З моменту повномасштабного вторгнення рф мобілізація стала одним із ключових рішень держави для захисту країни. Водночас кількість кримінальних проваджень за ухилення від військової служби різко зросла: від перших вироків у 2014 році до рекордних показників у 2023-му. Як змінювалася судова практика, скільки ухилянтів реально отримали строки й чому нині все більше засуджених відправляють на фронт замість в’язниці — у нашій аналітиці по роках.
З початку повномасштабного вторгнення рф 24 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський оголосив загальну мобілізацію. Її правовою основою є Конституція України: стаття 17 визначає захист суверенітету й територіальної цілісності як найважливішу функцію держави, а стаття 65 прямо зобов’язує кожного громадянина захищати Вітчизну.
Відповідальність за ухилення від мобілізації передбачена статтею 336 Кримінального кодексу. Вона встановлює покарання від 3 до 5 років позбавлення волі.
2014–2015: поява статті 336 КК і перший пік
Статтю 336 внесли у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року суд виніс перший вирок за ухилення від призову.
Найбільший сплеск у перший період зафіксовано у 2015 році: 1 596 вироків. Пізніше кількість поступово зменшувалася.
2016–2021: спад активності
У наступні роки тенденція була на зниження. До 2021-го кількість вироків впала до 8 — мінімуму з часу введення статті.
2022: початок великої війни
Перший рік повномасштабної війни приніс різкий стрибок. Якщо у 2021 році суди винесли лише 2 рішення, то у 2022-му — вже 186, що у 93 рази більше.
За даними Державної судової адміністрації, того року на розгляді було 444 кримінальні справи за ст. 336.
2023: новий рекорд
2023-й став піковим:
- відкрито 1 257 справ;
- винесено понад 1 000 вироків;
- із них 60 завершилися реальним ув’язненням;
- загалом суди розглянули 2 021 справу;
- кількість засуджених сягнула 930 осіб.
На цей рік припала третина від усіх вироків з 2014-го (усього 3 746).
2024: збільшення справ і перші зрушення
У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи за ст. 336 КК. Вироків було менше, ніж у 2023-му: 618 осіб отримали реальне покарання.
Водночас суди почали активніше закривати провадження. Якщо у 2022-му таких випадків було 19, то у 2023-му — вже 138.
У Києві у 2024 році ухвалили 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Загалом поліція завершила досудове розслідування у 26 провадженнях і повідомила про підозру 51 особі.
2025: судова практика та умовно-дострокове звільнення
Станом на 1 вересня 2025 року, за даними Мін’юсту, понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до Сил оборони.
Суди нині зазвичай призначають покарання у 3–4 роки позбавлення волі. Реальне відбування є типовим, оскільки суди рідко застосовують ст. 75 КК про звільнення з випробуванням.
Водночас триває дискусія про баланс між жорсткістю покарання та принципом пропорційності. Наприклад, у справі № 629/2438/23 суддя ВС висловив окрему думку: посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже ця ознака вже закладена у сам склад злочину.
Штраф за ухилення від військової служби у 2025 році
За нормами частини 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за ухилення від призову передбачений штраф. Його розмір складає від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У грошовому еквіваленті це становить від 17 000 до 55 500 гривень.
Сьогодні судова практика демонструє жорстке ставлення до ухилянтів, але водночас зростає кількість випадків умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Цей баланс між покаранням і потребами армії залишається одним з ключових правових викликів у час війни.
Для матеріалу було використано інформацію з таких джерел, як: "Главком", "Суспільне", "NV" , "Твоє місто" та відділу комунікації поліції Києва.
Нагадаємо, бойова повістка є заключним документом перед відправкою на військову службу. Її ігнорування чи відмова від отримання не звільняє громадян від мобілізації, а навпаки може обернутися серйозними проблемами із законом. Будь-які спроби уникнути мобілізації шляхом відмови від бойової повістки чи посиланням на недоліки у роботі ВЛК не дають правових підстав для звільнення від служби.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!