ПоддержатьУкраїнська

"Еліта центр" від Міноборони: як у відомстві розподіляють житло для військовиків

StopCor
StopCor

StopCor

'Еліта центр' від Міноборони: як у відомстві розподіляють житло для військовиків

Гідний соціальний пакет для захисників держави чи "лохотрон" і розподіл благ для обраних? Чинний міністр оборони Андрій Таран пообіцяв військовослужбовцям програму соціального захисту, натомість тисячі родин армійців десятиліттями стоять у квартирних чергах. Чому конфісковані свого часу у Януковича 2,4 млрд грн так і не матеріалізувалися у вигляді нових казарм, та хто й за які заслуги отримує квадратні метри від Міноборони, – дослідив Денис Гойко.

Ілюстрація: СтопКор

В Україні кілька років тому анонсували масштабний проєкт будівництва майже двох сотень нових армійських гуртожитків у різних куточках країни. Кампанія, що мала на меті покращення умов проживання майже 23 тисяч військовослужбовців, і на яку виділили майже 2,5 мільярда гривень, передбачала й штатно-посадове житло для командирів. Будівництво мало фінішувати ще три роки тому. Але збудували ледве половину житла.

Як зазначає очільник експертної організації StateWatch Гліб Канєвський, на програму витратили 98% коштів – це 2,4 млрд гривень, які свого часу конфіскували у Януковича. Однак замість запланованих 184, побудували лише трохи більш як 90 казарм.

Гліб Канєвський Фото: скриншот

З військових вишів України щороку випускається понад тисяча армійців, а з початку війни на Сході кількість військ зросла ще на 75 відсотків. Тому кількасот квартир, що їх виділяє Міноборони на рік, аж ніяк не здатна розв'язати проблему дефіциту житла для службовців. Наразі у черзі на власні оселі стоять понад 48 тисяч військовиків – це рекордний показник серед усіх країн.

Натомість у Міноборони з 2018 року чергу практично заблокували: нині претендувати на постійне житло можуть винятково ті, хто має стаж військової служби понад 20 років. На думку ексзаступника міністра оборони України Олексія Марцинюка, практика роздачі квартир службовцям – недієва й несправедлива, і її скасували вже у більшості країн колишнього радянського блоку.

Зауважимо, наразі в українській армії існує три типи житла: постійне, службове та штатно-посадове. Службові квартири мають перебувати у пішій доступності від місця служби. Але насправді цієї логіки ніхто не дотримується, й столичні військовики здебільшого можуть розраховувати лише на більш дешеве житло у передмісті. Хоча це й суперечить самому принципу службової квартири.

Однак цьогоріч у березні рішенням очільника Міноборони Андрія Тарана серед армійців розподілили кілька квартир у середмісті Києва. Невже йдеться про обіцяний міністром гідний соціальний захист військовиків? Але персоналії щасливих власників столичних помешкань викликають щонайменше подив.

Зокрема, квартиру на Лук’янівці отримала майор Вікторія Снитко. Жінка простояла лише 3 роки у загальній черзі й не мала жодних пільг, а у її родини, як стало відомо "СтопКору" з власних джерел, вже є власне житло у столиці. Ще одне помешкання на Лук’янівці дісталося лейтенанту юстиції Барді, який працює у відділі Головного управління майна та ресурсів Міноборони. А тимчасовий очільник цього ж відомства торік також отримав 100 квадратних метрів у столиці.

Пані майор стояла у черзі лише 3 роки і не мала пільг, але отримала квартиру в Києві Фото: СтопКор

За словами інсайдерів, очолити списки Міноборони й отримати житло поза чергою можна, скориставшись допомогою певних осіб і неофіційним прайсом у 10 тисяч доларів.

У Міністерстві оборони є й власний "Еліта-центр". Так армійці називають Центр забезпечення службової діяльності. Саме тут цьогоріч зафіксували найбільш цинічний випадок розподілу житла. Квартира у новобудові на Софіївській Борщагівці мала дістатися лейтенанту Шолохову, який воював на Сході України, а після поранення довічно отримав статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2-ої групи.

Однак помешкання дивним чином перейшло до старшого солдата Марини Дурманенко. Жінка – інструктор відділу продовольчого забезпечення, простими словами – офіціантка у їдальні Міноборони, однак їй пощастило вдало вийти заміж. Чоловік пані Марини – майор, начальник одного з відділів у Центрі забезпечення службової діяльності. Там же працює і його мати Тамара Іванівна – начальниця генеральської їдальні.

До речі, у власності родини Дурманенків перебувають 8 земельних ділянок площею понад 8 гектарів. На Тамару Іванівну записаний будинок у Гореничах під Києвом на 272 квадрати та квартира у столиці площею 72 кв. м. Як виявилося, пані Тамара – сусідка заступника міністра оборони, генерал-полковника Олександра Дубляна. Саме йому й підпорядковується Центр забезпечення службової діяльності, де служить династія Дурманенків.

Пані Дурманенко - сусідка заступника міністра Дубляна Фото: СтопКор

Корупційні схеми у Міністерстві оборони визнають навіть його колишні очільники.

"Є службове житло, є розслужбовлення, житлові комісії. Все відбувається непрозоро, неефективно. Величезна кількість корупції", – коментує ексзаступник міністра оборони України Олексій Марцинюк.

То як насправді працює механізм розподілу житла? За якими критеріями чи пільгами обирається щасливчик? Як зізнаються самі військові, усе це схоже на якусь лотерею. А поки чекаєш на виграш, встигаєш не тільки постаріти, але і відійти у засвіти.

Родина пані Наталі Кузьменко стоїть у квартирній черзі з 1993 року. Її батько, із понад тридцятирічною вислугою, помер у 2009 році. За три роки після цього сім’я Кузьменків таки потрапила у перелік претендентів на нерухомість. Щоправда, не у Києві, а чомусь у Василькові. Родині запропонували грошову компенсацію. Але, як тільки справа дійшла до видачі, у черзі на житло родина дивним чином почала стрімко відкочуватися все й нижче і нижче.

І такі випадки – непоодинокі, швидше можна говорити про їхню системність.

"Бойові офіцери, які брали участь в боях на Донбасі, стоять у чергах і не можуть отримати житла. Водночас офіцери, які служать в різних тилових службах і, відповідно, мають доступ до рішень комісій, мають доступ до начальників, отримали квартири швидше, ніж бойові офіцери", – наголошує голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.

Тож у підсумку, гуртожитки і штатно-посадове житло, яким пообіцяли забезпечувати військових, фактично заморожені. Службові квартири, як ми пересвідчилися на власні очі, насамперед отримують наближені до апарату.

А керують цим колесом фортуни представники житлових комісій. Які, зазвичай, точно мають свій куточок. А подекуди й сотні гектарів землі у заповідній зоні Карпат, як, наприклад, секретар житлової комісії Міноборони Іван Никифорук.

Докладніше про це ми розповімо вже у наступних розслідуваннях. Тож підписуйтеся на наш канал та стежте за оновленнями, аби не пропустити найгарячіше.

Другие новости