Київський апеляційний чи Київський антисанкційний? У мільярдній справі "Юніграну" новий поворот: підлеглі Ярослава Головачова зі столичної апеляції вчергове зняли арешт, накладений колегами з Печерського райсуду на активи підсанкційної піщано-щебеневої імперії, яку росіянин Наумець передав під контроль бізнесмену Шапрану. Журналісти помітили: рішення на користь повʼязаних із рф ділків вже не вперше ухвалює одна й та сама трійка служителів Феміди: Кагановська, Лашевич і Рибак.
Команда СтопКору дослідила, чим відоме це тріо з Київського апеляційного суду, чи є в їхніх діях ознаки конфлікту інтересів і які шпарини у законодавстві можуть використовувати недоброчесні представники правоохоронної й судової систем, щоб допомогти новим власникам "Юніграну" обходити санкції та уникнути націоналізації цінних родовищ.
У нещодавньому масштабному розслідуванні наші журналісти показали, як підсанкційна бізнес-імперія "Юнігран" продовжує працювати, незважаючи на санкції та скандали, під контролем нового тіньового власника – Сергія Шапрана.
Та, хоча кримінальне провадження у справі передали з Подільської прокуратури, яка вважалась прихильною до Шапрана і його "команди", до ГСУ Нацполіції, а Печерський райсуд 16 листопада 2024 року наклав арешт на частину майна та всі рахунки компаній-"дублікатів", це не завадило бенефіціарам "Юніграну" продовжити отримувати надприбутки.
Торік вони в обхід санкцій реалізували продукції на понад пів мільярда гривень, і важливу роль у схемі може відігравати суддівська "лояльність".
Варто зауважити, що у кримінальній справі щодо "Юніграну" загалом було проведено 16 обшуків. Згодом Печерський суд Києва наклав арешти на речові докази та суттєву частину активів всіх компаній з орбіти Шапрана та Наумця. Після цього адвокати фігурантів здійснили досить передбачуваний хід: оскаржили рішення першої інстанції в апеляції.
Проте у Київському апеляційному суді, очолюваному Ярославом Головачовим, станом на сьогодні з понад десятка призначених судових засідань відбулося лише два. Одне з яких – у понеділок, 3 лютого. Примітно, що обидва рази справу розглядало одне й те саме тріо суддів – Тетяна Кагановська, Валерій Лашевич і Іван Рибак. У першому випадку вони вивели з-під арешту ТОВ "Юні Стоун Плент", а у другому – зняли арешт з вилучених під час обшуку у Сергія Шапрана телефону, жорсткого диску й банківських карток.
Озвучена суддями підстава – слідство начебто не надало ухвалу на легалізацію проведення обшуку.
Що це – бюрократична зачіпка чи правоохоронці свідомо залишили "лазівку" для такого рішення Феміди?
На прохання редакції СтопКору ситуацію прокоментував юрист, представник АО "Стратегічна адвокація" Олександр Білик.
"Рішення Київської апеляції про зняття арешту з активів "Юніграну" та Шапрана через відсутність належно оформленої ухвали на легалізацію проведеного обшуку – черговий кейс, який може ілюструвати системну проблему в правоохоронній діяльності. Дійсно, є ситуації, коли слідчі органи навмисно допускають подібні "процесуальні помилки", які на перший погляд видаються суто технічними, але в перспективі дають суду формальну "шпаринку" для скасування арешту чи навіть закриття справи. Таким чином, ще на стадії слідства створюються передумови для ймовірного "зливу" справи через процесуальні огріхи, що є неприйнятним з точки зору принципів правосуддя та боротьби з економічною злочинністю", – зазначив він.
Проросійські інтереси та ознаки сумнівного збагачення: чим ще відомі судді Кагановська, Лашевич і Рибак з Київської апеляції?
Тетяна Кагановська, Валерій Лашевич і Іван Рибак відомі неоднозначними рішеннями у низці резонансних справ. Так, саме цей склад колегії розглядав апеляцію захисту Ігоря Коломойського на зменшення розміру застави і "скосив" олігарху суму застави на один мільярд гривень.
Суддя Рибак "засвітився" й у справі на 1,7 млрд грн, про яку багато писав СтопКор минулого року. Ухваливши рішення за "зачиненими дверима", служитель Феміди фактично дозволив утекти за кордон бізнесмену Миколі Петренку, який зірвав масштабне постачання амуніції для ЗСУ.
Тетяна Кагановська-Росік, за даними колег з ТСН, стала торік майже рекордсменкою з кількості заяв на неї щодо порушень регламентів, норм, правил і суддівської етики. Журналісти виявили в її декларації квартиру в елітному ЖК Парк-хол "Горький" у центрі столиці, преміальний новий Lexus з автосалону, маєток на узбережжі Середземного моря в Хорватії і мільйони гривень "під подушкою".
Але і це ще не все. Виявилось, що пані суддя ще й фігурує в базі "Миротворець", яка досліджує ознаки злочинів проти національної безпеки України, миру та міжнародного права. 2017 року саме Росік відпустила з-під варти ексбійця "Беркуту" Віталія Гончаренка, якого звинувачували у більше ніж 30 замахах на вбивство під час розгону учасників Революції Гідності.
