З 1 вересня 2025 року набуває чинності Закон "Про лобіювання", ухвалений Верховною Радою ще в лютому 2024 року. Це перший в Україні документ, який регулює вплив бізнесу та громадських організацій на прийняття рішень органами влади.
Про це повідомляє пресслужба парламенту.
Новий закон визначає лобіювання як діяльність, спрямовану на вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування з метою захисту чи просування комерційних інтересів. Водночас держава чітко встановила межі такої практики.
Що не можна лобіювати
Під забороною – будь-які спроби впливати на питання оборони та безпеки: мобілізацію, запровадження воєнного або надзвичайного стану, застосування Збройних сил, територіальну цілісність України та амністію. Таким чином, стратегічні функції держави залишаються поза межами лобізму.
Хто має право бути лобістом
- фізичні особи з повною цивільною дієздатністю;
- українські компанії;
- іноземні підприємства, що мають офіційне представництво в Україні.
Водночас законом заборонено брати участь у такій діяльності держслужбовцям, політичним партіям, органам влади, засобам масової інформації та релігійним організаціям.
Прозорість та звітність
Усі легальні лобісти повинні пройти реєстрацію в спеціальному Реєстрі прозорості, який вестиме Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Тільки після цього вони отримають право представляти інтереси клієнтів.
Крім того, кожні пів року лобісти зобов’язані подавати публічні звіти, де вказуватимуть замовників, тематику лобіювання, витрати та деталі зустрічей із представниками влади.
Контроль і відповідальність
НАЗК отримує повноваження перевіряти достовірність поданої інформації та накладати санкції за порушення. Для порушників передбачені штрафи та інші заходи відповідальності.
Таким чином, від 1 вересня Україна переходить до європейської моделі відкритого та контрольованого лобізму, де прозорість стане головною умовою взаємодії бізнесу та влади.