ПоддержатьУкраїнська

Жіноча суперсила – охороняти безпеку: історії дівчат-поліцейських

StopCor
StopCor

StopCor

Жіноча суперсила – охороняти безпеку: історії дівчат-поліцейських

Сьогодні майже половина поліції Донеччини – жінки. Вони несуть службу у всіх підрозділах – від карного розшуку до дільничних офіцерів. Жінки-поліцейські щодня долають різні виклики, щоб захистити громадян від злочинів, та реалізують історичні зміни у правоохоронних органах.

Поліція – професія, де гендерні стереотипи «здають позиції» швидкими темпами. Дівчата чергують в патрулях і на блокпостах, розшукують злочинців, розслідують резонансні злочини, забезпечують публічну безпеку, зокрема і в прифронтових районах.

У поліції Донецької області працюють понад 1700 жінок, із них понад 1200 – атестовані. Напередодні міжнародного дня боротьби за права міжнародний мир вони діляться тим, як це – бути дівчиною в поліції.

Поліція Донеччини вітає жінок і дівчат та бажає вірити в себе, обирати професію за покликом серця та завжди йти вперед.

«Навіть на останніх місяцях вагітності я працювала і не відчувала втоми, бо мала мету – довести справи до суду та допомогти людям», - очільниця сектору дізнання Світлана Потоцька (Покровськ)

Жіноча суперсила – охороняти безпеку: історії дівчат-поліцейських

У поліції Світлана служить 12 років. В підпорядкуванні жінки - 12 дізнавачів, більшість з яких чоловіки.

У дитинстві дівчинка вдягала батьків міліцейський кашкет та уявляла, як затримує злодіїв. Мрія стала метою, яку цілеспрямована жінка впевнено реалізувала. Світлана Потоцька має багато відзнак за свою службу, але особливо цінна – за розкриття першого в її житті тяжкого злочину. Тоді вона працювала слідчою в Дніпрі. Зловмисник скоїв розбійний напад на двох чоловіків, яких забив майже до смерті. Поліцейська проводила складі слідчі експерименти, одночасні допити, обшуки. У складі групи були переважно чоловіки, але саме Світлана змогла здобути важливий речовий доказ, завдяки якому справу було розкрито – скривавлений одяг підозрюваного.

«В екстремальних випадках у жінки включається весь резерв, а складні справи пробуджують професійний азарт, - стверджує Світлана Потоцька. – Спілкування зі злочинцями, виїзди на вбивства, нічні чергування, робота без вихідних днів не зламали мене, а навпаки – загартували, зробили витривалішою та дисциплінованою».

Єдиний, хто не схвалює робочий графік жінки, – це семирічний син Ростислав. Хлопчик, як свого часу і його мама, любить приміряти однострій та каже уявним злочинцям: «Ви затримані та маєте право на захист».

«І для чоловіків, і для жінок однаково важливо бути професіоналом своєї справи», - слідча Ольга Гриньова (Бахмут)

Жіноча суперсила – охороняти безпеку: історії дівчат-поліцейських

У 23 роки Ольга Гриньова очолювала слідчий підрозділ. Сьогодні вона продовжує сумлінно працювати в слідстві прифронтового Бахмута. Поліцейська з двадцятирічним досвідом розслідує найскладніші справи, що не заважає їй бути турботливою дружиною та мамою.

У перші ж роки служби молодій, проте відповідальній слідчій довірили розкриття злочинів економічної спрямованості. Громадяни звернулися до правоохоронців із заявами про шахрайські дії при оформленні споживчих кредитів. Це була перша така схема на території району. Декілька місяців кропіткої роботи, безсонні ночі, кабінет, заповнений вирізками зі справ, - і результат був приголомшливим. Ольга довела понад 20 фактів шахрайства доньки та її матері, які заробили на оборудці більше 100 000 гривень. Тільки тоді вона змогла відчути справжнє полегшення і нарешті… виспатися.

Це тільки один із багатьох випадків, які спростовують твердження, що правоохоронець – суто чоловіча професія. «Це пережитки минулого та стереотипи. Насправді і для чоловіків, і для жінок однаково необхідні професійні знання і здобуті навички. Головне - любити свою роботу», - каже Ольга Гриньова.

Робота в правоохоронних органах, зазначає майор поліції, ніколи не заважала їй відчувати себе жінкою. В родині Ольги підростає маленька донечка.

«Мене надихнули жінки, які розслідували заплутані злочини, затримували зловмисників та відстоювали справедливість», - оперуповноважена Анастасія Каламітра (Маріуполь)

Жіноча суперсила – охороняти безпеку: історії дівчат-поліцейських

Настя дізналася про професію поліцейського з серіалів та змалечку йшла до своєї мрії: наполегливо займалася спортом, закінчила університет з «червоним дипломом» і в 2015 році пройшла конкурс на омріяну посаду в поліції.

