ПідтриматиРусский

Члена комісії з азартних Ігоря Гетьмана випустили під шалену заставу: схеми і статки чиновника

Надія Рогальська
Надія Рогальська

Редакторка, аналітик

Члена комісії з азартних Ігоря Гетьмана випустили під шалену заставу: схеми і статки чиновника

Непрозорі тендери, пов’язані зі зберіганням радіоактивних відходів і зоною відчуження, лобіювання інтересів сумнівних забудовників та мільйонні статки – у біографії досвідченого держслужбовця Євгена Гетьмана чимало цікавих сторінок. Посада у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей мала стати для посадовця черговою кар’єрною сходинкою, а стала каменем спотикання: за попередніми даними, його викрили на масштабному хабарі. Нові деталі діяльності затриманого чиновника – у матеріалі.

 Ілюстрація: СтопКор

Нагадаємо, за повідомленням САП від 20 серпня 2021 року, посадовця затримали «на гарячому». За інформацією слідства, член Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, який виконував обов’язки голови, вимагав 90 тисяч доларів за сприяння у наданні дозволів та ліцензій. Для того, щоб викрити схему, правоохоронці задіяли детективів «під прикриттям».

Уже за два дні ВАКС обрав чиновнику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 5,6 млн грн застави. Згодом він був звільнений з-під варти: як повідомила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис, за члена Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей внесли заставу в повному обсязі.

А найбільше вражає те, що затриманий посадовець начебто виявився… СБУшником і «довіреною особою» голови Служби безпеки України Івана Баканова. Про це з посиланням на власні джерела в НАБУ та СБУ повідомили представники видання «Цензор».

 Посвідчення Євгена Гетьмана як співробітника СБУ Фото: Цензор

За їхньою інформацією, Гетьман виявився лейтенантом СБУ, помічником начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ з оперативних питань, якого, як офіцера чинного резерву, відрядили з СБУ для «роботи» в КРАІЛ.

Що відомо про кар’єрний шлях Євгена Гетьмана?

Гетьман Євген Миколайович із 2016 року обіймає різноманітні посади у державних підприємствах, що перебувають у сфері впливу Державного агентства України з управління зоною відчуження, а його кар’єрний шлях у цій галузі супроводжує шлейф із гучних корупційних скандалів.

Зокрема, за даними декларації, попереднім місцем роботи пана Євгена була посада заступника генерального директора Державного спеціалізованого підприємства «Об‘єднання «Радон», що займається збиранням та зберіганням радіоактивних матеріалів.

Пан Гетьман є чинним заступником керівника державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» («ЦППРВ») з розвитку та міжнародного співробітництва. За даними наших колег з видання «Наші гроші», чиновник також нібито претендував на посаду голови Державного агентства України з управління зоною відчуження («ДАЗВ»).

 Євген Гетьман Фото: СтопКор

За інсайдерською інформацією, маючи вплив на керівників структурних підприємств, Гетьман начебто лобіював під час тендерів інтереси підконтрольних йому будівельних компаній. Зокрема, у ЗМІ його пов’язують зі скандальним ексзабудовником Максимом Микитасем.

Одна з таких історій імовірно пов’язана з виявленим фактом невідповідності переліку виконаних будівельних робіт, які нібито здійснило ТОВ «Інбудсервіс», що призвело до безпідставної оплати близько 1,3 млн грн за роботи на двох ЛПЦ. Попри високу посаду та впливові зв’язки фігуранта, за даним фактом порушено кримінальну справу. Правоохоронці встановили, що загалом державі було завдано збитків на 1,8 млн гривень.

Ще один гучний корупційний скандал стосується туристичного напрямку. Оскільки останнім часом з'явилося багато охочих відвідати Чорнобильську зону відчуження, були створені два підприємства – ТОВ «Чорнобиль Тур», яке займається організацією риболовлі та полювання, і ТОВ «Чорнобиль Ексклюзив Турс», яке безпосередньо організовує відвідування зони туристами.

