Верховний Суд України остаточно поставив крапку в справі за позовом колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка до ВГО "Стоп корупції". Касаційна інстанція стала на бік медіа, чию публікацію про незаконне будівництво котеджного містечка "О.Краса" Карплюк намагався через суд визнати не правдивою.
Судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасували рішення попередніх інстанцій, які раніше зобов’язали журналістів спростувати та видалити з публічного простору.Постанова Верховного Суду є остаточною і не підлягає оскарженню.
Рішення приймала колегія на чолі з кандидатом юридичних наук Василем Кратом. До її складу увійшли Дмитро Гудима, Ірина Дундар, Євген Краснощоков і Павло Пархоменко. Судді дійшли висновку, що журналісти діяли правомірно, поширюючи суспільно значущу інформацію, а Громадська організація "Стоп корупції" є неналежним відповідачем по справі.
Виникає питання, хто ж підтримував позов проти медіа в судах нижчих інстанцій?
До втручання Верховного Суду позов Карплюка був підтриманий суддею Оболонського районного суду Києва Олексієм Дибою, а також трьома суддями Київського апеляційного суду — Костянтином Приходьком, Тамілою Писаною і Сергієм Журбою.
Саме вони ухвалили рішення на користь ексмера, зобов’язуючи розслідувачів спростувати дані розслідування щодо забудови, яка пов’язана з компаніями Карплюка. Це викликало широкий резонанс серед журналістської спільноти, адже в матеріалі йшлося про потенційні зловживання з землями, арештованими у рамках справи про фінансові махінації у так званій "справі Євробанку".
Що відомо про суддів
Судовий "сервіс" у дії забезпечили кілька прізвищ, які вже мають слід у новітній історії України.
Почнемо з судді Оболонського райсуду Олексія Диби. Його в професійних колах знають як "суддю Майдану", і не тому, що він підтримував протестувальників. Навпаки — саме він свого часу позбавив водійських прав активіста Павла Онищенка. Причина? Нібито не зупинився за вимогою працівника ДАІ дорогою в напрямку резиденції Януковича. З доказів — тільки рапорт. Свідки? Були, але їхні свідчення суд ігнорував. Апеляція тоді прямо вказала: рішення ухвалене з порушенням, оцінка доказів — поверхнева, логіка порушена.
Після Революції Гідності багато таких суддів звільнили або хоча б винесли дисциплінарні рішення. Але не Дибу. Йому вдалося уникнути люстрації, залишитися на посаді й навіть пройти кваліфікаційне оцінювання.
Згідно з декларацією поданої суддею у 2025 році, він володіє будинком, разом із дружиною — ще двома квартирами та ділянкою під забудову у Вишгородському районі. Її площа — 850 квадратів, і там уже зводиться ще один будинок. У декларації судді зазначено, що родина має два автомобілі, готівку в доларах і сумарний дохід за рік у понад три мільйони гривень — усе це зароблено в стінах судової адміністрації. Ні бізнесу, ні ферм, ні курортів — тільки правосуддя.
Йдемо далі. Апеляційний рівень справи Карплюка теж виявився сприятливим для ексмера. Одним з тих, хто підтримав його, був суддя Сергій Журба. І тут знову — суддя Майдану.
Саме Журба залишив чинним рішення про позбавлення прав активіста Оверківського, який, за офіційною версією, не зупинився на вимогу ДАІ під час автопробігу до Межигір’я. Сам чоловік у суді заперечував цей факт, але кого хвилюють пояснення, коли є "інспектор ДАІ"?
Історія Журби не менш показова. Після Майдану його справу передали до Вищої ради правосуддя, яка чітко зазначила: порушення процесу були, достатньо для дисциплінарки — але не для звільнення. Та навіть дисциплінарки не було: строки минули, і Журба залишився на посаді.
Згідно з останньою декларацією, суддя володіє будинком, трьома квартирами, дачею, має новий Ford та куплену у 2024 році Acura для дружини. Але найбільше вражає готівка: у нього самого — 108 тисяч доларів, у дружини — ще 75 тисяч і понад 8 тисяч євро. Тобто пара має вдома кешем приблизно 6 мільйонів гривень. При цьому, знову ж таки, все — з зарплати.
Третє прізвище — Таміла Писана. І це вже не просто суддя, а символ суддівської "непомітності". Бо її у 2015 році спіймали не на корупції, а на спробі її "непобачити": в декларації вона не вказала жодного майна своєї родини. Хоча, за даними реєстрів, її чоловік мав щонайменше п’ять квартир, частки у бізнесі, престижне авто та кілька "дарувань" синові. Навіть на Шовковичній у центрі Києва була квартира, оформлена на нього.
Пізніше стало відомо, що чоловік судді — приватний нотаріус, пов’язаний з фірмою "Схід-2008" та громадською організацією з красивою назвою "Школа Фламенко". Цікаво, що ця ГО зареєстрована за тією ж адресою, що й його фірма. У 2015 році чоловіка навіть оштрафували за порушення при перевезенні валюти — намагався проскочити "зелений коридор" з понад 20 тисячами доларів готівки. Частину конфіскували, частину повернули, але загалом історія — більш ніж промовиста.
У свіжій декларації, оновленій у 2025 році, Писана вказала, що в Броварському районі зводиться новий будинок. Заробила в апеляційному суді понад 2,4 мільйони гривень, а також отримала негрошовий подарунок на 6 мільйонів — від Романа Писаного. Неважко здогадатися, що мова йде про сина. Хоча знову ж — джерела статків залишаються за лаштунками.
І нарешті — Костянтин Приходько. Суддя, чия декларація виглядає майже як каталог агентства нерухомості. Суддя володіє будинком, сімома квартирами та шістьма земельними ділянками. На його дружину оформлено два авто: Volkswagen, придбаному ще у 2017 році за понад 1,2 мільйона гривень, а також на Volvo 2021 року. Сам суддя за рік отримав зарплату в розмірі майже 2,65 мільйона гривень.
При цьому жодного гучного скандалу за Приходьком не зафіксовано — на відміну від інших. Але обсяг майна й статків викликає закономірні запитання: чи достатньо зарплатні судді апеляційного суду для такої нерухомої імперії?
Як система захищала Карплюка
Ця історія — не лише про Володимира Карплюка, який намагався "знести" правду судовими позовами. І навіть не тільки про журналістів, які не злякались. Це — про те, як судді, що уникли люстрації, "судді Майдану" й ті, хто вже засвітився у корупційних, етичних чи деклараційних скандалах, і далі виносять рішення в залах судів. Не за законом, а ймовірно, за інерцією старої системи.
Дякуємо Верховному Суду України за принципову позицію. Саме він поставив остаточну крапку у справі, де місцеві служителі Феміди нахабно перегнули закон на користь одіозного ексмера. Але скільки ще таких історій, де крапки досі не поставлені? Скільки рішень, які не доходять до касації? І скільки суддів досі впевнені, що правосуддя — це сервіс "для своїх"?
Судова система в Україні вкрай потребує справжнього очищення. Не на папері й не для звітів міжнародним партнерам, а на ділі.
Нагадаємо у 2016 році Карплюк підписав договір із підконтрольним комунальним підприємством "Ірпіньжилінвестбуд". Документ мав на меті створення проєктної документації на будівництво парку "Центральний". Проте роботи з будівництва були вже завершені на момент підписання договору.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
