Острів Папанін у затоці Сиваш віддали під ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Утім, Генічеська міська рада самоусунулася від захисту інтересів держави та не вбачає проблеми у порушенні права власності громади на землі водного фонду. «Стоп корупції» звертатиметься до ГПУ.
Завжди земля була інструментом збагачення верхівки влади в різних державах. Не виняток — і сучасна Україна. Наша держава з її великими запасами сільськогосподарських земель — яскравий приклад розкрадання основного народного багатства.
Президент України Володимир Зеленський під час підписання Указу №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» зробив заяву, що із 7 млн га сільськогосподарських земель у державній власності залишилося трохи більш як 2 млн га, ще 5 млн га просто вкрали.
Не оминула ця доля й землі на півдні нашої країни. У Генічеському, як і в багатьох інших прибережних районах, є сільгоспземлі, які розташовані в межах двокілометрової прибережної захисної смуги Азовського моря, його лиманів, заток та островів. Ці землі є винятково власністю українського народу та відповідно до законодавства не можуть передаватися в колективну та приватну власність, за винятком невеликих (до 3 гектарів) ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств. Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (стаття 85 Водного кодексу України (213/95-ВР). Однак однозначні вимоги законодавства не зупинили незаконну реєстрацію на приватних осіб земель водного фонду України.
Навіть землі острова Папанін у затоці Сиваш роздано з цільовим призначенням 01.01: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Попри те, що в державному реєстрі речових прав зареєстровано право приватної власності, землі водного фонду не вибули з державної або комунальної власності згідно з однозначними нормами законодавства.
Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідної земельної ділянки водного фонду (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, а також пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).
Власник земельної ділянки водного фонду, яким є держава або громада, може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку. Зокрема, оскаржувати відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагати повернути таку ділянку.
Тому я звернувся до голови Генічеської міської ради з вимогою захисту інтересів держави в суді та скасування реєстрації права приватної власності на землі на острові та в межах прибережної захисної смуги затоки Сиваш.
Моя вимога стосувалася не загального порядку розпаювання та приватизації земель колишніх колгоспів, а окремого випадку, коли ці землі опинилися в переліку земель водного фонду.
Проте отримав відповідь, що приватизація землі КСП «Азовський» та КПСП «Грузія» пройшла «відповідно до вимог чинного законодавства».
Мене дуже смішить таке формулювання чиновників. Тому, що коли спитаєш про конкретну частину, статтю «чинного законодавства», то її чиновник вказати не може. Але не смішно те, що орган, на який законом покладено право захисту інтересів держави, відмовляється від свого обов’язку.
Проте немає безвихідних ситуацій. Ще є Офіс Генерального прокурора.
Саме прокуратура повинна захистити державні інтереси, якщо відповідний орган ухиляється від цього. Тому відповідну вимогу «Стоп корупції» спр до Генеральну прокуратуру для реагування.
Далі буде…