Кабінет міністрів України подав до Верховної Ради законопроєкт №7588, який може зруйнувати вітчизняну аграрну науку та залишити країну без хліба.
Про це повідомляє “Голос України".
За інформацією журналістів, законопроєкт №7588 “про підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки" загрожує Національній академії аграрних наук Україні залишити українських науковців без дослідних земель.
Ця ініціатива дасть можливість використовувати приватними особами землі, які використовує НААН України для проведення засіювання та дослідів, що своєю чергою не принесе більш ефективне використання цих земель.
“Отже, сьогодні більшість площ сільськогосподарських угідь установ НААН використовується для насінництва та племінного тваринництва, що в умовах воєнного стану, заблокованих морських та повітряних шляхів є надзвичайно важливим для забезпечення продовольчої безпеки країни.
Зокрема, вітчизняне насінництво, безцінні сорти вітчизняної селекції є стратегічним підґрунтям для продовольчої і біологічної безпеки держави, що навіть за наявних форс-мажорів виводить з-під залежності від зарубіжної селекції", - йдеться у повідомленні.
Водночас ті землі, які використовує Академія, можуть бути передані у оренду іншим людям, що, по-перше, визнано Конституційним судом незаконним, а, по-друге, не дасть використовувати землі більш ефективно.
“Проте впродовж останніх років ми спостерігаємо, що спроби позбавити НААН основного ресурсу для досліджень почастішали. Мета одна — під різними приводами вилучити землі в Академії. Це при тому, що рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/ 2005 питання переоформлення права постійного користування на право оренди, як передбачено цим законопроєктом, категорично визнано неконституційним", - пишуть журналісти.
Передача землі для посіву - не є аргументом для підвищення ефективності, зазначає автор статті.
“Аргументом на підтримку позиції науковців є й дані супутників NASA, які свідчать про те, що в Україні наразі щорічно незасіяними залишаються 2,5 мільйона гектарів земель, що перебувають у приватній власності. Ось де додатковий ресурс і проблемна зона", - йдеться у повідомленні.
Науковці зауважили, що саме земельні ресурси НААН є гарантом продовольчої безпеки в умовах війни, хоч частина земель Академії знаходиться в тимчасовій окупації у Херсонській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях. Втрата близько 24% зерносховищ внаслідок бойових дій теж може ускладнити ситуацію з продовольчою кризою.
Також у законі є норма, яка потребуватиме витрачання господарствами, що мають акціонуватися, значних коштів у розмірі 700-900 мільйонів гривень, що є непідйомною сумою під час війни.
“Тобто питання щодо реорганізації державних підприємств у період воєнного стану, яке зараз піднімається, вірогідно, з подачі земельних, і не тільки, лобістів, котрі, можливо, прагнуть використати війну, як ширму для власних земельних оборудок, є неактуальним та згубним.
Воно точно не на часі. Оскільки може спричинити призупинення проведення наукових досліджень щодо виведення вітчизняних сортів сільськогосподарських культур та спровокувати банкрутство цих підприємств", - зауважили журналісти.
Науковці закликають забезпечити продовольчу безпеку держави, а не грати на чиюсь приватну руку, бо, за попередніми оцінками аграрних аналітиків та інсайдерською інформацією, майже 50 відсотків площ озимих в агрохолдингах не будуть восени цього року засіяні. А господарства НААН та фермерів будуть засіяні.
“Навпаки, в час важких для України викликів якраз необхідно створити максимальні умови для повноформатного виконання наукових досліджень, покликаних будь-що забезпечити продовольчу безпеку держави", - закінчив автор статті.
Нагадаємо, 1 серпня з Одеси вийшло судно з українським зерном на експорт. Це перший подібний випадок з початку російського вторгнення в Україну.
З Одеси до Лівану відправиться судно Razoni під прапором Сьєрра-Леоне. Після цього планується продовжити роботу та відправляти з українських портів інші судна.
Більше актуальних новин про війну в Україні читайте у нашому Telegram-каналі.
