Поки одна за одною банкрутували компанії, пов'язані з його ім'ям, а працівники українських підприємств місяцями чекали на підтримку інвестора, сам бізнесмен, за даними відкритих джерел, комфортно проживав у Монако — одній з найдорожчих юрисдикцій світу. Сергій Дядечко, колишній співвласник "Родовід Банку", нині фігурує в новому корпоративному конфлікті навколо українського фармвиробника "Фармасел". Та ще задовго до цієї історії його ім'я супроводжував разючий контраст: розкішний спосіб життя за кордоном — і низка фінансових крахів, дебіторських боргів та банкрутств, залишених на батьківщині.
Детальніше – у сюжеті Анастасії Василенко для "Стоп Корупції ТБ".
Резидент Монако
За даними відкритих джерел, Сергій Дядечко проживає у Монако — мікродержаві на Лазурному узбережжі, яка традиційно вважається одним із головних світових осередків для заможних людей завдяки м'якому податковому режиму та закритій, привілейованій атмосфері життя.
Саме в Монако бізнесмен, за наявними даними, володів значною часткою в баскетбольному клубі AS Monaco Basket — команді, що представляє князівство в елітних європейських баскетбольних турнірах і має статусних уболівальників серед місцевої бізнес-еліти. У 2022 році Дядечко продав цю частку Олексію Федоричеву — російському підприємцю, трейдеру сировинних товарів (зерна, сірки, мінеральних добрив), власнику двох морських терміналів у Южному, які оперує компанія "Трансінвестсервіс". За відкритими даними, Федоричев також є колишнім власником російських футбольних клубів "Динамо" (Москва) та "Ростов", проживає в Монако та має паспорти Угорщини, російської федерації й Уругваю.
Сама угода — продаж частки в баскетбольному клубі одному з представників заможного кола Монако — демонструє рівень і коло спілкування, у якому оберталися активи Сергія Дядечка за кордоном.
А тим часом — крах банку
Цей образ життя різко контрастує з фінансовою історією, яку залишав по собі бізнесмен в Україні. За інформацією видання dsnews.ua, ще до появи в Монако Дядечко був пов'язаний із крахом "Родовід Банку" — однієї з найгучніших банківських історій в Україні. Здобутий там досвід і зв'язки, за даними видання, у червні 2014 року допомогли йому сконцентрувати у своїх руках 99,99% акцій банку "Союз".
Фінал цієї фінансової установи виявився невтішним для клієнтів і персоналу: банк опинився серед фінустанов, що фігурували у кримінальному провадженні щодо привласнення коштів, фіктивного підприємництва та легалізації злочинних доходів. У березні 2016 року Національний банк відкликав ліцензію "Союзу" та розпочав його ліквідацію через системні порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів.
Мільйонні борги на тлі закордонних активів
Поки бізнесмен розвивав закордонні проєкти, в Україні за компаніями, пов'язаними з його ім'ям, тягнувся шлейф боргових зобов'язань. За інформацією 24 каналу, у 2013–2014 роках медіа повідомляли про фінансові схеми з участю Дядечка, унаслідок яких утворилася фіктивна дебіторська заборгованість на понад 115 мільйонів гривень, а низка компаній зрештою збанкрутувала.
Хто платив ціну
Контраст між статками за кордоном і фінансовим станом підприємств в Україні особливо помітний на прикладі фармацевтичної компанії "НІКО" — товариства, кінцевим бенефіціарним власником якого сьогодні є Сергій Дядечко, згідно з даними реєстру opendatabot.
Після втрати виробничого майданчика в окупованій Макіївці саме команда компанії, а не інвестор і власник, за словами співробітників, тягнула фінансовий тягар відновлення бізнесу. Керівниця відділу по роботі з ключовими клієнтами Олена Гордєєва розповіла, що компанія, яка залишилася без власного виробництва й активів на непідконтрольній території, здебільшого не отримувала кредитів від головного інвестора та власника — за її словами, він жодним чином не сприяв вирішенню складної фінансової ситуації.
Подібні свідчення дали й інші співробітники підприємства: на пряме запитання, чи бачили вони участь Сергія Дядечка у спробах зберегти виробництво чи відновити його на підконтрольній Україні території одразу після втрати заводу в 2014–2015 роках, відповідь була одностайною — ні, його на підприємстві в ці роки не бачили.
Тим часом фінансовий директор компанії Світлана Дворцева описувала ситуацію тих років як катастрофічну нестачу коштів: першочерговим завданням було виплачувати заробітну плату працівникам, оплачувати реєстраційні дії, логістику та закупівлю фармацевтичної сировини.
Ліцензія, панамська компанія та нова хвиля конфлікту
Контраст статків і фінансових проблем компаній набув нового виміру наприкінці 2024 року. Того ж грудня 2024 року, за заявою самого ТОВ "НІКО", Держлікслужба припинила дію його ліцензії на промислове виробництво лікарських засобів, згідно з інформацією реєстру Держлікслужби. Майже одночасно, 18 грудня 2024 року, засновником ТОВ "НІКО" стала зареєстрована в Панамі компанія Horizonix Capital Corp — офшорна юрисдикція, традиційно пов'язана з непрозорим володінням активами. На початку 2026 року ця компанія вийшла зі складу засновників, і Сергій Дядечко знову став власником товариства.
Запит без відповіді
Задля отримання коментаря щодо цих фактів редакція офіційно звернулася до Сергія Дядечка, направивши журналістський запит до компанії, де він є учасником-власником. Відповіді на момент публікації матеріалу отримано не було.
Читати також: обшуки, окуповані території і рф: що відбувається навколо "Фармасел" і до чого тут Дядечко?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!