Держгеокадастр підпорядковується Закону відповідно до сектору впливу – або як приватна комерційна структура "ТОР" у Кам’янці-Бузькій отримала землю на постійне користування? Замовчувана тривалий час корупційна історія з 90-х на Львівщині подала голос, подробицями чого поділився тамтешній активіст Олександр Морозов, звернувшись до місцевого стопкорівця – Віктора Паласа.
Реверанс у минуле тисячоліття
1998 року у фокусі бажань потенційних землевласників у Кам’янці-Бузькій на Львівщині опинилась ділянка, площею 0,52 га, в центрі міста.
Зануримося ж попередньо в законодавчу хронологію у сфері земель. 1992 року ухвалили Земельний кодекс України, згідно з яким фізичні особи могли отримати право на користування земельною ділянкою, щоправда виключно за умови локального ведення сільсько-господарської діяльності. Іншої можливості для фізичної особи не було.
Однак, повернемось у Кам’янку-Бузьку, 1998 року право на постійне користування вищезазначеною землею отримало місцеве ПП "ТОР", а саме, як прописано в документі, – його власниця – Маріанна Чіпчар. Звернемо увагу на те, що у документах Маріанну Чіпчар, знану як невістку ексдиректора спиртзаводу, позначено саме як власницю ПП "ТОР", хоча головує вона й низкою інших фірм. А також співвласником стає архітектор міста Ростислав Кліщ.
Тим часом зазначимо ще одну зміну в Земельному кодексі. 18 червня 1993 року Верховна рада ухвалила перелік можливих претендентів на постійне користування – і приватні фірми там відсутні.
Документальні підробки та подальше існування ділянки
У процесі ознайомлення з документального перебігом на землеволодіння звернули увагу на ще одну деталь: у рішенні міської ради №14 – землю переписано на громадянку Чіпчар Маріанну Степанівну, а в Державному акті – на ПП "ТОР". Раптова підміна суб’єкта! Однак, згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду в справі № 922/3312/17, земля не може переходити в постійне користування від фізичної особи до юридичної.
Звернемо увагу й на зміну коду цільового призначення. Аж 2025 року цільовий код 03.10, за участі керівника земельного відділу Ігоря Веретельника, перетворився на 03.07, який, до речі, на час ухвалення рішення не був чинним. Зауважимо, що сам Веретельник стверджує, що жодного звернення в держгеокадастр щодо зміни коду не було.
Переходячи до подальшого існування земельної площини, зазначимо, що сума плати за постійне користування – мізерна, однак і цього Маріанна Чіпчар не платила.
На території земельної ділянки створили приватний ринок, стан якого не відповідає належним нормам – а про ринкову оренду і не йшлося. Зі свого боку міська влада ніяк на це не реагує, що й відзначив в одному зі своїх відеозаписів Олександр Морозов.
Питання про це, а саме – чи правда те, що на території є павільйони, які провадять підприємницьку діяльність і ця територія не орендована фірмою "ТОР", під однієї з сесій зачепила голова земельної комісії, депутатка міської ради та керівниця земельного відділу – Оксана Шваюк.
Далі ж Маріанна Чипчар за низькою ціною продала земельну ділянку іншому співвласнику фірми "ТОР" – Юрію Старовецькому, який, до речі, попередньо вів торги за значно гіршу ділянку, яка тому, хто перекупив, обійшлася в 200 000$.
Як новий власник Юрій Старовецький виявив бажання реалізувати земельну ділянку як територію для нового супермаркету "АТБ".
На сьогодні, на той час, коли на частині земельної ділянки вже відбувається будівництво АТБ, держгеокадастр надав довгоочікувану відповідь Олександру Морозову. Причому відповіді надавали неодноразово.
Новим фідбеком держгеокадастрівці намагались ввести Олександра Морозова в оману – зміну коду пояснили виправленням так званої помилки, за зверненням міської влади. Тоді ж не мовчали і в самій міській раді – повторюючи, мовляв не мають відношення до зміни коду, утім фірма "ТОР" могла це зробити по такій собі спрощеній процедурі.
+порушення на території ділянки підприємства "ТОР"
Окрім будівельного розпорядження землею, на території, де містяться такі собі огороджені павільйони, перебуває й охорона, що, як виявилось згодом, працює без відповідного оформлення із зарплатнею розміром 3,5 тис. гривень.
Після викриття факту про неоформлених працівників Олександр Морозов викликав на місце ділянки поліцію. За дивним збігом, саме в той час під’їхав і підприємець Євген Волинський та прикрив неоформленого робітника як такого собі гостя – до того ж проявляв агресію до активіста.
