Як протидіяти поширенню дезінформації в Україні на тлі повномасштабної війни та максимального "включення" російської пропаганди? В першу чергу – працювати над підвищенням рівня медіаграмотності українців. Такого висновку дійшли 29 листопада у Києві представники Служби безпеки України, Телерадіоінституту, проєкту "Стоп корупції" та інші експерти.
Про це у коментарі СтопКору розповів волонтер, журналіст та координатор ВГО "Стоп корупції" Роман Бочкала, який був запрошений організаторами у якості доповідача на міжвідомчому круглому столі на тему: "Поширення дезінформації як загроза національній безпеці: пошук ефективних засобів протидії".
Крім того, Роман Бочкала спільно з керівником проєктного офісу "Стоп корупції" Леонідом Волошенко підготували експертну публікацію, яка увійде до відповідної збірки, що буде видана за підсумками заходу.
Захід відбувся в столиці 29 листопада у медіацентрі "Укрінформ" за організації Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз спільно з Національною академією Служби безпеки України, за сприяння Укртелерадіопресінституту (МКІП, Держкомтелерадіо) та підтримки партнерів.
Під час обговорення у фокусі уваги експертів, науковців, представників сектору безпеки і оборони, медіа та інших зацікавлених організацій, що взяли участь у круглому столі, було явище дезінформації як конвенційного способу ведення війни, що використовується обома сторонами. Адже протидія поширенню викривленої інформації, як правило, передбачає певні обмеження свободи слова. Відтак, важливо розуміти прозорі і чіткі критерії таких обмежень, які, з одного боку, допоможуть Україні протистояти ворогу, а з іншого – залишатися демократичною державою.
Які основні канали поширення ймовірної дезінформації в Україні?
"Що стосується інтернет-сайтів, то великої проблематики ми не побачили. Ми проаналізували, і, з одного боку, інформація, яка поширюється в інтернет-сайтах, фільтрується за рахунок того, що сайти зареєстровані як ЗМІ. Відповідно вони діють у законодавчому полі. З іншого боку, всі сайти, які мають середню або більш-менш велику аудиторію, "гугляться". Відповідно вони повинні підлягати правилам Google. Якщо вони їм не відповідають, то вони ранжуються нижче, і відтак їхня вага не така велика. І, відповідно, ефект від поширення ними інформації – не такий значний", – підкреслив Роман Бочкала.
Ще один важливий канал поширення інформації, на якому акцентує увагу Бочкала, – це соцмережі – зокрема, ТікТок. Адже саме ця мережа досить агресивно розвивається, збільшуючи свою частку в інформаційному полі і, відповідно, свій вплив.
Про соцмережу ТікТок, маніпуляції емоціями та демократичні цінності:
"ТікТок – це та соцмережа, яка оперує відеоконтентом. А відеоконтент, якщо порівнювати з текстовим чи аудіоформатом, має найбільший вплив – так влаштовані люди та їхня свідомість. Чому він має такий вплив? Якщо раніше журналісти в більшості оперували в системі координат "факти – коментарі – оціночні судження", то тепер система координат дещо видозмінилася, тепер дискурс вже не у площині "факти – коментарі", а у площині "інформація – емоції". Тобто йдеться про вплив на аудиторію.
А впливати через емоції – набагато ефективніше та простіше, ніж через інформацію. І тому ТікТок, відеоконтент – це якраз більше про вплив, ніж про донесення якогось конкретного меседжу. Тобто спочатку вплив, а потім меседж. І от саме цим ТікТок небезпечний. Якщо ж взяти питання національної безпеки, ТікТок не є ЗМІ та зареєстрований в Китаї, на відміну від компанії Meta, яка володіє Facebook та Instagram, чи на відміну від компанії, яка володіє соцмережею Х. Китайська компанія має інші цінності, і вони взагалі чхати хотіли на ті демократичні цінності, які сповідують ЄС, Україна та в цілому демократичний світ. Їм у принципі це нецікаво і, відповідно, їхнім користувачам – також", – зазначає журналіст.
