Женевський центр політики безпеки (GCSP) оприлюднив документ, що описує можливий механізм припинення вогню у війні росії проти України. План передбачає створення буферної зони, міжнародний моніторинг і взаємодію військових представників України та рф.
Документ, що складається з 31 сторінки, був опублікований після тривалих дискусій між міжнародними експертами. Раніше його зміст розглядали у конфіденційному форматі під час регулярних зустрічей у Женеві між представниками України, росії, США та Європи. Про це повідомило The New York Times.
Що передбачає план?
Основний елемент плану – створення буферної зони шириною щонайменше 10 км уздовж лінії фронту. У цій зоні мають перебувати близько 5000 цивільних спостерігачів і поліцейських, а також до 10 000 військових з інших країн, які забезпечуватимуть безпеку місії.
Передбачається, що моніторинг за дотриманням умов припинення вогню здійснюватиметься міжнародними спостерігачами. Вони мають фіксувати переміщення військових та стан відведення важкого озброєння. Очікується, що місія діятиме під егідою ООН або іншої міжнародної організації.
Також документ передбачає створення спільної комісії, до складу якої увійдуть представники української та російської армій. Основними завданнями цього органу будуть:
- Контроль за дотриманням перемир’я
- Координація процесу обміну полоненими
- Співпраця у розмінуванні територій
- Організація цивільних коридорів через буферну зону
Хто брав участь у розробці документа?
За словами директора GCSP Томаса Гремінгера, над документом працювали експерти з міжнародних організацій, колишні військові командири та фахівці з питань миротворчої діяльності. Їхні імена не розголошуються через делікатність питання.
Гремінгер уточнив, що учасники дискусій діяли в особистій якості, хоча ймовірно їх уряди були попередньо проінформовані. За його словами, початковою метою зустрічей було налагодження комунікації між сторонами, а згодом вони стали платформою для обговорення сценаріїв припинення вогню.
Чи можлива реалізація плану?
Багато аналітиків сумніваються у можливості реалізації цих пропозицій, оскільки головною перешкодою залишається позиція росії.
"Російські чиновники заперечували плани вторгнення в Україну майже до самого початку війни. І жодна міжнародна місія не зможе стримати путіна, якщо він вирішить почати новий наступ", – зазначає The New York Times.
Яніс Клюґе, експерт Інституту міжнародної безпеки в Берліні, вважає, що кремль не погодиться на жодну угоду, яка зберігає незалежність України.
Перспективи та виклики
Документ GCSP є одним із найбільш детальних сценаріїв припинення вогню, оприлюднених на міжнародному рівні. Проте його реалізація залежить не лише від бажання України та міжнародної спільноти, а й від готовності кремля йти на компроміси.
Серед головних викликів:
- Величезна довжина фронту (понад 1200 км), що ускладнює моніторинг
- Високий рівень недовіри між сторонами
- Небезпека нового вторгнення з боку рф
- Відсутність гарантій виконання угоди
Попри ці труднощі, обговорення можливих механізмів припинення бойових дій свідчить про те, що міжнародні партнери вже готуються до сценаріїв майбутнього врегулювання.
Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що США вже майже відновили співпрацю з Україною у сфері розвідки. При цьому Білий дім розраховує на поступки Києва у переговорах щодо війни та корисних копалин.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
