У Цюриху 3 вересня відбулася 36-та церемонія вручення Шнобелівських премій – нагород за незвичайні наукові дослідження, які спочатку викликають сміх, а потім змушують замислитися. Цьогоріч премії вручили у 10 категоріях.
Церемонія 2026 року стала особливою: вперше за всю історію премію вручали не у США. Захід відбувся у Kongresshaus Zürich. Раніше 35 церемоній проходили у США. Організатори пояснили перенесення до Європи, зокрема, міркуваннями безпеки та складнощами для міжнародних учасників, які мали їхати до США.
Шнобелівські премії, які організовує журнал Annals of Improbable Research, відзначають роботи, що мають незвичну або на перший погляд абсурдну тему, але водночас містять науковий сенс. Саме тому головний принцип нагороди – дослідження мають "спочатку розсмішити, а потім змусити замислитися".
Економіка: багатші частіше забирали чужі цукерки
Премію з економіки отримали Пол Піфф та його колеги за дослідження зв'язку між соціальним статусом і неетичною поведінкою.
Науковці провели серію експериментів і дійшли висновку, що люди з вищим соціальним статусом частіше демонстрували поведінку, яка порушує соціальні норми. Зокрема, у межах одного з експериментів вони частіше забирали цукерки, призначені для дітей.
Інші спостереження стосувалися поведінки водіїв: власники дорожчих автомобілів частіше не пропускали інших учасників руху на перехрестях.
Хімія: молоко тарганів виявилося надзвичайно поживним
Хімічну премію присудили дослідникам, які вивчали молочні білки живородних тарганів виду Diploptera punctata.
Вчені встановили, що білки з "молока" цих комах містять приблизно утричі більше енергії, ніж білки коров'ячого молока. Унікальна структура білкових кристалів допомагає зберігати в них високу концентрацію поживних речовин.
Медицина: науковці досліджували, як правильно сякатися
Медичну премію посмертно отримав японський оториноларинголог Токудзі Унно за дослідження 1977 року під назвою "How to Blow the Nose – An Aerodynamic Study of the Nose Blowing".
У своїй роботі вчений аналізував рух повітря під час сякання та намагався визначити, як цей процес відбувається з погляду аеродинаміки.
Фізика: пісуар, який майже не розбризкує рідину
Фізики отримали премію за теоретичні та експериментальні спроби створити пісуар без бризок.
Дослідники розробили конструкцію під назвою Nautilus, яка має зменшувати розбризкування завдяки формі поверхні та куту падіння струменя. Автори зазначають, що така конструкція може мати не лише жартівливе, а й практичне значення для гігієни громадських туалетів.
Біомеханіка: вчені дали точніше визначення поцілунку
Премію з біомеханіки отримали Матильда Бріндл, Кетрін Телбот та Стюарт Вест за спробу сформулювати точне наукове визначення поцілунку.
Дослідники проаналізували подібну поведінку у різних видів тварин, зокрема приматів, птахів, мурах і білих ведмедів. Вони запропонували розглядати поцілунок як спрямований контакт рот-рот або ротових частин без агресії та передачі їжі.
Ще кілька незвичайних нагород
Серед інших лауреатів – дослідники, які вивчали, чому батькам подобається запах немовлят, але значно менше – запах підлітків. За це вони отримали премію в категорії нюху.
Премію миру присудили за дослідження дружби та ставлення людей до друзів, які можуть бути неприємними або агресивними щодо спільних ворогів.
У категорії ґрунтознавства відзначили масштабний експеримент із 1000 пар бавовняної спідньої білизни. Їх закопували у ґрунт у понад 25 країнах, а через два місяці діставали, щоб оцінити активність мікроорганізмів за ступенем розкладання тканини.
Біологічну премію отримали дослідники, які вивчали, за яких умов отруйні змії частіше кусають людей. В експерименті вони обережно наступали на різні частини тіла змій, однак згодом відповідне наукове дослідження було відкликане через питання щодо проведення роботи з тваринами.
Технологічну премію присудили за використання хоботків самок комарів як високоточних сопел для 3D-друку – технологію назвали necroprinting.
Цьогорічна церемонія також традиційно не обійшлася без паперових літачків, які глядачі запускали під час заходу. Темою церемонії 2026 року стали гриби, а серед тих, хто вручав нагороди, були справжні нобелівські лауреати.
Нагадаємо, СтопКор писав, що індійські студії масово впроваджують штучний інтелект в кіно: для генерації сцен, дубляжу, скорочення витрат та нових версій старих фільмів.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
