Як і чому оновлений ДІАМ приховує дані? Що дало запровадження єдиної державної електронної системи в будівництві та чи стали прозорими дозвільно-реєстраційні функції посадовців? У цих та інших актуальних питаннях пропонуємо розібратися на практичних прикладах.
Здобутком реформування будівельної галузі стала Єдина державна електронна система в будівництві. Реєстр будівельної діяльності був введений в експлуатацію як перша черга Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Метою створення цієї системи було покращення якості надання замовникам реєстраційних процедур у будівництві та подолання корупційних ризиків, пов’язаних із діяльністю посадових осіб органів держархбудконтролю. Основною запорукою та водночас запобіжником повинна була стати публічність здійснення дозвільно-реєстраційних функцій посадовцями.
Незабаром будемо святкувати другу річницю реформування будгалузі. Але вже не перший рік Єдина державна електронна система працює в тестовому (дослідному) режимі. І чим далі тестується, тим гірше працює.
Відшукати об’єкт будівництва неможливо за будь-якими параметрами пошуку та з будь-яким хистом. Хоча метою створення цього порталу була саме доступність інформації, зокрема, і для пересічних громадян. Наприклад, для зниження ризиків потенційних покупців придбати нерухомість у недоброчесних забудовників.
Та поки що ця система демонструє неспроможність захистити від недбалості та зловживань посадовців навіть дані за об’єктами будівництва, що вже наявні в електронній системі.
ЗМІ та небайдужі громадські активісти постійно фіксують незрозумілі маніпуляції даними за об’єктами: виправлення удаваних технічних помилок, зміни результатів розгляду документів, зникнення та поява текстів відмов тощо.
До того ж на руку «відреформованим» посадовцям і те, що ДІАМ не є ані технічним адміністратором, ані тримачем Реєстру будівельної діяльності! Але, як ми бачили, це не заважає змінювати вже прийняті рішення, іноді неодноразово.
На даний час новою «витівкою» Реєстру є відсутність можливості обрати відповідний (будь-який) орган держархбудконтролю. Це унеможливлює аналіз прийнятих ним рішень.
Зникла інформація про відмови за об’єктами найнижчого класу наслідків СС1, дані про дату реєстрації документів.
Складається стійке враження, що усі ці «покращення» придумали, щоб громадськість не бачила корупційної спрямованості рішень, які приймають посадовці ДІАМ.
Саме унеможливлення отримання громадськістю повної інформації про об’єкти будівництва дасть змогу новому поколінню потенційних корупціонерів держархбудконтролю ДІАМ безперешкодно реалізовувати корупційні схеми.
