Щороку 28 червня в Україні відзначають День Конституції — на згадку про подію, яка відбулася 1996 року. Саме тоді Верховна Рада ухвалила Основний закон країни. Але за цим рішенням стоїть не лише юридичний акт, а й важка політична боротьба, безсонна ніч, постійні суперечки і закриті для сторонніх очі процеси.
Засідання парламенту, на якому ухвалили Конституцію, тривало з 27 по 28 червня — понад 23 години без зупинки. Цей марафон почався о 9 ранку і закінчився лише на світанку. Документ підтримали 315 депутатів. Саме ці події пізніше назвуть "конституційною ніччю".
Остаточний текст склали в реальному часі
Хоча робота над Конституцією велася роками, фінальний варіант зібрали буквально в останні години. Напередодні депутати не мали зведеного документа. У ніч голосування текст створювали прямо у залі — поєднуючи уривки з різних редакцій. Так народився один із найважливіших законів незалежної України.
Найпізніше — і найдемократичніше
Україна була останньою серед колишніх радянських республік, хто затвердив власну Конституцію. Однак саме український текст вважається одним з найбільш демократичних у регіоні. У ньому гарантуються права, свободи, мовна та релігійна незалежність, політична активність і право на власність.
Спроби, що тривали з 1992 року
Першу конституцію намагалися ухвалити ще у 1992-му. Тоді було створено спеціальну комісію, яка підготувала проєкт. Але затягнуті політичні кризи, відставки урядів і конфлікти між парламентом і президентом зупинили процес. Текст залишався незатвердженим роками — до 1996 року.
Парламент під охороною
У ніч перед ухваленням Конституції охорона Верховної Ради отримала особливий наказ — нікого не випускати із зали без поважної причини. Усе — щоб зберегти кворум. Депутатських помічників також не пускали всередину. Свідки називали це "напівзакритим режимом", але, вочевидь, інакше голосування не відбулося б.
Спільна робота сотень експертів
До розробки Конституції долучилися понад 400 фахівців — серед них юристи, науковці, депутати, філософи, правознавці та активісти. Вони надсилали власні напрацювання, статті, правки й коментарі. У підсумку було створено документ, який враховував думки багатьох.
Перші екземпляри — під грифом "таємно"
Одразу після голосування Конституцію почали друкувати — вночі, без зайвого розголосу. Працівники друкарні підписували зобов’язання про нерозголошення. Готові документи везли у броньованому транспорті. Усе — щоб уникнути витоку інформації або підробки.
Єдине свято, яке прописане в Конституції
28 червня — День Конституції України — єдине державне свято, яке закріплене в самому Основному законі. Про це прямо зазначено у статті 161.
Резервний варіант — референдум
Якби депутати не проголосували за Конституцію 28 червня, на українців чекав би всеукраїнський референдум. Указ про його проведення вже підписав тодішній президент Леонід Кучма. Голосування мало відбутися 25 вересня 1996 року. Після ухвалення документа указ скасували.
Питання, які ледь не зірвали голосування
Найбільше суперечок викликали розподіл повноважень між президентом, парламентом і урядом, питання мови, символіки, права власності, статус Криму. Саме ці моменти до останнього не давали депутатам дійти згоди.
Український конституціоналізм має глибоке коріння
Попри те, що чинну Конституцію ухвалили в 1996 році, традиція українського конституційного права сягає кількох століть. Ще у 1710 році гетьман Пилип Орлик уклав "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького" — документ, який історики вважають однією з перших європейських конституцій.
У ХХ столітті з’явилися ще кілька версій: Конституції УНР (1918), ЗУНР (1919) і конституції УРСР у радянський період. Тож Конституція 1996 року стала логічним продовженням української боротьби за державність.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!