Екоактивісти чи вимагачі? Аби злупити з Миколаївського глиноземного заводу майже 10 млрд грн, ГО «Стоп шлам» залучила науковців і звернулася до суду. От тільки експертиза виявилася сфальсифікованою, а у списку нібито потерпілих – мертві душі. Тож діяльністю екоактивістів зацікавилися правоохоронці. Хто саме стоїть за шахрайською схемою? І чому у позові «Стоп шламу» йдеться саме про психічну шкоду? З’ясовувала Наталія Дігтяр.
Дивним чином екоактивісти «Стоп шламу» навіть встигли виграти суд першої інстанції. Однак, як з’ясували журналісти, більшість людей із їхнього списку підписантів навіть не знали, що нібито є постраждалими і претендують на якесь відшкодування. Ймовірно, представники організації заволоділи особистими даними цих осіб, і від їхнього імені намагаються збагатитися завдяки промисловому гіганту.
Значні сумніви викликає й висновок психологічної експертизи, на якому ґрунтувалися вимоги екоактивістів. Він був затверджений у Київському дослідному інституті судових експертиз (КНДІСЕ) групою експертів. Серед них – очільник відділу психологічних досліджень КНДІСЕ Юрій Ірхін. Однак комісію чомусь очолила його підлегла – Ганна Левчук.
У травні 2021 року дисциплінарна комісія Мін'юсту за зверненням МГЗ щодо протиправних дій притягнула експертів до відповідальності та позбавила свідоцтва на ведення професійної діяльності.
Як пояснюють це екоактивісти?
Наші колеги з видання «Вибір» поцікавились у адвоката екоактивістів зі «Стоп шламу» Артемія Воробйова: хто ж саме має отримати 9 млрд грн від глиноземного заводу та чому йдеться саме про морально-психічну шкоду, а не про загрозу фізичному здоров’ю цих людей?
Та у відповіді представника екоактивістів – жодної конкретики.
«Це право, відповідно, громадської організації: діючи в інтересах членів, заявляти вимоги, які вони вважають обґрунтованими. Правильно це чи неправильно – вирішить суд», – заявив пан Воробйов.
Наразі правоохоронці ініціювали кримінальне провадження за фактом можливого шахрайства з боку екоактивістів із ГО «Стоп шлам».
Нагадаємо:
- У 2020 році ГО «Стоп шлам» подала позов до Миколаївського глиноземного заводу, вимагаючи від підприємства понад 9 млрд грн. Позивачі посилаються на висновок асоціації психологів, які нібито опитали майже 1300 жителів районів поблизу металургійного велетня.
- За висновком Держекоінспекції, викиди шкідливих речовин на Миколаївському глиноземному заводі не перевищують норму.