Не відстає від колег і Валерій Лашевич. За інформацією проєкту PROSUD, цей суддя, за дивним збігом, отримав найбільшу кількість справ, пов’язаних з арештом майна. Він також відпустив харківського "беркутівця" Бєлова, звинувачуваного у вбивстві мінімум трьох осіб 18 лютого на Майдані під нічний домашній арешт та сприяв втечі іншого беркутівця, Дмитра Садовника, обвинувачуваного в 39 вбивствах активістів на Майдані відкладаючи засідання щодо зміни запобіжного заходу.
Наприкінці січня цього року в мережі опублікували фото, на якому журналісти пабліку "Зрада і корупція" упіймали цю "легендарну" трійку суддів столичного апеляційного суду за "виконанням службових обов’язків".
"Зліва направо — меломан в білих навушниках суддя Іван Рибак намагається сфокусуватись на справі. По центру – ледве тримає голову рівно суддя Валерій Лашевич. Як головуючому йому було важко не лише сидіти, а й говорити. Далі – суддя Тетяна Кагановська (раніше Росік). Із закритими очима вона вдумливо слухає адвокатів підзахисного. Так, з навушником у вусі, закритими очима і підпертою головою твориться правосуддя і заробляються "шалені" гроші", – зауважили автори допису.
Примітно, що згідно декларації 2023 року суддя Рибак отримував зарплату 265 тис. грн на місяць та 65 тис. грн пенсії. Його колега Валерій Лашевич має "скромнішу" зарплатню – усього 244 тис. грн на місяць та пенсію "лише" у 19 тис. грн. Суддя Тетяна Кагановська – найбідніша у цій трійці: лише 230 тис грн на місяць і поки жодної пенсії.
Зауважимо, дана трійця суддів працює під керівництвом голови Київського апеляційного суду – Ярослава Головачова.
У вересні 2021 року, за результатами таємного голосування суддів, Головачов став головою Київського апеляційного суду строком на три роки. До цього він з 2009 року обіймав посаду заступника голови Апеляційного суду міста Києва. І протягом усіх цих років інстанцію й самого Головачова переслідували гучні корупційні скандали.
Ще у 2015 році представники медіа виявили, що у Ярослава Головачова і його сім’ї є сім земельних ділянок в Київській області та стільки ж квартир у столиці. Дружина судді задекларувала нежитлове приміщення в Києві площею квадрати і корпоративні права АТЗТ "Ятрань" в розмірі 30% акцій.
Опублікована пресою інформація про придбання тоді ще заступником голови Апеляційного суду м. Києва Ярославом Головачовим маєтку на Кіпрі вартістю 4 мільйони євро також отримала офіційне підтвердження. За інформацією, наданою компанією Helios Real Estate Group, Ярослав В’ячеславович Головачов дійсно купив розкішну віллу з басейном на морському узбережжі Ларнаки. Операція була закрита в березні 2015 року.
Крім того, в компанії Helios Real Estate Group повідомили редакції "Антикору", що кожен покупець елітної нерухомості в їхній агенції отримує право на отримання кіпрського громадянства для всіх членів своєї родини. Таким чином, голова столичної апеляції цілком може виявитися громадянином Кіпру.
Судді Київської апеляції на чолі з Головачовим вже потрапляли в поле зору компетентних антикорупційних органів.
29 листопада 2023 року прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) викрили чотирьох суддів очолюваного Головачовим Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США. У таку суму судді оцінили ухвалення "потрібного рішення" про скасування арешту майна.
А 25 лютого 2024 року стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) могли готувати підозру голові Київського апеляційного суду (КАС) Ярославу Головачову за фактами корупції. Проте наразі одіозний суддя – досі не під вартою і при посаді.
Можна констатувати, що вердикти, ухвалені суддівською трійкою Кагановської, Лашевича та Рибака під кервництом Головачова, вже неодноразово ставали підставою для серйозних сумнівів у їхній неупередженості та відповідності національним інтересам України. Враховуючи той факт, що вони систематично виносять рішення, які дозволяють підсанкційним бізнесменам продовжувати свою діяльність в обхід обмежень, виникає питання: чиї інтереси вони насправді захищають?
Зняття арештів з підсанкційних активів може бути вигідно не лише конкретним фігурантам, а й державі-агресору, оскільки йдеться про контроль над стратегічними ресурсами. Саме тому перевірка їхньої діяльності має вийти за рамки компетенції лише ВРП, ВККС та НАБУ –на нашу думку, до цього процесу мають долучитися органи національної безпеки, щоб встановити можливі зв’язки суддів з російськими структурами та унеможливити повторення подібних рішень у майбутньому.
Нагадаємо, попри арешт рахунків компаній-дублікатів, пов’язаних із підсанкційною групою "Юнігран", їхня діяльність так і не припинилася. Завдяки механізмам тіньового контролю, бізнес продовжує приносити новим власникам багатомільйонні прибутки: у 2024 році нові "юнігранівські" структури відвантажили продукції на понад пів мільярда гривень, а серед клієнтів були навіть комунальні підприємства.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook!
