді. А покупці Шабалинівського заводу, що на Чернігівщині, сплатили борг частково. Їм виставили штрафні санкції.
Щодо 500 робочих місць, які мали створити внаслідок реформи, то Мінагрополітики, якому наш запит переадресувала ДПС, відповіло, що таких даних не має. Бо “планом заходів не передбачено завдання щодо звітування про створення робочих місць".
Журналісти запитали також у ДПС України, чи відбулося з 2023 року скорочення “тіньового" ринку етилового спирту і, якщо так, то чим це підтверджується.
Прямої відповіді не отримали. ДПС лише зазначила, що кількість виробленого та реалізованого спирту й алкогольних напоїв зросла за останні роки, а це може бути підтвердженням, що відбулось скорочення тіньового ринку.
Журналісти також запитали у ДПС, які заходи реагування (наприклад, покарання) служба застосовувала до тих заводів, за якими було зафіксовано випуск неврахованого спирту та його продаж у 2023 році, чи перевіряла повторно ці заводи у 2024-2025 роках та чи фіксувала “тіньовий обіг" спирту в Україні за останні два роки.
На ці запитання в ДПС відповіли, що цією інформацією не володіють та не повинні володіти, оскільки “питання щодо запобiгання виробництва та обiгy тіньового спирту, виявлення злочинних угруповань, які можуть бути причетні до його виробництва, не належить до функціональних повноважень" ДПС.
Але додали, що у 2024 році та за пів року 2025-го провели 275 фактичних перевiрок пiдприємств-виробників спирту, у результаті яких було нараховано 27,9 млн. грн фiнансових санкцiй та припинено дiю п’яти лiцензiй на право виробництва етилового спирту.
Журналісти звернулися до голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева із запитанням, чи відбулась, на його думку, з весни 2023 року детінізація ринку спирту і якщо так, то що цьому сприяло.
Пан Гетманцев запевняє, що приватизація спиртзаводів на детінізацію ринку спирту в Україні вплинула позитивно:
"Насправді відслідкувати поведінку спиртового заводу достатньо просто за належного контролю податковими органами. Це ж реальний виробничий обʼєкт, який має свої показники роботи. Саме показник завантаженості спиртових заводів є фактично ключовим індикатором тіні — якщо його значення мінімальні. Наприклад, як це було у мирному 2021 році, коли середній показник завантаженості спиртових заводів по всій країні становив 60%. Тобто, фактично, вся залишкова потужність працювала на користь тіні. Годувала її тіньовим кешем, а людей – сумнівної якості спиртовим продуктом".
За словами Гетманцева, у 2024 році офіційна завантаженість потужностей спиртзаводів становила 87%. Було вироблено 29,85 млн декалітрів спирту, що на 151% більше порівяно з 2021 роком.
"Як наслідок детінізації діяльності спиртових заводів протягом 2023-2024 років – вийшли з тіні і обсяги виробництва лікеро-горілчаної продукції. Так, лікеро-горілчані заводи у 2024 році додатково сплатили до бюджету 1,9 млрд гривень. Вихід з тіні спиртових заводів у 2023-2024 роках, фактично, був результатом якісної роботи податкових органів", – каже Гетманцев.
Журналісти також запитали у Гетманцева про сім груп виробників, за якими був помічений випуск неврахованого спирту у 2023-му: чи досі фіксують у тих групах обіг нелегального спирту?
"Порівняно з початком 2023 року, зараз їхня діяльність є більш прозорою. Певні суб’єкти припинили виробництво, інші почали показувати і декларувати обсяги. Загалом з урахуванням законодавчих змін такі групи будуть змушені або працювати по-білому, або закриватися. Тому зараз неважливо, які групи і яка їх кількість. Важливий належний податковий контроль", – відповів голова комітету.
Законодавчі зміни, про які веде мову Гетманцев, стосуються встановлення на всіх українських спиртзаводах, зокрема, лічильників обсягу виробленого спирту. Також має зʼявитись єдиний електронний реєстр місць зберігання спирту. А торік Рада також прийняла закон, за яким із початку 2025-го податки для спиртзаводів розраховуються від їхньої виробничої потужності, а не обʼєму офіційно виготовленої продукції. Це мало б позбавити невраховане виробництво сенсу.
Журналісти Суспільного також звернулися за коментарем до експерта, який брав активну участь у просуванні реформи спиртової галузі. Після перегляду матеріалу він попросив забрати його коментар, оскільки у тексті йдеться про групи впливу. Втім ми коротко перекажемо його думку як експерта, вважаючи її важливою.
"На ринку “тіньовий спирт" умовно називають “двійкою" або “другою формою". Реформа на цю історію прямо не впливає. Якщо хтось недобросовісний виробляє “другу форму", то це мають документувати й розслідувати Національна поліція, Департамент стратегічних розслідувань, БЕБ, СБУ, податкова та інші структури, які це контролюють. У них є всі інструменти боротьби, усі можливості завадити такій неправомірній діяльності. Реформа ж ― про те, щоб ринок працював, щоб він був вільний і конкурентоспроможний", — зазначив експерт.
За його словами, раніше не було можливості працювати легально, вільно, оскільки не було вільного ринку, натомість був монополіст Укрспирт, який вирішував, які заводи можуть виробляти й продавати, а які не можуть, були тіньові куратори. Зараз вигідно працювати легально. Бо за “другу форму" позбавлять ліцензії, а отже будуть втрачені інвестиції у приватизацію, модернізацію виробництва, у дозвільну документацію, у підготовку фахівців.
Нагадаємо, мер Києва Віталій Кличко вже підписав розпорядження про звільнення Марини Радової.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!