Подібний підхід він називає "маніпуляцією заради впливу".
"Мені як медійнику було цікаво: чому так сталося? Раніше боротьба завжди йшла за факти. Коли ти готував якийсь матеріал, якісь факти, якими ти міг би вразити. А зараз цього немає. Зараз емоції превалюють над фактами. Інформації стало настільки багато, що вона вже не є чимось настільки цінним. Зараз пошук інформації – це вже більше технічна історія. І технологічна. І тому, мені здається, факти перестали цінуватися настільки, наскільки вони цінувалися. І боротьба дійсно більше перейшла в площину емоцій – маніпулювання фактами задля того, аби врешті вплинути", – констатує журналіст.
Варто зауважити, що ТікТок не має представництва в Україні. Тому в разі поширення цією мережею недостовірної інформації або якоїсь свідомої інформаційної атаки, навіть немає до кого апелювати. Тож відсутня і відповідальність за дезінформування людей.
Про телеграм-канали, як головне джерело новин:
Третє важливе поле, яке виділяє Роман, – це месенджери, з-поміж яких найбільший вплив зараз має Телеграм. За статистикою, 63,3% українців користуються саме Телеграмом, як джерелом новин.
"Це вагома цифра, це мільйони людей. І тому тут теж виникає питання: чому досі телеграм-канали не є засобами масової інформації. Звичайно, буде питання: а чи кожен телеграм-канал є ЗМІ? Звісно ж, ні. Треба внести певне ранжування серед телеграм-каналів: тисячник, десятитисячник, стотисячник, мільйонник. Щоб розуміти, від якої межі вважати телеграм-канал джерелом розповсюдження масової інформації. І саме такі канали, які є масовими – їх треба реєструвати. Внести таку новелу в законодавство, аби ці телеграм-канали теж підпадали в зону діяльності законодавства з регулюванню ЗМІ і вважалися медіаджерелом", – коментує Бочкала.
У такому випадку, вважає медійник, усі ті закони, які поширюються на сайти, будуть поширюватися і на дані телеграм-канали.
Цензура чи розумні обмеження?
"Ми не говоримо про цензуру чи обмеження. Ми говоримо про те, щоб стіл називати столом. Бо фактично такі телеграм-канали як "Труха" – вони є ЗМІ? Є. Так давайте їх так і врегулюємо. Варто додати, що телеграм-канали борються за трафік для того, щоб отримати рекламу. Тому вони заробляють шалені кошти та здійснюють свою діяльність без відповідальності. Умовно кажучи, коли людина відкриває лікарський кабінет, вона має отримати ліцензію. Ліцензію видає МОЗ. Воно дивиться, чи є у працівників відповідна освіта, інші фахові критерії, які дозволяють відповідально займатися цією діяльністю. Так само і тут. Критерії є, але вони дуже формальні", – підкреслює Роман.
На думку журналіста, критерії, які стосуються процедури реєстрації інформаційного агенства, потребують перегляду. У цьому контексті він згадує журналістський експеримент СтопКору, коли репортери спробували зареєструвати "Роги і копита", і виявилося, що інформаційне агенство може зареєструвати будь-хто, не маючи жодної відповідальності чи професійного підходу.
"Повертаючись до телеграм-каналів, рекомендація наступна: їх треба реєструвати як ЗМІ, визначити кількість, від якої вони вважаються ЗМІ (я думаю від тисячі читачів за прикладом накладу районних газет). В цілому, моя позиція – взагалі проти блокувань, треба впроваджувати відповідну фільтрацію – ті заходи, які дозволять інформацію верифікувати. Тобто ми вважаємо, що блокування – це вже остання міра обмеження. Ми виступаємо за те, аби врегулювати", – резюмує Бочкала.
Про європейський досвід врегулювання проблеми дезінформації:
Ключова проблематика регулювання діяльності телеграм-каналів полягає в тому, що наразі дрібні месенджери і соціальні платформи не охоплені "Кодексом практика для протидії дезінформації", ухваленим Єврокомісією в 2022 році, зазначає керівник проєктного офісу "Стоп корупції" Леонід Волошенко.
