Усім привіт! Продовжуємо стежити за змінами, які відбуваються з аудиторською службою Міноборони. Ретельний аналіз окремих перевірок, спілкування безпосередньо з самими аудиторами та консультації експертів дозволяють достатньо об’єктивно побачити, як реформи вплинули на діяльність підрозділу. Отже, познайомлю вас із підсумками цієї роботи.
Нагадаю, у попередніх випусках блогу я вже розповідав про сутність змін у Департаменті внутрішнього аудиту Міноборони та про деяких ключових реформаторів. Для тих, хто тільки зараз долучився до числа наших читачів, рекомендую ознайомитись із першими серіями:
Частина 1: Знищення системи військового аудиту
Частина 2: Кадрові ротації в аудиторській службі й кримінальні провадження
Сьогодні пропоную детальніше проаналізувати результати кількох перевірок, які провели підлеглі полковника Андрія Бойка з Департаменту внутрішнього аудиту МОУ.
Перша з них – аудит дослідно-конструкторської роботи «Простір», який очолював досить наближений до пана Бойка товариш – полковник Олександр Шпиталь. Як зазначається у звіті, пан О.Шпиталь, перевіривши використання бюджетних коштів, дійшов висновку, що понад 65 млн грн можна кваліфікувати як певні ризики.
З тексту звіту випливає, що відсутні технічні завдання на створення програми (іншими словами, відсутні вимоги Міноборони щодо майбутнього програмного продукту), параметри та характеристики, а також вимоги щодо сумісності. Однак, попри відсутність усіх цих документів, виконавець робіт щось виробляє, а Міноборони – платить кошти. І ось у підсумку МОУ отримає якесь програмне забезпечення, про яке і не просило, проте витратило 32,21 млн грн бюджетних коштів.
І всі ці видатки пан Шпиталь відносить на певні ризики. Чому ризики? Посадовці з Міноборони нічого конкретного не замовляли, але щось отримали і при цьому, чомусь навіть не замислюючись про відсутність вищезазначених документів, ставили підписи на платіжках та перераховували бюджетні кошти. Це – не просто ризики, це – чистої води безпідставне витрачання бюджетних коштів, які призвели до втрат Міноборони.
Ідемо далі. Використані кошти в сумі 26,96 млн грн на оплату комплектувальних виробів, матеріалів та різних деталей без затвердженого переліку паном Шпиталем трактовано як (увага!) «ризик безпідставного погодження фактичних витрат». Тобто виходить, підприємство закупило певні вироби та деталі, які Міноборони їм не замовляло та дозволу на це не давало, а пан Шпиталь вбачає в цьому лише ризик «безпідставного погодження». Як так? Кошти вже використано, а для аудиторів це – лише ризик? Не зрозуміло, з якої причини під час аудиту не досліджено, на якій підставі посадовці Міноборони перераховували бюджетні кошти підприємству.
І третя сума порушень, яку пан Шпиталь знову відніс до ризиків «безпідставного погодження фактичних витрат». Знову ж таки, виходить, що в Міноборони закуповують річ, яку не замовляли і яка не передбачена в технічному завданні (вважайте, яка не потрібна армії). А для аудиторів не є проблемою, що понад 6 млн грн витрачено незрозуміло на що. Для пана Шпиталя проблема в іншому – в потенційному безпідставному погодженні фактичних витрат.
А далі поговоримо про військову частину А2724, яку в народі називають просто аеророзвідкою і якій п’ятий президент Петро Олексійович Порошенко неодноразово допомагав через благодійний фонд. Ексгарант приїжджав особисто до військової частини, спілкувався з особовим складом та сприяв залученню допомоги від іноземних партнерів.
Саме за підтримки колишнього президента було ініційовано розробку програмного забезпечення під назвою «Дельта», яке окремі військові посадовці всіляко намагалися знищити. За твердженням наших інсайдерів з-поміж самих військовиків, імовірною причиною цього був банальний «розпил» бюджетних коштів під час створення окремої власної програми, під назвою «Дзвін».