 Одна зі схем незаконного збагачення пов’язана з організацією турів до зони відчуження Фото: Чорнобиль Тур

Паралельно під гаслом боротьби з корупцією розробляється програмне забезпечення «Солярис», яке має невеличкий «баг», що начебто дозволяє за допомогою інтегрованого коду після групового туру видалити з системи інформацію про формування електронних квитків на цю групу, а недоброчесним службовцям – покласти зароблені на туристах кошти до власних кишень.

За наявною інформацією, в рамках розслідування кримінальної справи під час обшуку співробітниками ДБР у одного із заступників ДАЗВ було вилучено мобільний телефон, на якому, ймовірно, було встановлено програмне забезпечення з доступом до програми «Солярис».

Призначення до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей

11 серпня 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Цей документ набув чинності 13 серпня 2020 року, а 21 жовтня 2020 року Уряд призначив голову та членів Комісії із регулювання азартних ігор та лотерей.

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ, або також UGLC) виконує роль державного регулятора, що займається ліцензуванням та регулюванням сфери азартних ігор в Україні. Це – перший подібний орган в історії України, на який покладено функції нагляду за легальністю грального бізнесу.

 Кабмін створив комісію з регулювання азартних ігор Фото з відкритих джерел

Варто додати, що цей орган – потенційно досить «хлібний»: до держбюджету України на 2021 рік було закладено 7,5 млрд грн легальних доходів від грального бізнесу. Ідеться про доходи від плати за ліцензії у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей.

За даними наших інсайдерів, призначення Євгена Гетьмана до апарату КРАІЛ буцімто лобіював безпосередньо міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов.

«Євген Гетьман має досвід у напрямку міжнародного співробітництва, в тому числі з НАТО (координатор міжнародних проєктів), досвід роботи в регуляторних органах і досвід керівництва комунальними та приватними підприємствами», – написав міністр у фейсбуці після призначення Гетьмана на посаду.

 Олег Немчінов Фото: РБК-Україна

Зауважимо, за наявною інформацією, призначення голови і членів Комісії відбулося фактично без проведення конкурсу: засідання Кабміну від 26 жовтня 2020 року, на якому ухвалили це рішення, було позачерговим та екстреним. Про те, що конкурсу де-факто не було, повідомив у своєму телеграм-каналі нардеп Дубінський.

Діяльність Комісії

З початку своєї роботи Комісія з азартних ігор уже надала ліцензії на казино у низці п’ятизіркових готелів. Зокрема, КРАІЛ погодила видачу ліцензій на проведення азартних ігор у гральних закладах казино для ТОВ «Нібула Геймс» (Київ) у львівському «Гранд Готелі», а також для ТОВ «Пріму» (Київ) в одеському готелі «Гагарін».

Ліцензію також отримала компанія «Шторм Юкрейн», що працює під брендом ShangriLa, на відкриття казино в п'ятизірковому готелі Києва Fairmont Grand Hotel Kyiv. Компанія «Фьорст Вин» (бренд LUK) отримала ліцензію на відкриття залів ігрових автоматів у трьох готелях: «Львів» і «Верховина» в Київській області та «Сіті Парк Готель» у Білій Церкві.

Ліцензію на організацію онлайн-казино під брендом G отримала компанія «Укр Гейм Технолоджі».

На початку цього року Комісія також підтримала законопроєкт народного депутата Олега Марусяка, який запропонував одночасно і зменшити податки для грального бізнесу, і втричі скоротити вже затверджену річну вартість ліцензій на діяльність букмекерів, онлайн-казино та на гральні автомати.

 Олег Марусяк Фото з відкритих джерел

Прийняття проєкту Марусяка, за оцінками експертів, мало на меті значне скорочення платежів грального бізнесу в бюджет. Натомість у КРАІЛ зазначили, що Комісія вбачає в цих змінах підґрунтя для ефективного розвитку ринку та зміну статус-кво.

Зауважимо, у першому кварталі 2021 року легалізація грального бізнесу принесла Україні 200 млн грн, тобто лише 2,6% від того обсягу, який обіцяла влада. Понад те, щонайменше 28 рішень Комісії, прийнятих у 2020 році, визнані незаконними й мають бути скасовані в суді.

Родина і статки

Як повідомили журналісти, вже за кілька тижнів після призначення, у грудні 2020 року, члени Комісії отримали значні додаткові виплати до зарплати. Причому найбільше серед усіх – саме Євген Гетьман (326 тис. грн).