Вже понад чотири роки Анастасія Каламітра працює у карному розшуку на рівні із чоловіками, не жаліється на брак вільного часу та все більше захоплюється справою свого життя. Оперативниця займається протидією шахрайствам.

«Потерпілими найчастіше стають люди похилого віку, бо надто довірливі та не дуже розбираються у новітній техніці. Щоб не допустити злочинів, ми систематично проводимо з ними профілактичну роботу, розповідаємо про існуючі види шахрайства та надаємо поради, як не потрапити на «гачок» аферистів», - розповідає дівчина.

За два місяці цього року Настя та її колеги вже розкрили 13 шахрайств у Центральному районі Маріуполя - це кожен третій злочин.

«Я здатна допомогти людям – отже, я на своєму місці», - старший дільничний офіцер Ірина Матвійчук (Слов’янськ)

Жіноча суперсила – охороняти безпеку: історії дівчат-поліцейських

Народилася і виросла Ірина Матвійчук у невеликому місті Торез, на теперішній час це тимчасово окупована територія. Отримавши диплом у 2003 році, почала свою кар'єру в правоохоронних органах, а в 2014 році переїхала до Слов’янська.

Домашні скандали, сварки між сусідами, галасливі посиденьки зі спиртним, дрібні крадіжки... А ще колишні в'язні та інший складний контингент. З усім цим щодня доводиться стикатися Ірині.

«Часто доводиться налагоджувати відносини між абсолютно чужими людьми. Іноді доводиться працювати, виходячи за рамки своїх обов'язків - десь поговорити «по-чоловічому», десь підтримати добрим словом», - розповідає поліцейська.

Також Ірина Матвійчук активно координує безпековий проєкт – «Безпечний будинок» та бере участь у створенні як індивідуальної системи безпеки для кожного будинку, так і загальної - яка з часом охоплюватиме все місто. Ефективність поліції багато в чому залежить від допомоги населення і партнерства з ним. Ці відносини Ірина будує щодня, без вихідних.

«Жителі Слов'янська повинні відчувати себе захищеними. Моя робота складна, але корисна людям - і для мене це радість», - зізнається Ірина Матвійчук.

«Моя мама пишається мною і не уявляє мене на іншій роботі», - дізнавач Анна Новікова (Волноваха)

Жіноча суперсила – охороняти безпеку: історії дівчат-поліцейських

Магістр правознавства, Анна мала цивільну професію, працювала на держслужбі і вважала, що для роботи в поліції не готова ані фізично, ані морально. Проте детективні історії в кіно та літературі вабили дівчину до оперативної роботи, і вона наважилася змінити своє життя.

З 2018 року Анна Новікова працювала оперуповноваженою, а потім дізнавачем, розкриває злочини, а також охороняє правопорядок, заступаючи в патрулі у бронежилеті.

«Жінка в погонах нічим не відрізняється від чоловіків-поліцейських, живе повним та цікавим життям. Вона вміє поєднувати мудрість, толерантність та твердість характеру, бути сильною та жіночною одночасно. Бувають жінки-дільничні та оперуповноважені, так само як і чоловіки можуть працювати в кадрах», – переконана лейтенант поліції.

У вільний час Анна малює картини, вишиває та захоплюється читанням. А ще у неї багато домашніх улюбленців. Одного з них – таксу Лялю - вона врятувала. Виїхавши на виклик, поліцейські виявили гарненьке, але занедбане цуценя. Це була любов з першого погляду, і зараз тваринка має люблячу родину.

«У роботі поліцейського не місце байдужим людям, а стать неважлива», - інспекторка ювенальної превенції Наталія Груненко (Краматорськ)

Жіноча суперсила – охороняти безпеку: історії дівчат-поліцейських

У минулому Наталія Груненко – вихователька в дитячому садку, а сьогодні інспекторка ювенальної превенції, улюблениця школярів та координаторка ГО «Ліга майбутніх поліцейських».

Жінка завжди любила працювати з дітьми, але в один момент зрозуміла, що хоче робити для них більше, захищати їхні права – і прийшла до поліції.

«Найчастіше ми опікуємося тими дітьми, доля яких дуже сурова до них. У мене не має понять «робочий» телефон чи «робочий час». Кожна дитина, яка хоч раз отримувала від нас допомогу, має мобільний телефон ювенального поліцейського і може зателефонувати у будь-який час доби», - зазначає Наталія Груненко.

Другие новости