Зазначимо й те, що на земельній ділянці знаходиться й ставок – із виходом у річку Кам’янка. Однак і водойма в природоохоронній зоні може бути кримінальним порушенням, якщо на її створення немає жодних документів –ні в генеральному плані міста, ні в інших документах. Із місцезнаходження, на загородженій території, розуміємо, що попередньо там працювала важка техніка.
Зауважимо й те, що на цій же природоохоронній зоні, підприємці спорудили й об’ємний паркан, за яким реконструювали автостоянку.
Самого ж Олександра Морозова попросили бути активістом на слуханнях щодо детального плану території, який, щоправда, на той час був уже організований і створений по сумісництву Юрія Старовецького з місцевою владою. Олександр Морозов, сповна обізнаний у справі, вважає, що влада у вирі перипетій тримає курс на те, щоб "догодити" Старовецькому – і, в результаті, щоб ринку не було.
Ігор Веретельник, запримітивши, що Олександр Морозов виявляє в земельній справі законопорушення, спробував зробити "хід конем" – і запропонував заплатити активісту, аби той не брав участі в обговоренні цього питання на земельній комісії. Однак кам’янка-бузький активіст пішов далі:
"Так сталося, що влада спочатку все переводила на хі-хі, ха-ха, але коли вже пішло і смаженим запахло, я написав заяву в поліцію".
А чи в дії правоохоронні органи?
Правоохоронні органи взаємного інтересу не проявили і не поспішали відкривати ЄРДР, допоки Олександр Морозов не звернувся в місцеву прокуратуру. Проте й під впливом прокуратури поліція не квапилась і перевела стрілки на Маріанну Чіпчар, мовляв та перебуває в лікарні, – і відправила справу в архів. На інші спроби подати заяву, розповідає Олександр Мороз, поліція знову ж таки не реагує.
За збігом обставин, сама ж Маріанна Чіпчар на етапі скандалів зникла.
"Ось і тут виходить те, що вони використовують по факту такі свої можливості, які би мали бути скасовані. Але вони могли би бути скасовані, якщо б поліція була народною, якщо би влада була народною. Та поліція наша і влада зараз є в милі – для них є нормальним явищем рейдерство землі, тому що в них є великий гаманець", – коментує перебіг подій Олександр Морозов.
Слід у міському бюджету від земельної ділянки і що ж щодо ринку?
Зауважимо ще раз, що досліджувану земельну ділянку Чіпчар отримала в постійне користування як такий собі презент – із вплетеними законопорушеннями. До того всього впродовж періоду користування ні копійки з цієї площі землі не поступило до міського бюджету.
Утім, за законодавчими нормами, алгоритм розпорядження вільною земельною ділянкою передбачає аукціон на продаж площі, чого не сталося в цьому випадку.
"Ми маємо по факту, можна так назвати, неблагонадійну фірму, котрій чомусь даються такі блага, які можна надати учасникам бойових дій. Я був би не проти, щоб земельну ділянку розділили між, припустимо, двадцятьма учасниками бойових дій з нашої громади, збудували там будинок і здали на квартири. Я був би не проти, тому що вони заслужили своєю кров’ю, своєю жертовністю, але тут це дається великому гаманцю", – обґрунтовує своє обурення Олександр Морозов.
При тому всьому існування продуктового ринку, який знаходився на території вказаної ділянки, перебуває під загрозою. А міська влада, за словами активіста, створює умови для вигнання ринку.
Відомо також, що мер міста Олег Омелян на перемовинах із підприємцями пропонував їм нову землю для ринку, що, за словами акти, є свідомим бажанням знищити ринок:
"Відбувається постійно щось, що не мало би відбуватись. Відбувається знищення малого бізнесу, відбувається знищення тих же й селян, які не мають великих коштів на те, щоб продати зараз приміром сметану".
Олександр Морозов як місцевий активіст завзято бореться із несправедливістю навколо земельної справи у Кам’янці-Бузькій як юридично, так і наданням розголосу. Своє обурення свавіллям міської влади активіст виражає й тематичними поезіями власного авторства.
Нагадаємо тим часом про земельну ділянку в Олевську. Продаж будівлі колишньої податкової інспекції 2024 року через Prozorro.Sale завершився за несподівано низькою ціною. Після старту з понад 5,5 млн гривень нерухомість перейшла у власність осіб із родинного оточення мера Олевська Сергія Лисицького майже за половину початкової вартості.
