Цілодобові обстріли, артилерійські дуелі і десантні операції: що насправді відбувається у "сірій зоні" в районі Антонівського мосту під Херсоном? Та наскільки ймовірне широкомасштабне форсування Дніпра Силами оборони, якого так побоюються окупанти? Проаналізував полковник ЗСУ, координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець.
Відповідний допис військовий оглядач опублікував на своїй сторінці у фейсбуці 9 серпня. Зокрема, Костянтин Машовець повідомив, що наразі в районі тимчасово окупованого міста Олешки на Херсонщині противник підтягує додаткові сили й засоби за напрямком Олешки – Дачі.
Станом на момент публікації допису, командуванням армії рф на цьому напрямку зосереджено й розгорнуто підрозділи зі складу: 127-ї окремої розвідувальної бригади (ОРБр) 22-го армійського корпусу (АК), 10-ї окремої бригади спеціального призначення (ОБр СпП), 108-го десантно-штурмового полку (ДШП) 7-ї десантно-штурмової дивізії (ДШД), 385-го мотострілецького полку територіальних військ (МСП ТрВ), 1253-го МСП ТрВ, зведений батальйон морської піхоти та "добровольчий" батальйон колаборантів типу БАРС "Херсон".
"Сенс дій противника полягає в тому, аби прорватися з північної околиці міста Олешки (район автомобільної розв'язки) у бік села Дачі (район зруйнованого Антонівського автомобільного мостового переходу) й таким чином примусити передові підрозділи ЗСУ, які в цьому районі утримують плацдарм, полишити лівий берег Дніпра", – коментує полковник.
Водночас, за його оцінкою, всі "генеральні" спроби ворога вибити ЗСУ з тактичного плацдарму в районі села Дачі й зруйнованого Антонівського мосту під Херсоном наразі зазнали невдачі.
"Основними факторами, які ускладнюють противнику дії щодо ліквідації плацдарму ЗСУ, є несприятливий характер місцевості, на якій йому доводиться діяти (різко пересічна пойма рік Дніпро та Конка, вкрита щільними зарослями й яка включає у себе чималу кількість "рукавів", "стариць", проток та відкритих водоймів), а також досить високий рівень ефективності підтримки передових підрозділів ЗСУ вогневими підрозділами української артилерії з правого берега", – наголошує оглядач.
Крім того, з його допису випливає, що Сили оборони України, ймовірно, можуть періодично брати під свій контроль і інші ділянки на лівобережжі Херсонщини. Адже Машовець вказує на "ряд тактичних плацдармів ЗСУ на лівому березі ріки Дніпро".
Зауважимо, російські "воєнкори" декілька тижнів тому заявляли про ще один "плацдарм ЗСУ" на околицях тимчасово окупованої Голої Пристані. Українська сторона ніяк не коментувала і не підтверджувала цю інформацію. Крім того, 9 серпня аналітики ISW припустили, що Сили оборони України висадились на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині. У Міноборони відреагували на це повідомлення і спростували його. Водночас, місцеві телеграм-канали показали наслідки "прильотів" по позиціях і військових об'єктах ворога в цьому населеному пункті – ймовірно, саме ці влучні атаки проросійські джерела видали за "рейд" ЗСУ.
У цьому контексті перед експертною спільнотою постає питання: чи можливе широкомасштабне форсування Дніпра й чи можна розглядати Кримсько-Таврійський (Херсонський) напрямок як альтернативу по відношенню до Мелітопольского чи Бердянського?
На думку Машовця, за формальними ознаками це виглядає нібито доречним: відстань по прямій від села Дачі до міста Армянськ – 94 км, а від Нової Каховки – 75 км. Це цілком співставно із тими відстанями, які доведеться пройти ЗСУ на Мелітопольскому та Бердянському напрямках, аби вийти до північного узбережжя Азовського моря.
Однак є один нюанс, який зводить нанівець ці плюси: необхідність одномоментного форсування Дніпра значними за обсягом силами та засобами, що є надважким завданням для наступаючих військ за умови активної протидії противника.
"Оцінювати шанси ЗСУ на успіх в такого роду гіпотетичній операції, де потрібно форсувати Дніпро, звичайно, можливо. Але, на мій погляд, такого роду дії на цьому напрямку варто реалізовувати на практиці виключно у загальному контексті реалізації стратегії дій ЗСУ у всій Південній операційній зоні. Іншими словами, "ломитися" через Дніпро у його нижній течії має сенс виключно тоді, коли на Мелітопольскому чи Бердянському напрямках почне "виходити щось більш значне", – резюмує координатор "Інфоспротиву".
Нагадаємо, після підриву росіянами Каховської ГЕС водосховище обміліло: на його дні OSINT-ери розгледіли залишки дороги 1940-х років між Каховкою і Бериславом. Тож у мережі зав'язалось жваве обговорення: чи існують ще приховані шляхи між право- і лівобережжям Херсонщини і чи може будь-яка зі сторін використати їх для наступальних операцій.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
