Хоча Антонівський міст у Херсоні, попри серію влучних ударів ЗСУ і масштабні ураження, все ще залишається проїзним, можливості перекидання військової техніки росіянами різко скоротилися: останніми днями окупанти активізували створення альтернативних переправ – яких, навіщо і чому саме зараз?
Усі чотири ключові переправи, що сполучають правий і лівий береги Дніпра на Херсонщині (автомобільний і залізничний мости в Антонівці, дамба Каховської ГЕС та міст через Інгулець поблизу Дар'ївки) перебувають під постійним вогневим контролем ЗСУ. Це підтверджують в ОК "Південь".
Однак, незважаючи на низку точкових влучань ЗСУ по всіх чотирьох мостах, за свідченням місцевих джерел та OSINT-аналітиків, принаймні Антонівський автомобільний міст і до вчорашнього дня – Каховський (удар по дамбі 24 серпня підтверджено офіційними джерелами, але достовірної інформації про можливість чи неможливість проїзду нею наразі немає) все ще залишаються проїзними принаймні для легкої техніки. Даний факт пояснюється особливостями конструкції обох переправ, які свого часу зводили "на совість" із урахуванням можливих стихійних лих.
При цьому більшість експертів сходиться у думці: попри збереження можливості проїзду ключовими переправами та спроби окупантів і місцевих колаборантів оперативно "ремонтувати" дорожнє полотно (у вигляді перекриття його бетонними плитами), трафік перекидання через Дніпро під Херсоном російської бронетехніки, живої сили й вантажівок з боєприпасами все ж суттєво уповільнився й скоротився.
Саме тому окупанти активно "працюють" над створенням альтернативних переправ. Яких саме?
- Понтонні переправи
Перші спроби побудувати понтонні мости в Антонівці й Дар'ївці були зафіксовані одразу після перших влучних ударів ЗСУ по стаціонарних мостах. Крім того, ще одна понтонна переправа, як і прогнозував херсонський політолог, краєзнавець Володимир Молчанов, була перекинута в районі села Львове Бериславського району. І, якщо повноцінний понтонний міст в Антонівці через течію і природні умови окупантам звести не вдалося, понтон у Дар'ївці функціонує – цей факт підтвердив військовий оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець.
- Поромні переправи
Наприкінці липня загарбники та херсонські колаборанти також запустили пороми для перевезення людей і транспортних засобів через Дніпро – поруч із тим самим Антонівським мостом. При цьому військову техніку перевозять одночасно з цивільними автівками, прикриваючись мирними мешканцями. Щоправда, швидкість та обсяги таких перекидань – суттєво обмежені. А під час однієї з останніх нічних атак ЗСУ по Антонівському мосту під удар потрапив і пором.
- Трубопровід
Поміж інших типів військ рф, помічених на півдні України, окупанти ймовірно мають у своєму розпорядженні інженерно-мостові та трубопровідні підрозділи. Місцеві мешканці висловлюють припущення, що для транспортування ГСМ за відсутності мостів росіяни можуть використовувати труби, прокладені дном річки. Однак, на думку Володимира Молчанова, це економічно недоречно: "Це вже проблема – чи то з Новороссійська тягнути до нашої Нафтогавані, чи цистернами таскати до Олешок під Хаймарси, а тоді звідти висмоктувати в трубу довжиною від 6 км – там більше пального піде на ущільнення повітряних заторів у трубі".
- Міст-"дублер"
Днями в одному з херсонських оперативних телеграм-каналів, що співпрацюють безпосередньо з ЗСУ та силовими структурами України, з'явилась поки непідтверджена інформація про те, що окупанти намагаються зняти пошкоджені від вибухів колії з Антонівського залізничного мосту й покласти поверх бетонні плити, таким чином перетворивши залізничну переправу на автомобільну. Однак наразі ця інформація поребує перевірки й уточнення чи спростування.
- Баржі чи "насипний" міст
Нарешті, ще один варіант, про який вже повідомляли ЗМІ та який офіційно підтвердила британська розвідка – це створення "альтернативного" мосту з барж впритул до Антонівського. Росіяни ще 1 серпня вкрали з Голої Пристані баржі "Нібулону" (за дивним збігом, за день до цього у Миколаєві російською ракетою був убитий власник "Нібулону" Олексій Вадатурський). А згодом почали стягувати їх до Антонівського мосту й вишукувати в лінію.
Схоже, саме цей варіант зараз розглядається як основний. Як повідомив 25 серпня херсонський журналіст Костянтин Риженко, росіяни активізували створення альтернативної переправи з барж саме зараз – після останніх ударів по мостах спостерігається явне пожвавлення цього "будівництва".
Навіщо росіянам саме зараз знадобилась дублююча, майже стаціонарна переправа, якщо мости так-сяк, але функціонують навіть після обстрілів?
Журналіст Риженко звертає увагу на ще один примітний факт: у Станіславі, російське командування замінило солдатів армії на Росгвардію.
"З урахуванням того, що Росгвардія не воює, це означає, що там контрнаступу [ЗСУ] не очікують. А солдати потрібні у іншому місці. Є припущення, що затівається якась двіжуха на інших частинах фронту. У будь-якому випадку, за спостереженнями, росіянам дуже необхідна переправа і якщо вони її раніше так не форсували, а зараз форсують – на це є причини", – припускає розслідувач.
На подібні можливості вказує й військовий оглядач Костянтин Машовець, який констатує, що попередні спроби окупантів просунутись на Миколаївському напрямку були невдалими.
"Очевидно, що на розмах та перебіг подій в рамках "відновленного наступу на Миколаїв" вагомою мірою вплинув таки фактор "мостових переходів". Противник, просто втратив можливість з потрібною йому швидкістю та оперативністю перекидати необхідні для цього сили та засоби. Хоча не втратив повністю таку можливість, саму по собі. Просто час та обсяги цих перекидань... явно затягуються. Що саме по собі, впливає на хід та зміст цих тактичних атак противника", – коментує він.
Де саме варто очікувати наступальних дій росіян?
Аналітик прогнозує можливість подальшого загострення ситуації на фронті на правобережній Херсонщині, якщо окупантам вдасться частково відновити логістику.
"У цьому контексті, було би варто таки замислитись все ж-таки над сенсом та змістом планів російського командування у короткостроковій перспективі, щодо ведення будь-яких наступальних дій, як на Запорізському, так й Криворізсько-Нікопольскому напрямках. Цілком можливо, що противник прагне, перш ніж приступити до їх реалізації, "вирішити проблему Херсону", як таку, щоб потім самому не втрапити у "подвійну халепу"... Кращого [для противника] способу для цього, ніж створити українському командуванню проблеми "під Миколаєвом" – немає", – констатує він.
Разом із тим, на думку оглядача, за всіма ознаками, командування Сил оборони України було готове до такого розвитку подій "під Херсоном" і очікувало на "контрнаступальну лихоманку" противника. Крім того, усі так звані альтернативні переправи так само перебувають у зоні вогневого ураження ЗСУ, як і стаціонарні мости. Тому всі спроби росіян відновити можливості трафіку на Херсонщині виглядають свого роду авантюрою.
Більше актуальних новин про війну в Україні читайте у нашому Telegram-каналі.