29 вересня 2026 року Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №320/37380/26 за позовом ветерана праці Богдана Цімейка до Кабінету Міністрів України. Позивач вимагає визнати нечинною постанову Уряду від 03.08.2011 №845, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Від результату цієї справи залежить доля тисяч українців, які роками, а часом і десятиліттями, чекають, коли держава виконає ухвалені іменем України рішення.
Ухвалу постановила суддя Марина Білоноженко, визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду. Для ініціатора процесу, засновника ГО "Захист Українського Народу", це рішення має принципове значення.
"Це знакова для України та особлива подія. Ми нарешті оскаржуємо не окремий випадок невиконання, а саму систему, через яку сотні тисяч людей отримали на руки судові рішення, але не отримали грошей", — наголошує Богдан Цімейко.
У чому суть спору?
Як вже повідомляв СтопКор у матеріалі "79 років очікування: як держава визнала борг, але платити не поспішає", стаття 25 Бюджетного кодексу передбачає безспірне списання коштів з бюджету на підставі рішення суду. Натомість постанова №845 прив'язала це списання до окремої бюджетної програми, тобто до суми, яку щороку закладають у держбюджет. У 2026 році за програмою КПКВК 3504040 передбачено лише 100 млн грн за реальної потреби близько 7,9 млрд грн. У Казначействі свою позицію пояснюють тим, що діють у межах постанови №845 та закону про держбюджет.
Масштаб проблеми підтверджують дані самої Державної казначейської служби: станом на 01.07.2026 лише за КПКВК 3504040 на обліку перебувало 274 945 виконавчих документів на суму 8,91 млрд грн. Ще 1 070 рішень на 376,75 млн грн очікують виплати за програмою відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів слідства, прокуратури та суду.
За кожним документом — людина
За сухими цифрами стоять працівники, яким роками не виплачують присуджену заробітну плату, громадяни, що постраждали від незаконного кримінального переслідування, підприємці, які виграли справи у держави. Європейський суд з прав людини у пілотних рішеннях "Юрій Миколайович Іванов проти України" та "Бурмич та інші проти України" наголошував: брак бюджетних коштів не може виправдовувати невиконання судового рішення. Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 так само вказав: право на судовий захист стає ілюзорним, якщо остаточне рішення суду залишається невиконаним.
"У разі нашої перемоги зникне 79-річна черга виконання понад 300 тисяч виконавчих документів на суму понад 9 мільярдів гривень. Переконаний, що цю чергу штучно утворило керівництво Казначейства, якому було байдуже і до сотень рішень ЄСПЛ, і до обіцянок, які Україна давала Євросоюзу та міжнародним партнерам", — заявляє Богдан Цімейко.
Від Бастіонної до зали суду
Позов став продовженням багаторічного протистояння активістів із ДКСУ. У березні 2026 року будівлю Казначейства на вулиці Бастіонній обнесли металевим парканом із турнікетом, а громадянам із виконавчими листами пропонували залишати документи в поштовій скриньці. Про це та про десятирічну історію звернень до влади СтопКор розповідав раніше в публікації "„Залізна завіса" від правосуддя".
"Шкода, що з нами вже немає справжнього українця Юрія Кармазіна. У 2016 році ми разом із ним виходили під стіни Казначейства на Бастіонній, 6, вимагаючи виконання судових рішень", — згадує Богдан Цімейко.
Що далі?
Відповідно до статті 264 КАС України, у справах щодо оскарження нормативно-правових актів суд зобов'язує відповідача оприлюднити оголошення про відкриття провадження, тож про розгляд мають дізнатися всі, чиїх інтересів він стосується. Якщо суд визнає постанову №845 нечинною, Уряд муситиме переглянути механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету.
"Закон суворий, але це закон. Долучайтеся, брати і сестри! Слава Україні!" — закликає Богдан Цімейко.
СтопКор і надалі стежитиме за перебігом справи.
Нагадаємо, 22 вересня 2026 року голова ГО "Захист Українського Народу" Богдан Цімейко взяв участь у засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики, де серед інших розглядалося питання приведення Правил благоустрою міста Києва у відповідність до законодавства України.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!