"Підписантами цього Кодексу є гіганти ІТ-індустрії, наприклад, Microsoft, Adobe, а також частина відомих соціальних медіа – Meta, TikTok, Vimeo, Google, X/Twitter. Загалом – 44 підписанти. У такий спосіб ЄС заохочує самих гравців ринку вживати заходи з виявлення дезінформації і протидії її поширенню. Такий підхід походить з того, що визначити "дезу" не завжди легко, і часто ця шкідлива інформація може формально не порушувати законодавство ЄС. Але Євросоюз розраховує, що через великі компанії можна обмежити поширення дезінформації. Окрім того, Єврокомісія веде перемовини і посилює тиск на соціальні платформи, які розповсюджують фейки", – коментує Волошенко.
Зокрема, саме посилення тиску на Телеграм у 2022 році призвело до закриття певних каналів, що поширюють кремлівську пропаганду (наприклад, Russia Today) на території країн ЄС.
Є певні сподівання, що у 2024 році, коли почне діяти Digital Service Act (норма, яка непрямо регулює в ЄС питання дезінформації) стосовно великих онлайн-платформ, Телеграм почне обмежувати поширення сумнівної інформації, припускає голова правління ВГО "Стоп корупції", блогер Ігор Бондарчук.
"Поки неясно, чи віднесе європейський регулятор Телеграм до "великих платформ". Імовірно, що ні. Наразі Телеграм не підпадає ані під дію Digital Service Act, ані під Кодекс практика для протидії дезінформації. Сьогодні навіть у власному переліку Телеграма можливих скарг користувачів на зміст немає рубрики "дезінформація". Отже, користувачі практично позбавлені можливості поскаржитись адмінам на поширення неправдивої інформації", – наголошує він.
Про кейс видання Time і технологію "відмивання інформації":
Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, медіаексперт Олександр Чекмишев проаналізував складові технології "відмивання інформації" на прикладі скандальної публікації видання Time.
"Про технологію "відмивання інформації" фактчекери знають давно. Вони навчилися моніторити фейкові факти, яким заради достовірності знаходять авторитетні посилання. Моніторити емоції, які, у свою чергу, впливають на дійсність і породжують нові факти, складніше. Насправді, є лише дві головні тези, заради яких Шустер оте все написав, – як Зеленський безнадійно вірить у перемогу попри настрій оточення; та як вище військове керівництво України втратило одностайність. Саме тут автор публікації у Tіme застосував технологію "відмивання емоцій", так би мовити, у всій красі", – зазначає науковець.
На думку Чекмишева, даний кейс має стати своєорідним "холодним душем" як для української, так і для західної аудиторії.
"Чому Саймону Шустера вдалося ошукати багатьох? Тобто, чому така маніпуляція взагалі стала можливою і чому дійшла до своїх адресатів? Передовсім – до тих західних обивателів, серед яких частка "втомлених війною в Україні" зростає. У другу чергу – до тих, кого ці обивателі обрали і, рано чи пізно, знову обиратимуть (чи не обиратимуть). Не відкрию секрет – коли хтось хоче сфабрикувати велику брехню, воістину великою її може зробити лише один, але на всі 100% правдивий факт", – наголошує експерт.
За підсумками проведення міжвідомчого круглого столу учасники також ознайомились із новітніми техніками та інструментами протидії деструктивному інформаційному впливу, визначили точки вразливості українського інформаційного простору та запропонували сучасні напрацювання щодо виявлення ворожого інформаційного впливу й ефективного донесення інформації до цільової аудиторії. Особливу увагу також приділили взаємодії державних і цивільних інституцій у сфері протидії поширенню дезінформації та оцінці можливості імплементації міжнародного досвіду протидії гібридним загрозам.
Нагадаємо, у листопаді цього року військовий кореспондент та волонтер Роман Бочкала зустрівся з головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним – вони обговорили постачання зброї та потребу у дефіцитних 122 мм осколково-фугасних артилерійських пострілах.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
