У середу, 11 листопада, в Києві утворилися масштабні автомобільні затори. Найскладніша ситуація спостерігалася на лівому березі столиці та під'їздах до Південного мосту, де через обмеження руху, ранковий дощ і дорожньо-транспортні пригоди накопичилися великі потоки автомобілів. На окремих маршрутах затримки сягали майже години.
Як повідомляють місцеві пабліки та журналісти, найбільші ускладнення руху вранці зафіксували на проспектах Романа Шухевича, Соборності, Броварському та Миколи Бажана. Значні затори також утворилися на вулиці Петра Радзіня в напрямку Дарницького мосту.
Станом на 8:00 транспорт поблизу Південного мосту рухався повільно. На під'їздах до переправи з боку лівого берега накопичилася велика кількість автомобілів, що суттєво збільшило час поїздок.
Водночас великих черг на зупинках громадського транспорту на той момент не зафіксували.
Додаткові труднощі виникли через роботу міської кільцевої електрички. Вранці її рух тимчасово призупиняли через тривалу повітряну тривогу. Поїзди відновили курсування о 9:41, однак продовжили рух із затримками.
Чому Київ опинився в заторах
Однією з головних причин транспортних ускладнень стали нові схеми проїзду через Дніпро. У столиці змінили умови руху на трьох ключових мостах, запровадивши окремі обмеження для легкових автомобілів, вантажного та громадського транспорту.
Зокрема, на Південному мосту в напрямку з лівого берега на правий для транспорту масою до 10 тонн відкрито лише дві смуги. У зворотному напрямку доступна одна смуга.
Водночас вантажівки, які прямують із лівого берега на правий, спрямовують через Дарницький міст. Через це навантаження на переправу та прилеглі дороги зросло.
Ситуацію ускладнив і ранковий дощ. Погіршення видимості та зчеплення автомобілів із дорожнім покриттям вплинуло на швидкість руху. Крім того, повідомлялося про кілька ДТП, які створили додаткові перешкоди для транспорту.
Усі ці чинники збіглися з ранковою годиною пік, коли тисячі киян прямують на роботу та навчання.
Експерт пояснив, чому затори можуть стати ще більшими
Експерт із транспортного планування, очільник компанії "Беспалов ЛАБ" Дмитро Беспалов вважає, що говорити про повний транспортний колапс у столиці поки зарано. Водночас він звертає увагу на поступове погіршення транспортної ситуації.
За його оцінкою, дорога на роботу або додому для багатьох мешканців столиці вже займає понад годину, а іноді перевищує дві години. При цьому прийнятним показником транспортної доступності експерт називає поїздку тривалістю до 45 хвилин.
Ситуація може погіршитися з настанням холодів, особливо під час перших снігопадів і заморозків. Додатковими ризиками залишаються можливі перекриття мостів та перебої в роботі електронної системи оплати проїзду.
Беспалов також наголошує, що запуск додаткових автобусних маршрутів не здатний повністю компенсувати обмеження роботи метрополітену. Навіть десятки автобусів не можуть забезпечити таку саму пропускну здатність, як поїзди метро.
Крім того, для організації нових маршрутів доводиться використовувати транспорт, який раніше обслуговував інші напрямки.
Як пропонують розв'язувати транспортну проблему
Серед можливих рішень експерти називають забезпечення пріоритетного руху громадського транспорту. Зокрема, йдеться про належний контроль за дотриманням правил використання виділених смуг.
На думку Беспалова, столиці також необхідно суттєво збільшити автобусний парк. Для відчутного покращення ситуації потрібні сотні додаткових машин, а не кілька десятків.
Ще один варіант – змінити графіки початку роботи підприємств та навчання в освітніх закладах. Це дозволило б розподілити пасажиропотік протягом ранкових годин і зменшити одночасне навантаження на транспортну систему.
Для частини працівників можливим рішенням залишається дистанційна робота.
Водночас експерти застерігають, що без окремих смуг для громадського транспорту додаткові автобуси стоятимуть у тих самих заторах, що й приватні автомобілі.
Чи допоможуть Києву альтернативні переправи через Дніпро
Проблеми зі сполученням між берегами Дніпра загострилися після російських атак, унаслідок яких пошкоджено транспортну інфраструктуру столиці.
Через обмеження руху Південним мостом частина автомобільного потоку перемістилася на Дарницький міст, що збільшило навантаження на цю переправу.
На тлі транспортних труднощів уряд розглядає можливість будівництва альтернативних переправ через Дніпро. Загалом в Україні планують облаштувати 21 таку переправу, а перші об'єкти в Києві, за попередніми планами, можуть запрацювати на початку наступного року.
У коментарі ТСН Дмитро Беспалов пояснив, що понтонні переправи насамперед призначені для військових і гуманітарних потреб. На його думку, вони не зможуть повноцінно замінити стаціонарні автомобільні мости для щоденних поїздок містян.
Експерт зазначив, що для функціонування тимчасових переправ необхідно не лише облаштувати конструкції через річку, а й організувати під'їзні дороги, встановити дорожні знаки та світлофори.
Крім того, такі об'єкти можуть бути вразливими до російських атак і несприятливих погодних умов.
Віцепрезидент Академії будівництва України Іван Перегінець запропонував розглянути можливість запровадження платного проїзду мостами для легкових автомобілів. Отримані кошти, на його думку, можна було б спрямувати на розвиток транспортної інфраструктури та створення цифрових моделей мостів для контролю їхнього технічного стану.
Додаткові ускладнення для столичних водіїв створюють і локальні дорожні обмеження. Зокрема, до кінця листопада обмежено рух вулицею Богдана Хмельницького через аварійний стан дорожнього покриття на ділянці завдовжки близько 300 метрів.
Нагадаємо, раніше СтопКор повідомляв про зміни в організації руху на Південному, Північному мостах і мосту Патона. З 9 листопада у столиці запровадили нові правила проїзду, зокрема реверсивний рух на мосту Патона та обмеження для вантажівок на Південному мосту.
Також СтопКор писав про будівництво резервних переправ через Дніпро в Києві. Перші альтернативні мости планують запустити у 2027 році. Загалом в Україні передбачено облаштування 21 переправи.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok