Державне агентство рибного господарства (Держрибагентство) – надважливий орган, в управлінні якого перебуває вся водна промисловість України. Тож крісло очільника відомства є дійсно "рибним місцем" — у прямому і переносному значенні. Наразі цією структурою, як і багатьма іншими, керує "т.в.о.": ексголова Ярослав Бєлов торік наприкінці листопада подав заяву про звільнення. Та попри відставку, колишній керівник намагається і далі "рулити" корупційними схемами та потоками агентства. Зокрема, через своїх людей, намагаючись "прибрати" незручних патрульних інспекторів. Тож спробуємо розібратися, що ж насправді коїться в "тихих" водах рибного господарства? І хто перетворює державну структуру на корумповану артіль?
Ярослав Бєлов пробув на посаді 714 днів. Його призначили 13 грудня 2017 року, а заяву про відставку він подав Прем’єр-міністру 22 листопада 2019-го.
У своєму пості пан Бєлов мотивує звільнення тим, що боровся з рибною мафією та намагався ламати корупційні схеми, через що отримував погрози. Проте існує інше, більш прозаїчне пояснення: подейкують, що Кабмін просто "вказав на двері" посадовцеві, "успадкованому" новою командою влади від попередників.
Сам ексочільник Держрибагентства скромно умовчує, що цій події передувала цікава зустріч у Міністерстві енергетики та екології України за участі не лише посадовців Мінекоенерго та працівників агентства, а й нардепів, зокрема, членів парламентського комітету з питань екології. Під час цього засідання у його учасників виникло слушне запитання, чи компетентний пан Бєлов. Виявилося, що в голови важливого державного органу немає ні досвіду роботи в рибному господарстві, ні фахової освіти.
Як свідчать декларації, керуючи рибною галуззю, пан Ярослав устиг покращити власне життя. Так, у 2018 році дружина високопосадовця Юлія придбала авто преміум-класу – Mercedes-Benz C200 (до цього в автопарку Бєлових вже були BMW 525i та Harley-Davidson). Вартість машини в декларації не вказана, проте на сайті офіційного дилера ціна такого "мерсу" стартує від мільйона гривень.
Крім того, Ярослав Сергійович неабияк збільшив грошові заощадження: якщо у 2016 році він мав лише 63 тисячі доларів "кешем", то у 2017-му – вже 83 тисячі, а у 2019-му – 102 тисячі доларів та 150 тисяч гривень. І усе це – за чиновницької заробітної платні на рівні 587 тисяч грн на рік.
То звідки ж у пана Бєлова такі гроші?
На початку лютого 2020 року представники рибної промисловості з усіх куточків України зібралися на акцію протесту під стінами Державного Агентства рибного господарства. Вони обурювалися корупцією у відомстві.
За словами учасників, керівництво Держрибагентства тисне на рибалок, запроваджуючи жорсткий контроль їхньої роботи. Він набув вигляду локальної монополії на вилов та реалізацію водних біоресурсів. Цю схему втілюють за допомоги співробітників рибоохоронного патруля, який є підрозділом ДАРГ.
А безпосередніми організаторами цієї схеми, що діє з 2017-го, називають уже відомого нам ексголову агентства Ярослава Бєлова та його команду.
Від намагань екскерівника Держрибагентства монополізувати ринок постраждали не лише незалежні рибалки, а й компанії. Нагадаємо, 8 жовтня Ярослав Бєлов видав наказ №451 про ліквідацію державного підприємства "Новокаховський рибоводний завод частикових риб". Це попри високі показники роботи успішного ДП.
До боротьби за збереження заводу тоді долучилися нардепи та херсонський губернатор Гусєв. А Новокаховська міська рада подала позов до Херсонського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 6 листопада зупинив дію наказу про ліквідацію рибозаводу.
Ще одна афера, організована Бєловим і Ко під дахом Держрибагентства та Київського рибоохоронного патруля, — фіктивне зариблення водойм силами ДП "Сервіс" за гроші, отримані від орендних платежів за користування державними океанічними суднами. Тобто – виведення грошей з державного бюджету України та їх відмивання.
Та зі звільненням Бєлова з посади свавілля та оборудки у системі Держрибагентства не припинилися.
За інсайдерською інформацією, із двомісячним запізненням був розподілений щорічний ліміт на видобуток водних біоресурсів, завдяки чому бюджети різних рівнів недоотримали значний обсяг податків. Крім того, станом на кінець березня не визначено режим рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України на 2020 рік, що унеможливлює законний рибний промисел.
Бєлов, офіційно не належачи вже до Держрибагентства, у своєму Фейсбук-профілі дає "поради" Кабміну та продовжує "захищати" явно протиправні дії своїх колишніх підлеглих. Ідеться, зокрема, про конфлікт між керівництвом Черкаського рибоохоронного патруля та промисловиками регіону, яким незаконно заборонили ловити рибу.
Ба більше, пан Ярослав знову мітить на високу посаду. У лютому цього року він узяв участь у конкурсному відборі голови Державної служби морського та річкового транспорту (Морської адміністрації або МорАду) та навіть зумів набрати найбільшу кількість балів.
Утім, проти цього призначення рішуче виступили працівники рибної галузі та директори низки риболовецьких господарств. У зверненні до міністра Криклія вони пригадали Бєлову і злочинні схеми з видобування чорноморських рапанів та азовських бичків, що завдали державі шкоди на суму понад 1,8 мільярда гривень, і загибель державного океанічного риболовного траулера "Іван Голубець", і підписання з країною-агресором ганебних домовленостей про акваторію Азовського моря.
Наразі відомо, що конкурс до МорАду перезавантажили вже втретє. Досі не дійшов до фіналу й оголошений 27 листопада відкритий конкурсний відбір на посаду голови Державного агентства рибного господарства та до низки територіальних управлінь відомства. Допоки ж люди Бєлова де-факто продовжують "рулити" рибною галуззю та позбавлятись небажаних конкурентів.
Ми продовжимо ретельно відстежувати події довкола Держрибагентства та розкривати протиправні схеми. Тож стежте за нашими публікаціями.
