Майже 90 перевезень світом в інтересах країн-партнерів Альянсу – саме стільки польотів за кілька останніх років виконали вітчизняні екіпажі Іл-76МД, заробляючи на цьому кошти, зокрема й на ремонт літаків. Утім, усе це тривало лише доти, доки міністр оборони Таран не заборонив військовим льотчикам здійснювати міжнародні перельоти – начебто через вичерпання ресурсу літаків. Хто і яким коштом тепер ремонтує повітряні судна? Дізнавався Денис Гойко.
У березні минулого року літак Збройних сил України Іл-76 привіз в Україну медичні маски з Китаю. Тоді, як виявилося, доставити такий цінний на той час вантаж під силу було тільки військовим льотчикам.
Хоча стан військової авіації ще якихось 10 років тому був вкрай жахливим. Адже якщо штурмовики, винищувачі та бомбардувальники проводили хоча б якийсь час у небі, то військові транспортники стали заручниками землі.
«Залишалося в авіації Повітряних сил практично 3 командири екіпажів, які були готові до виконання завдань на міжнародних повітряних трасах. І середній наліт на один екіпаж складав близько 5 годин на рік, тобто це практично не забезпечувало підтримання льотних навичок», – згадує ексзаступник начальника авіації командування ПС ЗСУ Олександр Кулібаба.
За пропозицією Данії у 2009 році Україна долучилася до виконання спільної операції у Гренландії. Саме там, за температури мінус 50, наші льотчики на Іл-76 доправляли пальне та вантаж на полярну станцію «Норд».
Як розповів колишній заступник начальника авіації командування ПС ЗСУ, разом із українцями виконували операцію й літаки С130 данської сторони, однак згодом у данців трапилася відмова літака, і він припинив участь в операції. Торік до виконання операції запросили канадський літак С17. Він виконав один рейс, і завдання було припинено.
Для України ця місія мала винятково плюси: по-перше, досвід пілотів, адже лише за місяць наліт складав 120 годин. А по-друге, гроші: данська сторона не тільки забезпечувала українців пальним, а й платила 6500 євро за суху годину польоту. Загалом сума склала 22 мільйони гривень.
Тому саме залучення до таких перельотів та операції було чи не єдиним шляхом для розвитку військово-транспортної авіації. Адже Україна як держава, яка не надто балувала свої Збройні Сили бюджетами, не могла забезпечити навчальні польоти таких великих літаків, як Іл-76МД.
Проте 27 листопада міністр оборони Таран неочікувано заборонив так звані «комерційні перевезення»: мовляв, літаки і так старі, ламаються, а тут ще й за кордон літати! Але де ж брати гроші на ремонт, а найголовніше – досвід льотчикам, голова відомства не уточнив.