Частково фінансові махінації під час виготовлення «Дзвону» вдалося призупинити руками небайдужих та патріотично налаштованих офіцерів, які провели аудит та висвітлили це розкрадання на широкий загал через ЗМІ.
Така об’єктивність аудиторської групи та результати аудиту сподобались не всім у керівництві Міністерства, і згадані службовці замість заохочення були покарані. Цю історію ми також вже висвітлювали.
Можна припустити, що окремі посадовці з числа нових очільників Міноборони, усвідомивши масштаби фінансування «Дзвону», були не проти і самі взяти участь у цьому «розпилі», а відтак не сильно бажали проводити аудит.
Утім, завдяки аудиторській групі, на сьогодні фінансування «Дзвону» призупинено та відкрито відповідне кримінальне впровадження. Однак у відповідь на звернення слідчого СБУ щодо проведення заключного аудиту в рамках цього кримінального провадження для визначення реальних збитків, Міністерством було надано негативну відповідь та в червні 2021 року в проведенні такої перевірки було відмовлено.
Але повернімося до «Дельти», яку високо оцінили наші іноземні партнери і яку керівництво держави зобов’язало Міноборони прийняти на озброєння. Варто зауважити, що цьогорічні військові навчання «Сі Бриз 2021» відбуваються якраз із використанням «Дельти».
Та в армійській верхівці ситуація дещо змінилася, і в Міноборони було прийнято рішення про ліквідацію згаданої військової частини.
І ось тут – можливо, найцікавіше. Армійське керівництво вирішує розформувати легендарну військову частину, на яку раніше було витрачено величезні кошти, залучено кошти іноземних партнерів, різних фондів, створено визнану іноземними партнерами програму «Дельта» тощо.
А щоб прикрити це рішення, на допомогу знову приходить аудит. Під керівництвом новопризначеного голови полковника Бойка Департамент організовує проведення аудиту з ліквідації частини. Фактично, аудитори мають підтвердити, що всі раніше вкладені активи, профінансовані бюджетні кошти та виготовлені програмні продукти є в наявності та були використані правильно. Але це – лише верхівка айсбергу.
Адже за підсумками аудиту жодної інформації про місцеперебування програми «Дельта» немає, а про законність використання усіх залучених коштів наведені лише загальні фрази. Куди зникли усі активи, які вимірюються сотнями мільйонів? Про це у звіті аудиторів – анічичирк.
Натомість перевіркою встановлені порушення, які не належать до основного виду діяльності, а саме — безпідставна виплата грошової компенсації на 130 тис. грн та нестача майна зв’язку на 36 тисяч.
На цьому тлі можна припустити, що тогорічна зміна керівництва Департаменту внутрішнього аудиту була хоча й безпідставною (оскільки наразі попереднє керівництво продовжує відстоювати свої права у суді), але не випадковою.
Під проводом нового директора Департаменту аудиту підрозділ розпочав активну участь у внутрішніх перерозподілах армійських ресурсів. При цьому незгодних із такими діями аудиторами звільняють або переводять в інші міста.
Як на мене, робота підлеглих пана Бойка викликає щонайменше подив. А результати перевірки військових частин виглядають сумнівними з точки зору правильності проведення аудитів, сум порушень та інформування керівництва Міноборони. Складається враження, що в більшості випадків в аудиторських звітах відображається не реальний фінансовий стан, а те, що потрібно «реформаторам».
При цьому сам пан Бойко в інтерв’ю запевняє, що Міноборони кардинально трансформує систему внутрішнього аудиту, аби «забезпечувати ефективне управління ресурсами та захищати державні активи від втрат шляхом проведення ризик-орієнтованих аудитів та наданням рекомендацій». За його словами, «за рік роботи оновленим складом відбувся значний прогрес».
Але чи це справді так? Ми продовжимо стежити за роботою оновленого підрозділу та розповідати вам про результати змін, які відбуваються в головному військовому відомстві країни. Ще більше цікавих фактів і приголомшливих подробиць – у наступних публікаціях.
