Зарплата – у півтора раза нижча, ніж у середньому в мережі, а борги за неповний рік зросли на третину: такий результат понад 15-річного господарювання ексдиректора одного з держпідприємств НААН на Житомирщині. Проте спроба замінити неефективного керівника шляхом прозорого відбору зіткнулася з опором, скандалами та блокуванням діяльності. Адже «незмінні» очільники ДП починають сприймати їх як приватну власність, вважає секретар конкурсної комісії НААН Ігор Ліщишин.
Нещодавно з подачі керманича одного з дослідних інститутів НААН Сергія Рижука розгорівся гучний скандал довкола відбору кандидатів на посаду директора одного з державних підприємств Національної академії аграрних наук – «Нова перемога» на Житомирщині.
Скандал довкола держпідприємства НААН
Ексочільник Житомирської обласної Партії регіонів Рижук звинуватив комісію в упередженості й порушеннях після того, як його протеже – попередній директор, який очолював ДП протягом понад 15 років – не був переобраний на посаду.
«Ми проводимо конкурсний відбір відповідно до чинних нормативно-правових актів. Зазначу, що положення постанови Президії НААН практично дублюють відповідні норми постанови КМУ, лише в окремих моментах уточнюючи чи доповнюючи її. Проте спірні питання виникають досить часто. Неодноразово виникали такі ситуації, коли окремі колишні директори ДП у разі їх необрання безпідставно заявляють про те, що конкурсний відбір начебто проведено незаконно. Хоча юридично ці твердження абсолютно нічим не підтверджені», – коментує секретар конкурсної комісії НААН Ігор Ліщишин.
За його словами, такі дії відсторонених керівників блокують подальшу діяльність держпідприємств і завдають шкоди як самим господарствам, так і трудовим колективам.
Зауважимо, за даними офіційної статистики, з 3343 державних підприємств в Україні лише 947 – прибуткові. Загальний збиток держпідприємств за 2020 рік склав 51 млрд грн, а середній показник ефективності активів – від’ємний. Такі дані моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності у липні цього року оприлюднило Мінекономіки.
У 2017 році Кабмін оновив затверджений раніше Порядок конкурсного відбору. Відповідності до цієї постанови уряду, директори державних комерційних підприємств, на які поширюється дія ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність», мають призначатися на підставі конкурсного відбору. До цього очільники ДП призначалися керівництвом відповідних інститутів, у підпорядкуванні яких перебувають ці державні підприємства.
Проте спроби змінити ситуацію шляхом проведення прозорих конкурсів стикаються з опором.
«Ексдиректори на місцях починають підбурювати працівників, називати обрання нового керівника "рейдерством". Люди починають захищати директора, який пропрацював їхнім керівником, умовно кажучи, 16 років. А те, що в нього показники на третину нижчі, ніж в інших ДП мережі НААН, чомусь нікого ніби не цікавить. У підсумку формується певна проблематика діяльності держпідприємств, що входять у структуру мережі НААН. Вона завдає значної шкоди як самому підприємству, так і його працівникам», – зазначає пан Ліщишин.
Він також повідомив, що в середньому у мережі НААН зарплата працівників у 2020 році складала 9300 грн, тоді як на підприємстві «Нова Перемога», довкола якого здійнявся скандал, – лише 6500 грн. Понад те, за 9 місяців 2021 року кредиторська заборгованість держпідприємства збільшилася на 30% та сягнула 4,5 млн грн, що є свідченням неефективності попереднього керівника.
Секретар комісії зауважив, що наразі середній вік директорів ДП – досить високий. Відтак політика керівництва НААН, спрямована на омолодження кадрів та проведення прозорих конкурсних відборів, має позитивно позначитися на роботі всієї мережі наукових установ Академії.
Нагадаємо:
- До мережі НААН входять понад 100 державних підприємств. У 2021 році на адресу Академії у ЗМІ неодноразово лунали звинувачення щодо нібито сумнівних призначень директорів. «СтопКор» вирішив розібратись у ситуації й узяв інтерв’ю у секретаря конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади директорів державних підприємств НААН Ігоря Ліщишина.
- У жовтні цього року нардеп Артем Чорноморов ініціював створення у парламенті Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування корупції на держпідприємствах НААН, до складу якої увійшли 8 його однопартійців. ТСК сформували незадовго до призначеного Урядом аудиту установ НААН. У ЗМІ створення ТСК називають спробою тиску на академіків із метою захоплення наукових земель.