Окрім премій, до цієї суми увійшли допомога на розв'язання побутових питань і стимулювальні виплати. Цікаво, що на той момент КРАІЛ ще не встигла видати жодної ліцензії, відтак ані копійки доходу до бюджету від діяльності Комісії не надійшло.

Та й загалом пан Гетьман – людина небідна. У його родині – дві іномарки (Nissan та BMW), якими офіційно володіє дружина Надія – державний інспектор Київської митниці ДФС. Жінка також має дві квартири у Києві й земельну ділянку у Вишгородському районі. Подружжя декларує 143 тисячі доларів готівкою. А у 2019 році пані Надія отримала в подарунок майже півтора мільйон гривень.

 Родині Гетьманів подарували щось вартістю 1,5 млн грн Фото: скриншот

Колеги

Загалом, відповідно до постанови Кабміну «Про Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей», до складу комісії мали увійти 230 співробітників, серед них – голова і 6 членів комісії (один із них – заступник).

Першим керівником комісії 22 жовтня 2020 року терміном на 4 роки було призначено військовика, ветерана АТО та капітана національної команди України на Іграх нескорених Івана Рудого. Тоді ж було оголошено набір на 230 посад працівників комісії та шести регіональних директорів. Однак станом на кінець січня 2021 року замість 230 людей, які передбачені штатним розписом, у КРАІЛ працювали лише 30 співробітників.

У ЗМІ Іван Рудий вважається людиною, близькою до ексміністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Цікаво, що одразу після призначення Рудого до Окружного адмінсуду Києва надійшов позов про скасування цього рішення. Призначення без конкурсу головою КРАІЛ особи, що не відповідає вимогам ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», піддавалося сумніву й у Верховній Раді.

 Іван Рудий Фото з відкритих джерел

3 лютого 2021 року ВАКС зобов'язав НАБУ відкрити кримінальне провадження та розслідувати дії міністра Кабміну Олега Немчінова та голови Комісії Івана Рудого щодо призначення останнього на посаду без необхідної освіти.

Окрім Івана Рудого та Євгена Гетьмана, до апарату Комісії також увійшли: ексспівробітниця ДТЕК, юрист Олена Водолажко, ексначальник головного управління Держгеокадастру у Києві Олексій Ботезат, посадовиця ГУ ДПС Івано-Франківщини Христина Дутка-Гефко та Тетяна Кірієнко, яка до цього кілька років офіційно ніде не працювала.

Олена Водолажко до свого призначення у КРАІЛ тривалий час працювала в структурах Ахметова та була керівником компанії, що входить до групи екснардепа Бориса Колеснікова.

Олексій Ботезат у 2014 році балотувався до Верховної Ради від політичної партії «Єдина країна». Раніше працював керівником головного управління Держгеокадастру, а до цього – начальником юридичного управління апарату Одеської обласної державної адміністрації. Спільно з дружиною Лілією, яка працює в Мін’юсті, володіє земельними ділянками у Києві та на Житомирщині, квартирою й дачею в столиці, будинком у Житомирській області та спальним корпусом на понад 1000 квадратів на Закарпатті.

Христина Дутка-Гефко – ексначальниця відділу досудового врегулювання спорів та правового супроводження діяльності управління правового забезпечення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, член Ради адвокатів Івано-Франківщини. У 2020 році також працювала помічницею народного депутата – вже знайомого нам Олега Марусяка, чий законопроєкт підтримала КРАІЛ.

Тетяна Кірієнко має попередній досвід роботи у ДФС та Київській міській державній адміністрації. Крім того, в минулому вона керувала компанією «Паритет К». Володіє квартирою в столиці і двома земельними ділянками на Київщині, а також декларує дві іномарки.

Сумарно голова і члени КРАІЛ отримали за минулий рік заробітну плату в Комісії на суму понад 4,3 млн грн.

Кримінальна справа – що відомо?

Попередньо, справу, за якою затримали Євгена Гетьмана, було кваліфіковано за статтями «Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією» та «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

Відповідно до ККУ, такий злочин, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, карається позбавленням волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Інші новини